11 травня 2026 року справа № 215/42/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Кальник В.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі № 215/42/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради
про встановлення наявності компетенції, -
ОСОБА_1 до суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі № 215/42/24.
При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявником не додано до скарги документ про сплату судового збору, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з доходом меншим від прожиткового мінімуму.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання подане ОСОБА_1 приходить до наступних висновків.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_1 надано довідку від 19.01.2026 №169 про призначення компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Постанови КМУ №859 від 23.09.2020, що є недостатнім для визначення річного доходу позивача та не може вважатись належним доказом відсутності у позивача інших доходів станом на момент подання апеляційної скарги.
Разом з тим, позивачем не спростовано можливості сплати судового збору з інших джерел та не надано доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановленому законом порядку, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
Визначення судом майнового стану сторони як такого, що ускладнює чи унеможливлює сплату судового збору, залежить від доказів, які подані такою особою. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою з органів Державної податкової служби про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 215/6188/20.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, зазначених заявником у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, отже вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір», за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ухваленим Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається, заявник оскаржує ухвалу суду від 28.03.2024, з апеляційною скаргою у даній справі заявник звернувся засобами поштового зв'язку 03.05.2026, тобто після спливу строку, визначеного ст. 295 КАС України.
Разом із апеляційною скаргою заявником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яка обґрунтована тим, що оскаржувану ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №215/42/24 заявник фактично отримав лише 27.04.2026. Попри те, що позов був поданий ще 28.12.2023, копія ухвали про його повернення була направлена судом лише 13.04.2026.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені позивачем причини пропуску строку не є поважними для поновлення процесуального строку, оскільки повернення позовної заяви, яке відбулось з причин неусунення недоліків позовної заяви, є суб'єктивною обставиною пропуску строку.
Та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду першої інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення позовної заяви без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Посилання скаржника на те, що про ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 р. у справі №215/42/24, якою було повернуто подану позовну заяву позивач дізнався лише 27.04.2026 суд вважає необґрунтованими, оскільки це свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Жодних інших доводів з приводу причин довготривалого подання повторної апеляційної скарги у заявленому клопотанні про поновлення строку зазначено не було.
Відповідно до ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Враховуючи зазначене, скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року в адміністративній справі №215/42/24 із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 169, 241-245, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі № 215/42/24 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у розмірі 3028,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року в адміністративній справі №215/42/24 із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кальник В.В.