Справа № 642/3468/26
Провадження № 1-кс/642/707/26
08 травня 2026 року слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, з середньою освітою, яка офіційно не працевлаштована, зареєстрована та фактично мешкаюча, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -
старший слідчий СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання, упровадженні СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026221220000261 від 06.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, в якому 07.05.2026 о 16 год. 11 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
07.05.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, та у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою від ОСОБА_7 , про вчинене кримінальне правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , під час допиту яких було отримано показання з приводу вчинення ОСОБА_6 , протиправних дій, направлених на збут наркотичного засобу - метадон; рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи від 30.03.2026; висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-19/121-26/9209-НЗПРАП від 09.04.2026, яким підтверджено, що речовина, яку 30.03.2026 року незаконно збула ОСОБА_6 , є наркотичний засіб - метадон; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відео контроль за особою від 29.04.2026; протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрована та мешкає ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених передбачених у п. п. 1, 3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування ризику визначеного у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та від 6 до 10 років, тобто у вчиненні тяжких злочинів. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 свідчать про її схильність до скоєння протиправних дій. Підозрювана ОСОБА_6 , раніше неодноразово судима, не має законних джерел отримання заробітку та вказана протиправна діяльність є основним джерелом її доходів яка носить тривалий систематичний характер з урахуванням отриманих доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Підозрювана ОСОБА_6 не має стійких міцних соціальних зв'язків. Крім цього, підозрювана ОСОБА_6 , усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв'язку з чим наявний ризик її ухилення від слідства та суду.
Крім того, слідчий вказує, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваної, останній відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Також слідчий вказує, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так в рамках кримінального провадження заплановано проведення ряду слідчих дій та вилучення речових доказів, здійснити які, до моменту висунення підозри ОСОБА_6 було неможливим та призвело би до їх втрати. Перебування останньої на волі, дає об'єктивні підстави казати про наявність ризику перешкоджання, оскільки враховуючи специфіку вказаної категорії кримінальних проваджень, обізнаності осіб, які причетні до їх вчинення та латентності їх дій, підозрювана ОСОБА_6 володіючи інформацією про вказані факти та при наявності можливості буде вчиняти дії з метою не викриття або пом'якшення її відповідальності тощо.
Щодо ризику визначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий підтверджує тим, що враховуючи характер скоєного злочину, відсутністю у підозрюваної законних джерел отримання заробітку та зібраними під час проведення досудового розслідування доказами того, що ОСОБА_6 тривалий час займається незаконною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні - злочині та незважаючи на притягнення її до кримінальної відповідальності може вчинити новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Припинення протиправної діяльності ОСОБА_6 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів.
На думку слідчого запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 .
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та посилалися на те, що застосування жодного більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на необгрунтовану підозру.
Захисник підтримала позицію підзахисної, та просила відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026221220000261 від 06.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова.
07.05.2026 о 16 год. 11 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07 травня 2026 року ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, та у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно.
Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку інкримінованих кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується тими матеріалами досудового розслідування, які наявні на даний час, та копії яких долучені до клопотання.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетна до цих злочинів.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
З огляду на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_6 в сукупності з даними про особу підозрюваної та іншими обставинами кримінального правопорушення, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику її переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що останні ще не допитані у судовому засіданні, а тому підозрювана може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів на свою користь.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_6 , раніше неодноразово судима, вона офіційно не працевлаштована, тобто не має законних джерел доходу, що об'єктивно вказує на можливість вчинення нею інших кримінальних правопорушень.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, не одружена, має неповнолітніх дітей, які проживають окремо, має місце реєстрації, раніше неодноразово судима, її стан здоров'я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан її здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваної до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, тяжкості кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, її матеріальне становище, вважає за необхідне визначити підозрюваній заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 133 120 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на неї обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, тобто до 05.07.2026 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 , тобто з 16-11 год. 07 травня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 05 липня 2026 року, включно.
Визначити суму застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки строком до 05.07.2026 року:
прибувати до слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженню щодо обставин інкримінованих кримінальних правопорушень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1