П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13958/25
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:05.12.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання бездіяльності ГУПФ України в Одеській області, стосовно не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 21 червня 2022 року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Акцент-Банк" - протиправною;
- зобов'язання ГУПФ України в Одеській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 21 червня 2022 року з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ "Акцент-Банк".
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що листом від 27 березня 2025 року №4307-3356/М-03/8-2200/25 ГУПФ України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання рішення від 05 квітня 2024 року за результатами повторного розгляду заяви, ОСОБА_1 з 21 червня 2022 призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З метою сприяння відповідачу у виплаті пенсії, позивач відкрив рахунок у АТ "АКЦЕНТ-БАНК", поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі - "Банківський рахунок"). 07 квітня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача з листом про надання розрахунків на виконання рішення суду від 05 квітня 2024 в додаток до якого було подано апостильовану та нотаріально завірену заяву позивача від 21 липня 2023 року про виплату пенсії на вказаний рахунок разом з довіреністю. 22 квітня 2025 року отримано лист відповідача №11153-10708/Л-02/8-1500/25, яким відповідач відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок позивача. Відповідач мотивував відмову тим, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивач має особисто подати заяву про виплату пенсії.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року по справі №560/440/24, яке відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, набрало законної сили 11 березня 2025 року, ОСОБА_2 призначена пенсія за віком з 21 червня 2022 року відповідно до закону Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (lf. Доплата за період з 21 червня 2022 року по 31 березня 2025 року склала 105666,67 грн. Порядком №1596 встановлено зразок заяви про виплату пенсії або грошової допомоги.
Представник відповідача вказує у відзиві, що в рішенні суду від 05 квітня 2024 року не зазначено спосіб виплати пенсії ОСОБА_2 в Україні, який постійно проживає в Державі Ізраїль. Оскільки на даний час для виплати пенсії ОСОБА_2 відсутня заява про виплату пенсії або грошової допомоги через банківську установу, яка повинна відповідати вимогам Порядку №1596, підстав для її нарахування та виплати немає. 07 квітня 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління з листом про надання розрахунків на виконання Рішення суду від 05 квітня 2024 в додаток до якого було подано апостильовану та нотаріально завірену заяву позивача від 21 липня 2023 про виплату пенсії на вказаний рахунок разом з довіреністю. Заява представника Позивача складена у довільній формі.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області стосовно не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 21 червня 2022 року на його банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Акцент-Банк".
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 21 червня 2022 року з урахуванням масових перерахунків, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ "Акцент-Банк".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- в рішенні суду від 05 квітня 2024 року не зазначено спосіб виплати пенсії ОСОБА_2 в Україні, який постійно проживає в Державі Ізраїль. Отже, оскільки на даний час для виплати пенсії ОСОБА_2 відсутня заява про виплату пенсії або грошової допомоги через банківську установу, яка повинна відповідати вимогам Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (далі - Порядок №1596), підстав для її нарахування та виплати немає. Звертаємо увагу суду на те, що заява представника позивача складена у довільній формі. Відтак, оскільки представник позивач звернувся до Головного управління не із заявою за додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України від 02 жовтня 1996 року №394/96-ВР "Про звернення громадян". За наслідками розгляду заяви ГУПФ України в Одеській області було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь від 22 квітня 2025 року №11153-10708/Л-02/8-1500/25 в порядку Закону України "Про звернення громадян" по суті порушених питань з роз'ясненням;
- для виплати пенсії через банківську установу позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про виплату пенсії через банківську установу, яка відповідає п.10 Порядку №1596 особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру), або представником банку, в якому відкрито поточний рахунок, зокрема в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку, або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису. Таким чином питання виплати пенсії позивачу на поточний рахунок, відкритий в банківській установі можливо розглянути за умови надання заяви відповідно до Додатку №1 Порядку №1596 особисто позивачем, або установою уповноваженого банку, або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Іншого чинним пенсійним законодавством не передбачено. Враховуючи наведене вище, відсутні підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 . Отже, ГУПФ України в Одеській області не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України, а отже відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області стосовно не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 21 червня 2022 року на його банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Акцент-Банк". На сьогоднішній день нормативно-правові акти на які посилається Головне управління в обґрунтування своєї позиції є чинними, законними, Конституційним Судом України неконституційними не визнавалися, а відтак підлягають застосуванню та дотриманню учасниками пенсійних правовідносин;
- згідно із пенсійним законодавством України прийняття рішень про поновлення виплати пенсії, про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії та визначення її розміру відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду. Отже, повноваження Пенсійного Фонду України в даних правовідносинах є дискреційними та виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює її виплату. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії. Оскільки повноваження щодо призначення (перерахунку) пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року по справі №560/440/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, зобов'язано ГУПФ України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року стосовно призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, вирішити питання призначення пенсії з урахуванням висновків суду, та прийняти рішення відповідно до наданих повноважень та вимог закону.
На виконання вказаного рішення ГУПФ України в Хмельницькій області 25 березня 2025 року призначено позивачу пенсію за віком з 21 червня 2022 року.
07 квітня 2025 року представником позивача Меламедом Вадимом за довіреністю надіслано на адресу ГУПФ України в Одеській області електронну заяву, в якій просив зокрема здійснювати виплати пенсії на новий рахунок за реквізитами: одержувач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , Банк: АТ "А-Банк", рахунок одержувача № НОМЕР_1 .
До вказаної заяви представником позивача було додано копії апостильованої довіреності від 21 липня 2023 року, заяви ОСОБА_1 про поновлення виплат пенсій на поточний банківський рахунок та довідки про реквізити від 21 липня 2023 року.
Листом від 22 квітня 2025 року №11153-10708/Л-02/8-1500/25 представника позивача - Меламеда В. повідомлено щодо виплати пенсії через банківську установу про те, що: "...В рішенні суду не зазначено спосіб виплати пенсії ОСОБА_2 , який постійно проживає в Державі Ізраїль.
Згідно п.10 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (далі - Порядок №1596), заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунку подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України.
Згідно із Порядком №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку також за умови проведення ідентифікації особи.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
Також заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Порядком №1596 встановлено зразок заяви про виплату пенсії або грошової допомоги через банківську установу.
При цьому всі реквізити заяви обов'язкові для заповнення.
Отже, оскільки ПІБ заявника в рішенні суду зазначено " ОСОБА_1 ", що не відповідає даним паспорта від 06 липня 2017 року НОМЕР_3 , де "по-батькові" відсутнє, долучена до Вашого звернення, як представника Лісновського Б., заява про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 через банківську установу АТ "АКЦЕНТ-БАНК" не відповідає вимогам Порядку №1596 та заява подана не в один із вищезазначених способів, тому проводити виплату пенсії ОСОБА_1 немає правових підстав.
Отже, для виплати пенсії через банківську установу ОСОБА_1 необхідно надати належним чином оформлену заяву про виплату пенсії через банківську установу, яка відповідає пункту 10 Порядку №1596 особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру), або представником банку, в якому відкрито поточний рахунок, зокрема в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку, або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у п.1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю. Верховний Суд у постановах від 24 липня 2023 року у справі №280/6637/22 та від 09 грудня 2024 року по справі №360/777/23 дійшов такого правового висновку: "колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається".
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи відповідача про відсутність заяви позивача про виплату йому пенсії на визначений ним банківський рахунок.
Крім того суд першої інстанції зазначив, щодо доводів відповідача у листі від 22 квітня 2025 року №11153-10708/Л-02/8-1500/25 "...оскільки ПІБ заявника в рішенні суду зазначено " ОСОБА_1 ", що невідповідає даним паспорта від 06 липня 2017 року НОМЕР_3 , де "по-батькові" відсутнє, долучена до Вашого звернення, як представника Лісновського Б., заява про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 через банківську установу АТ "АКЦЕНТ-БАНК" не відповідає вимогам Порядку №1596" зазначаємо, що відсутність у паспорті громадянина України НОМЕР_3 по батькові позивача " ОСОБА_3 " не свідчить про невідповідність заяви позивача вимогам Порядку №1596 зважаючи на те, Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152 не передбачено такої графи у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та оскільки затверджена Постановою від 30 серпня 1999 року №1596 форма заяви на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки містить реквізит "прізвище, ім'я, по батькові заявника" та з огляду на те, що з наявних в матеріалах пенсійної справи документів, у тому числі рішення суду по справі №560/440/24, вбачається по батькові ОСОБА_1 ".
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Згідно п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Отже, з аналізу положень вказаного Порядку вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п.4.10 Порядку №22-1, яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком №1596 (зі змінами).
Проте, жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявна можливість виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24 липня 2023 року по справі №280/6637/22 та від 09.12.2024 року по справі №360/777/23
Верховний Суд у постановах від 24.07.2023 по справі №280/6637/22 та від 09.12.2024 року по справі №360/777/23 дійшов такого правового висновку: "колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність заяви позивача про виплату йому пенсії на визначений ним банківський рахунок.
Щодо посилань апелянта про втручання в дискреційні повноваження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
За висновкам Європейського суду з прав людини обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб засіб захисту був "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (п.145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02)).
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Колегія суддів також звертає увагу, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У постанові від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії.
За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на втручання в його дискреційні повноваження.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 травня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.