Справа № 161/24603/25
Провадження № 2/161/654/26
04 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/24603/25 за позовною заявою ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 75134747 від 30 серпня 2021 року в сумі 34 233,32 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 10 050,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 23 999,40 гривень, сума заборгованості за 3% річних - 23,12 гривень, заборгованість за інфляційними збитками - 160,80 гривень; та судові витрати з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві; не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляла, від неї до суду не надходило відзиву на позовну заяву, однак подано заяву про розгляд справи у її відсутності, та заяву про застосування строків позовної давності.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
30 серпня 2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75134747 (в електронній формі) Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позики, ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності позику в сумі 10 050,00 гривень. Позика надана на строк 30 днів, базова процентна ставка фіксована - 1,99% на день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою або її частиною - 2,70% на день.
10 січня 2023 року ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТзОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики № 75134747 від 30 серпня 2021 року належним чином не виконала. В результаті чого, в неї, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Коллект Центр» в сумі 34 233,32 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 10 050,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 23 999,40 гривень, сума заборгованості за 3% річних - 23,12 гривень, заборгованість за інфляційними збитками - 160,80 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр».
Суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, як про це просить відповідач, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стосовно обов'язковості застосування строків позовної давності, то у справі «Grafescolo S.R.L. проти Молдови» Суд вказав, що роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов'язковим для країн, які підписали конвенцію. Суди не повинні ігнорувати заяви про застосування позовної давності, і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.
Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19 » № 540-ІХ від 30.03.2020 Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року.
Крім того, Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 Цивільного кодексу України, зупиняються на строк дії такого стану.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Верховною радою України.
Внаслідок чого, позовна давність за вимогою про стягнення заборгованості за за договором позики № 75134747 від 30 серпня 2021 року не сплинула.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об'ємі та стягнення з відповідача на користь ТзОВ «Коллект Центр» виниклої заборгованості та судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 2 422,40 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом достовірно встановлено, що позивачем зазначено про понесення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 13 000,00 гривень.
При цьому, суд звертає увагу, що стороною позивача не надано належних доказів щодо надання йому правничої допомоги та реального здійснення відповідних витрат.
Оскільки, із змісту акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року достовірно вбачається лише про погодження сторонами надання правових послуг за списком.
Однак, до позовної заяви та в подальшому в ході розгляду справи суду не був наданий акт прийому-передачі виконаних робіт, який належним чином підтвердив би саме надання позивачу та отримання ним правничої допомоги в конкретному обсязі, а не намір її отримання.
Крім того, до матеріалів справи взагалі не додано платіжний документ, який підтвердив би реальне понесення позивачем витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 25 000,00 гривень.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу в сумі 13 000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 526, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) - 34 233,32 гривень заборгованості за договором позики № 75134747 від 30 серпня 2021 року, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 10 050,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 23 999,40 гривень, сума заборгованості за 3% річних - 23,12 гривень, заборгованість за інфляційними збитками - 160,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко