Справа № 161/7191/25
Провадження № 2/161/150/26
07 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/7191/25 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, ухваленому у справі № 161/7191/25 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено в задоволенні позову повністю.
Суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення з власної ініціативи з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, ухваленому у справі № 161/7191/25 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено в задоволенні позову повністю. Рішення суду в повному обсязі складено 14 квітня 2026 року.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4, 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
30 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Стецюк О.В., подали до суду спільну заяву про проведення судового засідання у їх відсутності, із змісту якої вбачається про намір подати докази щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Судом достовірно встановлено, що копія рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року була отримана представником відповідача 22 квітня 2026 року. Внаслідок чого, судом не приймаються до уваги твердження представника позивача про пропущення представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Стецюком О.В., строку для подання до суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд звертає увагу, що до моменту отримання копії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, відповідачу ОСОБА_2 та її представнику, адвокату Стецюку О.В., фактично був невідомий результат розгляду справи.
25 квітня 2026 року представник відповідач ОСОБА_2 , адвокат Стецюк О.В. подав до суду докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу на суму 20 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідачем ОСОБА_2 було понесено та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката Стецюка О.В. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Підстав для зменшення витрат відповідача Огей Н.М. на професійну правничу допомогу адвоката, як про це просить представник позивача - суд не вбачає.
Відповідачем ОСОБА_2 було понесено та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень. При цьому, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, ухваленому у справі № 161/7191/25 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено в задоволенні позову повністю. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесених і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень. Внаслідок чого, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення з метою вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд,-
Доповнити заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, ухвалене у справі № 161/7191/25 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко