Справа № 643/23168/25
Провадження № 2-во/643/68/26
12 травня 2026 року Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Задорожної А.М.,
за участю секретаря - Тугайбей В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
АТ «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка О.В., звернулися до суду із заявою про виправлення описки, у якій вказали, що на адресу АТ «А-Банк» надійшов виконавчий лист Салтівського районного суду міста Харкова у справі №643/23168/25 про стягнення заборгованості. У виконавчому листі було допущено помилку, а саме невірно вказано стягувача. Посилаючись на ст.269 ЦПК України присили виправити вказану описку.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.269 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 20.02.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101688453516938 від 04.07.2023 в розмірі 22 355, 51 грн станом на 18.12.2025, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
На стадії виконання судового рішення було виявлено описку у ньому, а саме вказано, що витрати по сплаті судового збору стягнуто з відповідача на користь позивача, замість вірного витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивачем при зверненні до суду із цією позовною заявою не було сплачено судовий збір.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.03.2026 виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 20.02.2026 по справі №643/23168/25, викладено абзац третій у наступній редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок із зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, код банку отримувача 899998».
Так, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, за квитанцією №6005315482143 від 14.04.2025, яку позивач надав у підтвердження здійснення оплати судового збору у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка О.В., до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101688453516938 від 04.07.023, згідно виписки, було здійснено у справі №643/5779/25, провадження №2/643/3413/25, за ухвалення заочного рішення від 10.07.2025 суддею Салтівського районного суду міста Харкова Власенком М.В.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» Державну судову адміністрацію України визначено стягувачем за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави.
З огляду на викладене, судовий збір підлягає стягненню із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави, оскільки витрати по сплаті судового збору сторона позивача у цій справі не понесла, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки, слід відмовити.
Керуючись ч.1 ст. 269 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя: А.М. Задорожна