Номер справи 171/569/24
Номер провадження 6/171/66/26
09.04.26 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Удінської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач: акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна, боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,
На адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Згідно протоколу автоматичного розподілу від 13.03.2023 року, призначення не відбулося у зв'зку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Розпорядження № 240 від 13.03.2023 призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 вказана справа визначена для розгляду судді Мигалевич В.В.
Розпорядженням № 1070 від 30.03.2026 призначено повторний автоматичний розподіл справи з метою заміни раніше визначеного судді Мигалевича В.В у зв'язку з закінчення терміну відрядження з 02 грудня 2025 року відповідно до наказу № 87-к від 28.11.2025 р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 вказана справа визначена для розгляду судді Шкарлат Я.Ю
Заяву мотивована тим, що 22.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем видано виконавчий напис № 942 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
У приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 62557422 з примусового виконання виконавчого напису № 942 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z25.00408.003929507 від 10 травня 2018 р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умових визначених договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору факторингу Права Вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк».
Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z25.00408.003929507 від 10 траня 2018 р. в сумі 73836,98 грн.
Просить заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.
Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи подану заяву та вимоги ч. 3 ст.442 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступних висновків.
14.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження ВП № 62557422 про примусове виконання виконавчого напису № 942 виданого 14.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 47780,94 гривень.
17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z25.00408.003929507 від 10 травня 2018 р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до ст.129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 18ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 ч.2ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Крім того, частинами 1, 2 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
У відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається із змісту ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула в цих правовідносинах.
У відповідності до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у цій справі.
Між тим, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 зазначено, що "на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України".
Водночас, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-XII (далі - Закон №3425-XII ).
Згідно із ст.87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень ст. 88 Закону №3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону №3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.
Судом установлено, що на даний час виконавче провадження № 625577422, яке відкрито 14.07.2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса № 942 від 22.05.2020, не припинено та заборгованість за кредитним договором не погашена.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що заява Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.55,258,260,442 ЦПК України, ст. ст.512,514 ЦК України, суд,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач: акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна, боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 942, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.Ю.Шкарлат