12 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/16579/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025, що набрало законної сили 10.09.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13.04.2026 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що рішення набрало законної сили, проте відповідач досі його не виконав.
Ухвалою суду 14.04.2026 заява прийнята до розгляду та надано боржникові строк для подання пояснень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало письмові пояснення, відповідно до яких вказує про виконання рішення суду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Порядок №821). Борг за період з 06.11.2024 по 30.04.2026 склав 195097,28 грн. В листопаді 2025 року позивачу додатковими списками виплачено 8043,40 грн, в грудні 2025 року 7461,42 грн, в лютому 2026 року 1000 грн, в березні 2026 року 982 грн, в квітні 2026 року 877 грн в рахунок погашення боргу. Станом на 20.04.2026 залишок невиплаченої заборгованості, нарахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 620/16579/24, складає 176733,46 грн. Зазначає, що іншого механізму проведення виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, ніж встановлений Порядком № 821, законодавством не передбачено. Органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно змінювати чи розширювати процедури здійснення пенсійних виплат. З огляду на це, Головне управління не має правових підстав для застосування будь-яких альтернативних способів фінансування або виплати пенсій поза межами, визначеними Порядком № 821. Також відсутні й відповідні бюджетні або фінансові ресурси, які могли б бути використані для здійснення таких виплат іншим способом.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, судом встановлені такі обставини.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №620/16579/24, яке 10.09.2025 набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 06.11.2024 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з протоколом про призначення/перерахунок пенсії від 27.02.2026 пенсія позивачеві призначена в сумі 19576,75 грн (а.с. 104).
Відповідно до виписки по картковому рахунку позивача 09.03.2026 ОСОБА_1 отримав пенсію в сумі 9527,35 грн (а.с. 105).
Даючи правову оцінку встановленим обставинам із урахуванням наданих сторонами доказів, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 1-3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 620/16579/24 виконано. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 620/16579/24 Головним управлінням здійснено перерахунок основної пенсії позивача у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що ніким не оспорюється.
При цьому, як вбачається з банківської виписки, що надана позивачем на підтвердження факту невиконання боржником рішення суду, вбачається, що 09.03.2026 стягувачу виплачена пенсія у розмірі 9527,35 грн, 13.03.2026 виплачена соціальна виплата в сумі 491,00 грн, 23.03.2026 зараховано пенсії в сумі 982,00 грн, з яких останнє зарахування є сумою погашення заборгованості перед позивачем.
Зазначений розмір пенсійних виплат не відповідає розміру пенсії, визначеному рішенням суду та встановленим боржником при його виконання (а саме розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків 18888,00 грн, разом із підвищенням й доплатою становить 1957,75 грн, що свідчить про відсутність фактичної виплати пенсії у перерахованому розмірі після проведення перерахунку.
Суд зазначає, що виконання судового рішення полягає не лише у здійсненні перерахунку та нарахуванні відповідних сум, а й у забезпеченні подальшої виплати пенсії у розмірі, встановленому судовим рішенням. Формальне проведення перерахунку без фактичної виплати пенсії у визначеному розмірі не може вважатися належним виконанням судового рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про повне виконання рішення суду від 10.02.2025 у справі № 620/16579/24 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а рішення суду в частині виплати пенсії у встановленому розмірі залишається невиконаним.
Поряд з цим, Порядком №821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передував даті набрання чинності рішенням суду.
Порядок №821 підлягає застосуванню до спірних правовідносин виключно в частині, що стосується виплати позивачу ретроспективної заборгованості, тобто з 29.11.2024 по 29.12.2025, однак не може застосовуватись до виплати поточних сум пенсії після набрання рішенням суду законної сили.
Суд зазначає, що виплачуючи позивачу поточну пенсію з урахуванням Постанови КМУ №821 ГУ ПФУ в Чернігівській області фактично не виконує рішення суду, оскільки такий перерахунок свідчить про формальне проведення перерахунку пенсії без її фактичної виплати.
За таких обставин, головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не надано доказів, що спростовують обставини, на які покликався позивач в заяві про встановлення судового контролю, а отже, суд вважає, що заява ОСОБА_1 має бути задоволена.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 620/16579/24 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 620/16579/24.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений - 12.05.2026.
Суддя Ю.О. Скалозуб