12 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26911/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (суддя Луговська Г.В.) у справі №160/26911/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання у вищому навчальному закладі з 1982 по 1990 викладену у відповіді на заяву від 28.02.2024 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період навчання у вищому навчальному закладі терміном п'ять років та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду у справі.
В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з додаткового поданими документами - врахування навчання до страхового стажу. Натомість, відповідачем в цьому було відмовлено, а період навчання не був врахований до страхового стажу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046550006522 від 07.03.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що відповідачем не було зараховано до страхового стажу позивача період його навчання в Мелітопольському державному педагогічному інституті з 01.09.1982 по 25.06.1990, оскільки навчання перетиналося з військовою службою.
Суд зазначив, що рішення відповідача не містить жодних підстав для не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, окрім як часткове співпадіння з періодом проходження позивачем військової служби.
Суд вказав, що проходження позивачем військової служби відбулося з відповідною перервою періоду навчання в освітньому закладі, що жодним чином не перешкоджає обрахувати та врахувати тривалість як одного, так й іншого.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії є правомірним. Зауважує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період навчання, оскільки навчання перетинається з періодом військової служби. Вказує, що позивачем не було надано уточнюючих довідок про періоди навчання, поновлення та академічної відпустки, яка надавалася на час проходження військової служби. Звертає увагу на те, що з прийняттям рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу функції ГУ ПФУ у Львівській області, як органу, що розглядав заяву за принципом екстериторіальності, вичерпано.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28.02.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії допризначення у зв'язку з наданими документами, а саме: донарахування навчання.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Львівській області, яким прийнято рішення №046550006522 від 07.03.2024 про відмову у перерахунку пенсії та зазначено, що за даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 до заяви про допризначення пенсії долучено диплом НОМЕР_1 за період навчання з 01.09.1982-25.06.1990 та довідку №01-15/285 від 27.02.2024, в якій не зазначено періоди навчання академічних відпусток, тому прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки періоди навчання перетинаються з періодами військової служби (військовий квиток НОМЕР_2 ). Тому для вірного обчислення страхового стажу необхідно долучити уточнюючу довідку про періоди навчання, поновлення та академічної відпустки, які надавалися на час проходження військової служби.
Вважаючи протиправним вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються військові квитки.
Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
У спірному випадку встановлено, що згідно диплому позивача НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 25.06.1990 року вбачається, що в 1982 по 1990 року позивач навчався у Мелітопольському державному педагогічному інституті за спеціальністю “Біологія і хімія».
З копії військового квитка серія НОМЕР_2 вбачається, що позивач призваний 19.11.1983 року до строкової служби та виключений з військової частини 03.11.1986 року.
Крім того, період навчання позивача з 1982 по 1990 у Мелітопольському державному педагогічному інституті за спеціальністю “Біологія і хімія» підтверджено довідкою №01-15/285 від 27.02.2024.
Отже, у спірному випадку підтверджено як факт навчання позивача у Мелітопольському державному педагогічному інституті так і факт проходження позивачем строкової військової служби.
Суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що спірне рішення відповідача не містить жодних підстав для не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, окрім як часткове співпадіння з періодом проходження позивачем військової служби.
Суд першої інстанції правильно вказав, що визначені відповідачем підстави не спростовують факт навчання позивача, період якого повинен бути зарахований до страхового стажу.
З цих підстав є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно не зараховано період навчання позивача з 01.09.1982 по 18.11.1983 (призов на службу був 19.11.1983 року) та подальший період навчання з 04.11.1986 року (звільнення з військової частини відбулося 03.11.1986 року) по 25.06.1990 року до страхового стажу.
Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача.
Стосовно аргументів відповідача про те, що з прийняттям рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу функції ГУ ПФУ у Львівській області, як органу, що розглядав заяву за принципом екстериторіальності, вичерпано, слід зазначити те, що судом першої інстанції обгрунтовано покладено обов'язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на ГУ ПФУ у Львівській області, як на пенсійний орган, який був визначений у встановленому порядку для розгляду заяви позивача та яким було прийнято оскаржуване у цій справі рішення про відмову у перерахунку пенсії.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 160/26911/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 12.05.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров