Справа № 320/41268/25 Суддя першої інстанції: Жукова Є.О.
11 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
суддя-доповідач Говорун О.В.
судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.
Позивач - ОСОБА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Оскаржуване судове рішення - рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.05.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити з 01.05.2025 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням суду першої інстанції від 24.02.2026 позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що збільшення розміру пенсії позивача на підставі рішення суду в контексті спірних правовідносин не може розцінюватись як збільшення розміру пенсії відповідно до абз. 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», оскільки таке збільшення розміру пенсії відбулось внаслідок відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, а не внаслідок перерахунку пенсії відповідно до закону.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того, що пенсія позивача перерахована після 01.03.2018 (визначено постановою Кабінету Міністрів України № 713) та її розмір збільшився більш ніж на 2000,00 грн, а тому у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні законодавчі підстави для виплати позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не був поданий.
Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №320/20080/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 29.02.2024 № 8738, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням виплачених сум.
Після перерахунку пенсії на виконання вищезазначеного рішення, відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою в якій, посилаючись на протиправне припинення щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», просив поновити вказану виплату (а.с. 9-10).
Листом від 13.07.2025 №31450-30956/К-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформувало позивача, що після виконання у квітні 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №320/20080/24 право на встановлення щомісячної доплати переглянуто. Оскільки збільшення пенсії за період з березня 2018 року до липня 2021 року перевищує 2000,00 грн, відсутні підстави для встановлення позивачу щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 після здійсненого на виконання рішення суду перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, пенсія таких осіб підлягає перерахунку.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.
Таким чином, пенсії можуть бути як перераховані, так і переглянуті.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, 14.07.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 (далі - Постанова № 713).
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено, з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Таким чином, обставиною, що виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн., встановлену Постановою № 713, має слугувати факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії збільшиться на 2000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у листі від 13.07.2025 №31450-30956/К-02/8-2600/25, зазначив, що розмір пенсії позивача фактично збільшився більше ніж на 2000 грн., оскільки пенсійним органом проведений перерахунок пенсії позивача на виконання вказаного вище судового рішення.
Згідно правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 по справі № 420/2473/22, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Враховуючи, що перерахунок пенсії позивача здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення суду у справі №320/20080/24, право на який у нього виникло до 01.03.2018, колегія суддів зазначає, що такий перерахунок не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, позивач, відповідно до Постанови № 713, має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї Постанова № 713, а саме: поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, про що вірно було зазначено також і судом першої інстанції.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.07.2025 у справі № 560/11951/24 також наголосив, що оскільки проведений з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача здійснений на виконання судового рішення, фактично відбувся після 01.03.2018 та, водночас, такий перерахунок здійснено на виконання рішення суду з метою відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на яке виникло ще до 01.03.2018, а тому зазначений перерахунок не може розглядатися як підстава для припинення чи невиплати доплати в розмірі 2000 грн.
Посилання апелянта на зразкову справу № 400/6254/24, колегія суддів не бере до уваги, вважає необґрунтованим та безпідставними, з огляду на те, що висновки у вказаній зразковій справі не є релевантними до даної адміністративної справи.
Так, предметом розгляду зразкової справи № 400/6254/24 є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, здійсненого на виконання рішення суду про перерахунок пенсії у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу).
Разом з тим, предметом розгляду даної адміністративної справи є припинення виплати доплати, передбаченої Постановою № 713, після здійсненого на виконання рішення суду перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії), яка видана у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103, пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, якими було встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужувались складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
Отже, висновки Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 стосовно підстав для припинення виплати доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою № 713, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки перерахунки у вищевказаній зразковій та у даній адміністративній справі, хоча і проведені на виконання рішення суду, однак за різних підстав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дійшовши до висновку про задоволення даних позовних вимог.
Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 316 КАС України).
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з додержанням норма матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.Г. Попова
О.В. Чуприна