12 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/12283/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, що набрало законної сили 21.08.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13.02.2026 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2595,00 грн, однак відповідач продовжує виплачувати пенсію із прожиткового мінімуму, що встановлений на 2025 рік.
Ухвалою суду 17.02.2026 заява прийнята до розгляду та надано боржникові строк для подання пояснень.
Ухвалою суду від 10.03.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено боржникові строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Так, відповідач на виконання вказаної вище ухвали суду 13.04.2026 подав звіт, в якому вказує, що розмір пенсії позивачеві обрахований правильно та станом на 01.01.2026 склав 15740,82 грн. Пенсія буде виплачуватись у вказаному розмірі з 01.05.2026, на підтвердження чого надав перерахунки пенсії ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, судом встановлені такі обставини.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №620/12283/24/25, яке 22.01.2025 набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 04.04.2024 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з протоколом про призначення/перерахунок пенсії від 20.12.2025 пенсія позивачеві виплачується в сумі 14336,82 грн, з яких 14166,00 грн - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, 170,82 грн - додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа потерпілих ЧАЕС (а.с. 156).
Відповідно до інформації про зарахування по картці позивача 20.01.2026 позивач отримала пенсію за січень 2026 року в сумі 14336,982 грн (а.с. 157).
Разом зі звітом боржник подав протокол перерахунку пенсії стягувача, відповідно до якого розмір пенсії позивача станом на 01.01.2026 складає 15740,82 грн, з яких 15570,00 грн основний розмір пенсії (а.с. 174).
Даючи правову оцінку встановленим обставинам із урахуванням наданих сторонами доказів, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частинами 1-5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Дослідивши поданий звіт та додані до нього докази, суд зазначає, що виконання судового рішення полягає не лише у здійсненні перерахунку та нарахуванні відповідних сум, а й у забезпеченні подальшої виплати пенсії у розмірі, встановленому судовим рішенням. Формальне проведення перерахунку без фактичної виплати пенсії у визначеному розмірі не може вважатися належним виконанням судового рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про повне виконання рішення суду спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а рішення суду в частині виплати пенсії у встановленому розмірі залишається невиконаним.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт, оскільки перерахунок пенсії позивачеві проведений з урахуванням судового рішення й норм чинного законодавство, однак з огляду на неповне його виконання, встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення у справі № 620/12283/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 620/12283/24 - до 10.06.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений - 12.05.2026.
Суддя Ю.О. Скалозуб