24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12121/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року
у адміністративній справі № 160/12121/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 09.05.2023 року №0096950707 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 31 693 832 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 802 337,50 грн.; від 09.05.2023 року №0096980707 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по періодам: за 2017 рік - на 128 874 942,06 грн., за 2018 рік - на 258 228 236,70 грн., за 2019 рік - на 367 833 648,00 грн., за 2020 рік - на 364566858,00 грн., за 2021 рік - на 380389989,00 грн.; від 09.05.2023 року №0096910707 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8179951 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2 044 987,75 грн.; від 09.05.2023 року №0097020707 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість о податковій декларації за січень 2023 року на суму 4193828 грн.; від 09.05.2023 року №0097000707 про застосування штрафних санкцій в сумі 3403,50 грн. за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних; від 09.05.2023 року №0098492410 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн. за неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф. 1-ДФ за III квартал 2018 року, а також стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» судовий збір у розмірі 26840,00 грн.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неповного дослідження доказів та встановлення обставин по справі, а також порушення норм матеріального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити інше рішення у справі про відмову у задоволені вимог позивача у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставністю не врахування судом першої інстанції встановлених під час документальної позапланової виїзної перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства, що слугувало підставою як для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій, так і для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств і від'ємного значення податку на додану вартість, а також для застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та за неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманого з них податку за ф. 1-ДФ, а мотивуючи неправильність врахування судом першої інстанції сутності встановлених правопорушень, відповідач посилаючись на дослідження Верховним Судом обставин, зазначає, що у постанові від 24 червня 2025 року по цій справі касаційною інстанцією наголошувалося, що матеріали справи не містять (позивачем не надано) первинних документів на підтвердження правомірності формування ним податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023, а повертаючи справу на новий розгляд Верховний Суд зобов'язував Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановити обставини наявності або ж відсутності первинної документації, що може впливати на підтвердження/спростування позиції контролюючого органу, що судом першої інстанції виконано не було, а позивачем первинні документації до суду не надано.
З питань процедурних аспектів призначення та проведення перевірки, посилаючись на досліджені вже Верховним Судом у постанові від 24.06.2025 року обставини відповідач звертає увагу на те, що повертаючи справу на новий розгляд, зобов'язав Дніпропетровський окружний адміністративний суд дослідити питання належного представника, шляхом надання пояснень і доказів в обґрунтування підстав та вимог, що судом першої інстанції не було виконано, а натомість судом в рішенні від 02.10.2025 року самостійно та невірноо було розтлумачено висновки Верховного Суду, що у сукупності і призвело до помилкового та необгрунтованого нормами матеріального права висновку про те, що «відповідачем під час проведення перевірки не здійснив належного повідомлення особи, уповноважену на представництво інтересів/керівника підприємства під час проведення перевірки.», хоча відповідачем неодноразово наголошувалося на тому, що ні положеннями ст.42 ПК України ні Правилами надання послуг поштового зв'язку №270 не встановллено обов'язку для відповідача встановлювати хто отримує поштову кореспонденцію від імені юридичної особи, а відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, відповідач наголошує, зо матеріалами справи підтверджується відправлення повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023, наказу про призначення перевірки №759-п від 16.02.2023 та запиту про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023 на податкову адресу товариства та ліквідатору - арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Олегу Чичві засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 16.02.2023, і згідно поштового повідомлення про вручення вказані повідомлення, наказ та запит були вручені 24.02.2023 ліквідатору - арбітражному керуючому Олегу Чичві. Отже, незалежно від того, чи були такі документи отримані Олегом Чичвою, як ліквідатором - арбітражним керуючим, відповідач вважає, що ним було виконано встановлений ст. 42 ПК України обов'язок, а відповідно і перевірка була призначена правомірно, що судом першої інстанції не було враховано при винесені судового рішення. Одночасно, відповідач підкреслює, що у проміжок часу з 09.12.2021 року по 07.03.2023 року Чичва Олег Сергійович на підставі постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 по справі №904/4790/21 виконував обов'язки ліквідатора ТОВ «Монтана-Естейт», а направлені безпосередньо ліквідатора Чичви Олега Сергійовича та на адресу ТОВ «Монтана-Естейт» повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023, наказ про призначення перевірки №759-п від 16.02.2023 і запит про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023 були направлені 16.02.2023 та отриманні ліквідатором 24.02.2023, тобто, до моменту скасування його повноважень як ліквідатора постановою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 по справі №904/4790/21, і такми чином на переконання відповідача податковим органом було дотримано приписи пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.42.2 ст.42 ПК України та повідомлено належним чином уповноважену особу ТОВ «Монтана-Естейт» Чичву Олега Сергійовича про проведення відносно суб'єкта господарювання документальної перевірки.
Оскільки жодною нормою матеріального права не передбачено обов'язку для відповідача встановлювати фізичну особу - отримувача поштової кореспонденції, яку отримують від імені юридичної особи, вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на не зазначення особистих даних отримувача у рекомендованому повідомленні, як на доказ неналежного повідомлення позивача та його представника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши з матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх оцінки та застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін, виходячи з нижченаведеного
Як встановлено за матеріалами справи, предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 09.05.2023: №0096950707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 32 496 169,50 грн; №0096980707 про завищення суми від'ємного значення з податку на прибуток у 2017 році на суму 128 874 942,00 грн, у 2018 році на суму 25 822 823,00грн, у 2019 році на суму 367 833 648,00 грн, у 2020 році на суму 364 566 858,00 грн, у 2021 році на суму 380 389 989,00 грн; №0096910707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 224 938,75 грн; № 0097020707, про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 193 828,00 грн; №00977000707 про застосування штрафу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в розмірі 3403,50 грн; та №0098492410 про застосування штрафу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 1020,00 грн. -були винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки від 04.04.2023 року №1318/04-36-07-07-04/33546549, оформленого за результатом проведеної з 22.03.2023 по 28.03.2023 року перевірки ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 33546549) зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2005, яке станом на день розгляду справи судом перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ; порушено справу про банкрутство.
Перевірка позивача була призначена у зв'язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» та проводилася на підставі виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області наказ №759-п16.02.2023 року прийнято «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» і повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023 року та у відповідності до п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення проваджень у справах про визнання банкрутом, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» з питань дотримання вимог: податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2021 року; податкового законодавства щодо повноти нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2017 року по 31.01.2023 року; законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 01.10.2013 року по 31.12.2022 року; законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 року по 31.12.2022 року.
Встановленим у цій справі є також факт того, що постановою Господарського суду Дніпропетровською області від 09.12.2021 у справі №904/4790/21 було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» і при цьому було припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, а ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» визнано банкрутом, з призначенням ліквідатором ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, і відповідно, повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023 року, наказ про призначення перевірки №759-п від 16.02.2023 року та запит про надання документів направлялися відповідачем 16.02.2023 року на податкову адресу Товариства (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, вул.Узвіз Крутогірний, буд. 14) та арбітражному керуючому ліквідатору Олегу Чичві засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Згідно відмітки на поштовому повідомленні адресовані Товариству і арбітражному керуючому поштові відправлення були вручені 24.02.2023 року, але без зазначення прізвища отримувача.
Перевірка ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» проводилась контролюючим органом у приміщенні управління податкового аудиту ГУ ДПС за адресою: вул. Високовольтна, буд. 24, м. Дніпро, кабінети 114-115 в період з 22.03.2023 року по 28.03.2023 року, а після повторного направлення на адресу позивача (Товариства) запиту про надання документів і пояснень від 03.04.2023 року та отримання інформації про вручення 21.04.2023 року Товариству цього запиту, що на переконання відповідача підтверджено відміткою у поштовому повідомленні (без зазначення прізвища отримувача), податковим органом було складено Акт перевірки від 04.04.2023 року №1318/04-36-07-07-04/33546549 за висновками якого документальною невиїзною перевіркою ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2021 року було встановлено порушення:
- з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023 - вимог пп.16.1.5. пп.16.1.9. пп.16.1.13. п.16.1. ст.16, п.44.1. п.44.2. п.44.3. п.44.6. ст.44, п.85.2. ст.85, п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України; п.2 ст.3 і ст.9 Закону №996, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 31693 833 грн., в тому числі: за 2019 рік - 3209 350 грн., за 2020 рік - 27 826 305 грн., за 2021 рік - 658 177 грн.; та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2017 рік на 128 874 942,06 грн., за 2018 рік на 258 228 236,70 грн., за 2019 рік на 367833 648,00 грн., за 2020 рік на 364 566 858,00 грн., за 2021 рік на 380389989,00 грн.; а також вимоги п.198.1. п.198.3. п.198.5. ст.198, п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» занижено суму податку до сплати на загальну суму 8179956 грн., та вимоги п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 422 055,23 грн.
- з питання дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 01.10.2013 по 31.12.2022, і з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2022 - вимог п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп."6" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п.2.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізі осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 року №111/26556, що призвело до не надання податкового розрахунку за ф.1ДФ за III квартал року; а також п.4 4.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI, з урахуванням п.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №є460/26905, що призвело до надання звіту по ЄСВ за липень 2019 року з порушенням встановленого порядку.
Саме на підставі зазначеного Акту перевірки від 04.04.2023 року №1318/04-36-07-07-04/33546549, відповідачем 09.05.2023 року було прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення:
- №0096950707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 32496169,50 грн., в тому числі по податковим зобов'язанням на суму 31693832 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 802337,50 грн.;
- №0096980707, яким встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на прибуток у 2017 році на суму 128874942,00грн., у 2018 році на суму 258228237,00 грн., у 2019 році на суму 367 833648 грн., у 2020 році на суму 364566 858,00 грн, у 2021 році на суму 380389 989,00 грн.;
- №0096910707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10224 938,75 грн., в тому числі по податковим зобов'язанням на суму +8179951грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2044987,75 грн.;
№0097020707, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4193828 грн.;
- №00977000707, яким застосовано до позивача штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в розмірі 3403,50 грн.;
- №0098492410, яким застосовано до позивача штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 1020 гривень.
Зазначені податкові повідомлення-рішення від 09.05.2023 №0096950707, №0096980707, №0096910707, №0097020707, №00977000707, №0098492410 оскаржені позивачем до адміністративного суду, і за результатом розгляду позову ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року у задоволені позову було відмовлено, і зазначене судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку та залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 року, яким відмовлено у задоволені апеляційної скарги ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ».
За результатом оскарження в ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» касаційному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 року з підстав неповного з'ясування обставин щодо неналежного повідомлення платника податків про початок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а відтак і передчасності висновків про належне повідомлення платника податків у встановленому ст.42 ПК України порядку, Верховним Судом було ухвалено постанову від 24.06.2025 року у цій справі, якою касаційну скаргу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» задовольнити частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 скасовано, а справу №160/12121/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено колегією суддів, під час повторного перегляду даної справі після її повернення на новий розгляд Верховним Судом, суд першої інстанції на підставі проаналізованого змісту положень пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.42.2 ст.42, п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 і п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України і змісту постанов Верховного Суду від 27.05.2025 року у справі 160/27436/23 та від 29.04.2025 року у справі №420/35624/23 за яким право посадових осіб контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки виникає лише за умови виконання вимог ст.42 Податкового кодексу України, а добросовісний платник податків не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків, саме у разі якщо ним не було забезпечено виконання зобов'язання отримати кореспонденцію за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - суд першої інстанції цілком обґрунтовано у даному випадку звернув увагу на те, що повідомлення про вручення направлених відповідачем на адресу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» та ліквідатору Олегу Чичві поштового відправлення взагалі не містить інформації про прізвище особи, яка отримала відправлення, а тому за наявності заперечень позивача щодо фактичного отримання цього поштового відправлення, суд на переконання колегії суддів дійшов правильного висновку про недотримання за таких обставин вимог Правил №270, а тому таке рекомендоване повідомлення не може бути належним доказом отримання вказаного відправлення уповноваженою особою позивача.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що відповідно до постанови Господарського суду від 09.12.2021 року (яка скасована апеляційним судом 07.03.2023 року) члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, а отже відповідач під час проведення перевірки не здійснив належного повідомлення особи, уповноважену на представництво інтересів/керівника підприємства під час проведення перевірки, що з огляду на заперечення позивача про обізнаність щодо призначення перевірки та особливостей правового статусу позивача (платника податків), який на момент проведення перевірки перебував у процедурі банкрутства, саме за висновками Верховним Судом у цій справі свідчить про те, що відповідачем не було належно з'ясовано особу, уповноважену на представництво інтересів/керівника підприємства під час проведення перевірки та належного її повідомлення про проведення перевірки, витребування матеріалів.
Також під час повторно розгляду даної справи, судом ретельно перевірено та встановлено і відповідачем не спростовується той факт, що повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023 та наказ про призначення перевірки №759-п від 16.02.2023 направлялися на податкову адресу Товариства: Україна, 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, узвіз Крутогірний, буд. 14 та ліквідатора-арбітражного керуючого (розпорядника майна) Олега Чичва засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 16.02.2023 року, і згідно інформації поштового повідомлення про вручення вказаний наказ та повідомлення були вручені 24.02.2023 ліквідатору арбітражному керуючому Олегу Чичві, а запит №2 про надання документів та пояснень (копій документів) від 03.04.2023 року, відповідь на який позивач зобов'язувався надати у термін до 15 год. 30 хв. 04.04.2023 року, направлявся відповідачем рекомендованим листом №4910706702408 лише 05.04.2023р. о 16 год. 46 хвл., тобто вже після дати, до настання якої необхідно було надати пояснення та копії документів, а також після складання фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Монтана-Естейт» №1318/04-36-07-07-04/33546549 від 04.04.2023 року, що в свою чергу свідчить про грубе порушення посадовими особами відповідача вимог податкового кодексу в частині сумлінного виконання покладених на контролюючий орган функцій, не допущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів платника податків (пп.21.1.2. пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПКУ).
Стосовно долученої до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4904412720246, судом першої інстанції цілком обгрунтовано акцентовано увагу на тому, що за даними сайту «Укрпошта», розділ «Трекінг», поштове відправлення за даним номером було прийнято до пересилки у відділенні поштового зв'язку 49044, м. Дніпро - 21.04.2023р. та вручено у відділенні 49111, м. Дніпро лише 24.04.2023р. (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), і при цьому за наявною на повідомленні про вручення поштового відправлення та на сайті «Укрпошта» інформації взагалі неможливо визначити, хто саме отримав даний лист (і чи взагалі це були посадові особи або уповноважені представники ТОВ «Монтана-Естейт»), оскільки особисті дані отримував (ПІБ) у рекомендованому повідомленні не зазначені, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача по справі про належне повідомлення уповноважених осіб платника податків про початок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та вручення письмових запитів про надання пояснень та копій документів
Щодо твердження відповідача про те, що арбітражний керуючий - ліквідатор Чичва О.С. на момент проведення документальної позапланової невиїзної перевірки мав повноваження представляти інтереси ТОВ «Монтана-Естейт», суд першої інстанції також правильно звернув увагу на те, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Монтана-Естейт» проводилася податковим органом у період з 23.03.2023р. по 29.03.2023р, а Акт перевірки було складено 04.04.2023 року, разом з тим у зв'язку зі скасуванням постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023р. постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021р. у справі №904/4790/21 про визнання ТОВ «Монтана-Естейт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та з призначенням арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича ліквідатором ТОВ «Монтана Естейт», на час перевірки та складення Акту арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович вже не будучи ліквідатором цього підприємства та не виконуючи обов'язки керівника (органів управління) ТОВ «Монтана-Естейт», не мав відповідних повноважень та можливості надати первинні документи на перевірку, а також станом на 04.04.2023 року не мав навіть права підписувати Акт перевірки або отримувати його другий примірник.
За наведених вище обставин, а також відсутності в матеріалах справи доказів та недоведеності відповідачем суду того, що посадові особи ТОВ «Монтана Естейт» належним чином повідомлялися про проведення перевірки і були про це обізнані, або запрошувалися до податкового органу 04.04.2023 року для підписання Акту №1318/04-36-07-07-04/33546549 та отримання його другого примірника, а також з огляду на те, що починаючи з 07.03.2023р. арбітражний керуючий Чичва О.С. не міг представляти інтереси Товариства, а керівник ТОВ «Монтана-Естейт» ОСОБА_1 був призначений загальними зборами Товариства лише 25.05.2023р, і відповідно тільки з 25.05.2023 року директор Куліш А.М. став уповноваженим представником з моменту внесення відповідних відомостей до ЄДР, суд першої інстанції цілком правомірно виснув про порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки позивача, як платника податків, і про передчасність наведених в Акті перевірки висновків, і під час апеляційного перегляду даної справи відповідачем зворотнього не доведено.
Обговорюючи висновки суду першої інстанції в частині, які стосується визначених контролюючим органом в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, що стало підставою для винесення оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, колегія суддів звертає увагу на те, що хоча судом і було проаналізовано фактичні обставини спірних правовідносин з урахуванням положень пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.198.1 п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, з наголошенням на те, що у спірному випадку відповідач під час перевірки обмежився лише фактом ненадання платником документів, без проведення зустрічних звіркок, без належного аналізу інформації з АІС Податковий блок і без зіставлення податкової інформації/звітністі відносно контрагентів у господарських операціях, апеляційний суд важливим наголосити, що у спірному випадку ключовою підставою звернення до суду з відповідним адміністративним позовом позивач визначає недотримання відповідачем встановленої законодавством процедури проведення податкової перевірки, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне надати розширену правову оцінку таким доводам і зазначає про наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства полягає у забезпеченні справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення судом спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, з метою належного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, а також прав та законних інтересів юридичних осіб від можливих порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що реалізують владні управлінські функції.
Згідно зі змістом частини другої статті 2 зазначеного Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевіряти, чи були такі рішення (дії або бездіяльність): прийняті на належній правовій підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України; чи використано повноваження з тією метою, для якої воно було надане; чи є такі рішення обґрунтованими, тобто ухваленими з урахуванням усіх істотних обставин; чи дотримано принципів неупередженості, добросовісності та розсудливості; чи забезпечено рівність усіх перед законом і недопущення дискримінації; чи дотримано принципу пропорційності, зокрема необхідного балансу між втручанням у права особи та публічними інтересами; чи було забезпечено право особи на участь у процесі прийняття рішення; а також чи прийнято такі рішення у розумні строки.
Питання, які підлягають вирішенню у межах даного спору, вже неодноразово були предметом ґрунтовного правового аналізу Верховним Судом, зокрема як у складі колегій суддів, так і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що свідчить про сформованість сталої судової практики у відповідних правовідносинах.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого платник податків, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки, зокрема у вигляді податкових повідомлень-рішень, має право посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо порядку проведення такої перевірки, якщо вважає, що такі порушення вплинули на правомірність прийнятих рішень. При цьому суди зобов'язані насамперед надати оцінку саме таким доводам, і лише у разі їх відхилення переходити до аналізу матеріально-правових підстав спору.
Зазначена правова позиція узгоджується із загальновизнаною доктриною «плодів отруйного дерева», сформованою у практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої докази, отримані з порушенням встановленого законом порядку, вважаються недопустимими, а їх використання може призвести до визнання всього процесу несправедливим незалежно від їх доказового значення.
Отже, встановлення судом факту порушення процедури проведення перевірки, що вплинуло на її результати, є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними і скасування прийнятих за її результатами рішень, без необхідності дослідження по суті обставин щодо наявності чи відсутності податкових правопорушень, що повністю узгоджується з правовим підходом Верховного Суду до вказаного питання, що було викладено у постанові від 22.09.2020 по справі №520/8836/18
Таким чином, колегія суддів наголошує, що у разі встановлення порушення процедури проведення перевірки, яке має наслідком визнання її результатів протиправними, суд не вправі переходити до аналізу інших доводів сторін, з огляду на обов'язковість врахування правових висновків Верховного Суду.
Оцінюючи доводи позивача щодо недотримання відповідачем процедури проведення перевірки, колегія суддів виходить із норм ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Зокрема, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи наділені правом проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому законом. При цьому посадові особи таких органів зобов'язані діяти виключно у межах Конституції України та законів України, не допускати порушення прав та законних інтересів платників податків, а також забезпечувати дотримання принципів законності та правової визначеності.
Отже, виходячи із встановлених законодавцем чітких правил щодо належного вручення документів, зокрема шляхом направлення рекомендованим листом за податковою адресою платника або особистого вручення, тобто, саме у такий спосіб щоб платник податків був обізнаний про призначення та проведення стосовно нього перевірки, а також з огляду на беззаперечно встановлений у цій справі факт недотримання відповідачем вказаних правил, та не спростовування цього відповідачем під час апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і вважає, що усі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції у цій справі законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а тому за правилами ст.316 КАС України апеляційна скаргу має бути залишена без задоволення, а рішення суду - без змін
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року - залишии без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов