Справа № 642/5227/24
Провадження № 1-кп/642/97/26
08 травня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024221220000534 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, інваліда війни ІІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XХІІ «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3 2, 2.6, 8.1, 83, 88, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів, проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, обвинувачується у вчиненні злочину проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, громадянин ОСОБА_7 , не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 05.04.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе патрони у загальній кількості 109 штук різного калібру, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на збут вказаних боєприпасів, й розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс їх при невстановлених слідством обставинах у невстановлене під час досудового слідства місце, де став їх незаконно зберігати для подальшого збуту.
Так, 05.04 2024 згідно попередньої домовленості близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу з метою запевнити ОСОБА_8 у своїй благонадійності, перебуваючи неподалік будівлі № 28/19, яка розташована на вул. Полтавський Шлях в м. Харкові зустрівся з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, де ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 проїхати із ним за місцем своєї реєстрації, а саме адресою: АДРЕСА_1 , де знаходяться патрони, які він має намір збути ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на автомобілі прослідували за адресою на яку вказав ОСОБА_7 , а саме до будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 збув ОСОБА_8 о 13 год. 56 хв. патрони в кількості 109 штук.
Після чого, ОСОБА_7 діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку бойових припасів без передбаченого законом дозволу, повідомив ОСОБА_8 , що в подальшому він збуде останньому раніше обумовлену ручну осколкову гранату РГО та боєприпаси і ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_7 передав останньому грошові кошти у розмірі 2000 гривень за придбання у майбутньому боєприпасів.
Після чого ОСОБА_8 , який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки видав працівникам поліції ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області предмети зовні схожі на 109 патронів.
Згідно висновку судової експертизи зброї № 3376 від 01.05.2024 89 (вісімдесят дев'ять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон) та «ПП» зразка 1992 року (7Н10-29 патронів), які призначені для стрільби та 20 (двадцять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62х548 з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323-15 патронів) та бронебійно-запалювальними кулями «Б- 32» (7Б3-323-5 патронів), які призначені для стрільби.
Крім того, ОСОБА_7 діючи повторно, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 17.04.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, з метою подальшого збуту, бойові припаси, а саме: ручну осколкову гранату дистанційної дії, оборонного типу РГО та 71 патрон різного калібру, при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, и порушення до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п. п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8. 8.9, 12.1, 122, 12.17 (далі Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яку без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаних бойових припасів переніс їх при невстановлених слідством обставинах у невстановлене під час досудового слідства місце, де став їх незаконно зберігати.
Так, 17.04.2024 згідно попередньої домовленості, близько 17 год. 34 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого згідно попередньої умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку, а саме за 2000 гривень отриманих ним 05.04.2024 за вищевказані бойові припаси без передбаченого законом дозволу, перебуваючи неподалік будівлі № 38, яка розташована на вул. Полтавський Шлях в м. Харкові зустрівся з громадянином ОСОБА_8 , який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, де ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 пройти у приміщення кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 збув Іванову 11. 71 патрон та запропонував на автомобілі проїхати за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходиться бойовий припас, а саме ручна осколкова граната РГО, яку останній готовий збути ОСОБА_8
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі прослідували за адресою на яку вказав ОСОБА_7 , а саме до будинку АДРЕСА_4 , де на вулиці, біля вказаного вище будинку ОСОБА_7 о 20 год. 08 хв. збув ручну осколкову гранату РГО ОСОБА_8 .
У подальшому ОСОБА_8 , який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки видав працівникам поліції ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області предмети зовні схожі на 71 патрон та предмет, який зовні схожий на ручну осколкову гранату РГО, які були ним придбані у ОСОБА_9 .
Згідно висновку судової експертизи зброї № 3377 від 01.05.2024 59 (п'ятдесят дев'ять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон), які призначені для стрільби, 12 (дванадцять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323-1 патрон) та важкими кулями «FMJ» (57-Д-423-11 патронів), які призначені для стрільби.
Згідно висновку судової вибухо-технічної експертизи № 3375 від 01.05.2024 надані ОСОБА_8 працівникам поліції предмети є корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії, оборонного типу РГО та ударно-дистанційний запал ручної гранати УДЗ. Корпус гранати РГО (заряд вибухової речовини у міцному корпусі), споряджений запалом УДЗ (засобом підриву), складають гранату РГО, яка належить до категорії бойових припасів військового призначення.
Крім того, ОСОБА_7 діючи повторно, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 13.06.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, з метою подальшого збуту, бойовий припас, а саме: ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022», при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, порушення до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п. п. 2.3.2, 2.6, 81.83.88. 8.9. 12.1, 12.2, 12.17 (далі Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яку без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаного бойового припасу переніс його при невстановлених слідством обставинах у невстановлене під час досудового слідства місце, де став його незаконно зберігати.
Так, 13.06.2024 приблизно о 15 год. 40 хв, ОСОБА_7 знаходячись поблизу будинку № 17, який розташований по вул. Ярославська в м. Харкові, реалізуючи свій злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з бойовими припасами, а саме спрямованого на незаконний збут бойових припасів маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, незаконно збув ОСОБА_8 , який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, за грошову винагороду в розмірі 2000 гривень, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022», яку ОСОБА_7 приніс із собою.
У подальшому, 13.06.2024 року поблизу будинку № 32 по вул. Благовіщенська в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_8 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022», яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_7 .
Згідно висновку судової вибухо-технічної експертизи № 5077 від 05.08.2024 надані ОСОБА_8 працівникам поліції предмети є корпусом ручної універсально (оборонно- наступальної) протипіхотної гранати DM51A2 (DM51 Handgranate Spreng/Splitter DV51) зразка 1978 року з осколковим чохлом, виготовленим промисловим способом компанія («Diеhl», Німеччина). Корпус ручної універсальної (оборонно наступальної) протипіхотної гранати DM51A2 без запалу (засобу підриву) належить до зарядів вибухової речовини у міцному корпусі та запалом DM82A3, належить засобів підриву, виготовленим промисловим способом (компанія «Diеhl», Німеччина). Корпус гранати DM51A2 (заряд вибухової речовини у міцному корпусі), споряджений наданим на дослідження запалом DM51A2, складає гранату DM51A2. яка належить до категорії бойових припасів військового призначення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 в пред'явленому йому обвинуваченні свою провину визнав повністю, щиро покаявся в скоєнні кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що з 2014 року був учасником АТО, в нього залишились бойові трофеї трохи патронів і гранати, він їх зберігав в себе вдома, за місцем мешкання АДРЕСА_1 . Влітку 2024 року, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, потрібні були гроші на ліки, він вирішив продати патрони, а потім і гранати. Зустрівся з чоловіком, який представився військовим, та продав йому трохи патронів, а потім гранати. Продаж патронів та гранат здійснив двічі, за що отримав грошові кошти 2000 грн. Потім був затриманий співробітниками поліції, які вилучили в нього ці грошові кошти. В скоєному щиро кається.
Під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачений свідомо і добровільно підтвердив, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, до свого вчинку ставиться негативно, засуджує власну поведінку, розуміє, що вчинив неправильно і його дії є злочинними. Покази обвинуваченого в судовому засіданні чіткі, послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції в частині обвинувачення, що викладене в обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_7 вчинив придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є колишнім військовослужбовцем, інвалідом війни ІІІ групи, 03.07.2025 пройшов військово-лікарську комісію має травми, пов'язані із захистом Батьківщини, під час несення військової служби був нагороджений почесною грамотою, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, відповідно довідки КНП ХОР «Обласної клінічної наркологічної лікарні» №4040 від 03.05.2024 з червня 2023 року перебуває на обліку з діагнозом синдром залежності від опіоїдів, на обліку лікаря психіатра не перебуває. Відповідно довідки КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» № 01-21/8373 від 04.07.2024 ОСОБА_7 перебуває в поліклінічному відділенні КНП ХОР «ОКПЛ №3» під медичним наглядом з 2019 року.Ds F 07.0 Розлади особистості, пов'язані з органічним ураженням головного мозку, F 19/8 Інші психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання кількох психоактивних речовин.
Згідно наданої суду органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації, зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним крім обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: - виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Згідно правової позиції Конституційного Суду України у рішенні № 15-рп/2004 від 02.11.2004 року окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі та застосувати до обвинуваченого вимоги ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом випробувального строку не скоїть нового правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зобов'язавши засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки, на думку суду, саме таке покарання, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо без ізоляції останнього від суспільства, так як ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, має постійне місце реєстрації та проживання, є інвалідом війни ІІІ групи, має травми, пов'язані із захистом Батьківщини, надав заяву, в якій просив звернути заставу на потреби ЗСУ, також обвинувачений зобов'язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, враховуючи те, що будь-яких наслідків від злочину не наступило, крім того, прямої (дійсної) шкоди внаслідок вчинення злочину завдано не було.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до ст.26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку (п. 8 цього Порядку). Отже, законом допускається вирішувати питання повернення застави шляхом перерахунку коштів застави на зазначений заставодавцем банківський рахунок.
Обвинувачений ОСОБА_7 у письмовій заяві в судовому засіданні просив перерахувати заставу, що належить йому, на спеціальний рахунок НБУ для Збройних Сил України, зважаючи на воєнний стан, особисту громадську позицію обвинуваченого, бажання допомогти у фінансуванні ЗСУ та спокутувати провину.
Національним банком України 24.02.2022 ухвалено рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. В умовах воєнного стану, збройної агресії рф та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення наповнення Державного бюджету України, звернення суми застави, яка належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_7 , на потреби ЗСУ є доцільним, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для перерахування застави в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень з рахунку ТУ ДСА в Харківській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. ст.96-1, 96-2 КПК України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення в тому числі й умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з п.3 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Крім того, пунктом 3 частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Разом з тим, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 року введено воєнний стан на 30 діб, який в подальшому був продовжений (останній раз 28.10.2024 року строком на 90 діб).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022 року, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022 року, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
Таким чином, враховуючи введення з 24.02.2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави, Збройним Силам України, суд вважає, що знищення вилучених патронів та гранат є недоцільним, а підлягає конфіскації у власність держави в особі Міністерства оборони України.
На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України суд дійшов висновку про необхідність застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: - мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 9A», imei-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 .
Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням по справі судових вибухо-технічних експертиз ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 3375 від 01.05.2024 в розмірі 13252 грн.40 коп., № 5077 від 05.08.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп. та судових експертиз зброї ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 3376 від 01.05.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп., №3377 від 01.05.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп., а всього в розмірі 47 330 грн. 00 коп., необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 13.06.2024 по дату звільнення у зв'язку з внесенням застави 13.08.2024 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у виді застави.
Після набрання вироком законної сили, запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_7 скасувати та звернути в дохід держави заставу у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, внесених ОСОБА_10 за ОСОБА_7 , отримувач коштів ТУ ДСА України в Харківській області, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 08.08.2024 року у справі № 642/2704/24 (провадження № 1-кс/642/2513/24), (номер квитанції 0.0.3814965596.1, код квитанції 9351-1389-9292-7446 від 12.08.2024), перерахувавши на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, відкритий Національним банком України (реквізити сплати: Національний банк України, МФО 300001, рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: збір коштів на потреби армії України.
Ухвалу слідчого судді Холодногірського (Ленінського) районного суду м. Харкова від 19.06.2024 про накладення арешту на майно - скасувати.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2, 100 КК України, вилучені речові докази, а саме: 89 (вісімдесят дев'ять) патронів, які належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45x39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон) та «ПП» зразка 1992 року (7Н10-29 патронів); 20 (двадцять), які патронів належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62x54R з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323 - 15 патронів) та бронебійно-запалювальними кулями «Б-32» (7БЗ-323 - 5 патронів); 59 (п'ятдесят дев'ять) патронів, які належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45x39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон); 12 (дванадцять) патронів, які належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62x54R з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323 - 1 патрон) та важкими кулями «FMJ» (57-Д-423 - 11 патронів); корпус ручної осколкової гранати дистанційної дії, оборонного типу РГО та ударно- дистанційний запал ручної гранати УДЗ; корпус ручної універсально (оборонно - наступальної) протипіхотної гранати DM51A2 (DM51 Handgranate Spreng/Splitter DV51) зразка 1978 року з осколковим чохлом, виготовленим промисловим способом компанія («Diehl», Німеччина); запал DM82A3, який належить до засобів підриву, виготовлений промисловим способом (компанія «Diehl», Німеччина), які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області - передати у власність держави в особі Міністерства оборони України.
Грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень, купюрами номіналом 200 (двісті) гривень у кількості 10 (десять) штук з серійними номерами ДЕ1166947, АП8937422, ЄБ5617125, АС9500801, АМ5754477, АС6053388, ЕГ5444734, ЕБ8256894, ВЗ7915438, ДА8292413, які знаходяться в сейф-пакеті CRI 1086428 та передані на відповідальне зберігання до каси ПАТ КБ «ПриватБанк» ( 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 23.01.2024 - повернути в розпорядження до ГУНП в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 13, код за ЄДРПОУ 40108599, код банку 820172 в ДКС України, м. Київ).
Грошові кошти в сумі 1140 (одна тисяча сто сорок) гривень, купюрами номіналом 200 (двісті) гривень у кількості 5 (п'ять) штук з серійними номерами ЄВ5663170, ГЄ9789814, ЕД2294157, ЄЖ3907850, ГЄ5182518, купюрою номіналом 100 (сто) гривень з серійним номером УЖ9205150, купюрами номіналом 20 (двадцять) гривень у кількості 2 (дві) штуки з серійними номерами ДН1353837, ЮЕ1725165, які знаходяться в сейф-пакеті CRI 1086428 та передані на відповідальне зберігання до каси ПАТ КБ «ПриватБанк» ( 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 23.01.2024- повернути власнику ОСОБА_7 .
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави - мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 9A», imei-1: НОМЕР_1 , imei-2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.
Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням по справі судових вибухо-технічних експертиз ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 3375 від 01.05.2024 в розмірі 13252 грн.40 коп., № 5077 від 05.08.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп. та судових експертиз зброї ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 3376 від 01.05.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп., №3377 від 01.05.2024 в розмірі 11359 грн.20 коп., а всього в розмірі 47 330 грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1