П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7604/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Джабурія О.В.,
- Вербицької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви". Зобов'язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 року з урахуванням висновків суду.
22 серпня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, подана в порядку ст.383 КАС України, в якій заявник просив суд визнати протиправним Рішення про списання боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 03.10.2025 № 70/21-22-13-02-49, прийняте відповідачем - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 420/7604/25.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним Рішення про списання боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 03.10.2025 № 70/21-22-13-02-49, прийняте відповідачем - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 420/7604/25. Зобов'язано Головне управління ДПС в Херсонській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 29.05.2025 року по справі №420/7604/25 у 30-ти денний строк з моменту набрання ухвалою законної сили.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржувана ухвала винесена без повного з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, при цьому судом було порушено норми процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не було враховано, що, податковим органом виконано рішення 29.05.2026 року по справі №420/7604/25, а отже відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення щодо обов'язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 вказаної статті КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративний суд, який, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяє реалізації конституційних засад обов'язковості судового рішення.
Фактичне не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб'єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом на стадії судового контролю за виконанням рішення.
Апеляційний суд враховує, що судовим рішенням, яке набрало законної сили у цій адміністративній справі, зобов'язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 року з урахуванням висновків суду.
Як було встановлено судом першої інстанції у рішенні від 29 травня 2025 року, позивач не мав доходу від своєї діяльності протягом 2017 - 2020 років, що підтверджується деклараціями за даний період, та що сума недоїмки самостійно позивачем не сплачена та у примусовому порядку не стягнута. Висновок відповідача, що позивачем не дотримано вимог пункту 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 є помилковим та безпідставним.
Колегія суддів також враховує, що як свідчать матеріали справи, позивач має статус пенсіонера, та з 2019 року не здійснює незалежну професійну діяльність, у зв'язку із здійсненням якої йому нараховувався єдиний внесок.
Судом також встановлено факт подання позивачем заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску 05 березня 2019 року та повторної заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску 21 січня 2021 року.
В подальшому, Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX "Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» було передбачено як звільнення з 01 січня 2021 року пенсіонерів, які здійснюють незалежну професійну діяльність, від сплати єдиного внеску (пункт 1 Розділу І Закону); по-друге, списання заборгованості з єдиного внеску, яка утворилася станом на 01 січня 2021 року, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки (пункт 5 Розділу І Закону).
Рішенням від 03 жовтня 2025 року № 70/21-22-13-02-49 відповідач на виконання зазначеного судового рішення списав з позивача борг (недоїмку) з єдиного внеску у сумі 7958,06 гривень. При цьому, своїм супровідним листом від 20.11.2025 № 3147/5/21-22-24-02-04 "Про виконання вимоги виконавця" відповідач повідомив, що за позивачем зберігається заборгованість по єдиному внеску, яка станом на 03.10.2025 складає 35368,74 грн.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, прийняте на виконання рішення суду від 29 травня 2025 року рішення № 70/21-22-13-02-49 не містить обґрунтування правовими нормами, на підставі яких відповідач після 01.01.2021 продовжує обліковувати позивача як платника єдиного внеску, нараховувати платежі з цього внеску та збільшувати заборгованість; відповідач прийняв рішення про списання заборгованості в сумі 7 958,06 грн. за наявності висновку Головного управлінням ДПС у Полтавській області, яке фактично розглянуло заяву позивача від 21.01.2021, про списання недоїмки з єдиного внеску у сумі 35 368,74 гривень.
Зазначені обставини, в їх сукупності свідчать про свідчить про протиправність рішення відповідача про списання боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 03.10.2025 № 70/21-22-13-02-49, прийнятого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 420/7604/25.
За таких обставин, оскільки застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька