Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 травня 2026 р. № 520/5595/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нездійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті грошового забезпечення;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 31882,69 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві грн. 69 коп.);
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5% замість утримання військового збору в розмірі 1,5%;
- стягнути з Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 6199,41 грн. (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.) надміру утриманого військового збору;
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25.
В обґрунтуванні адміністративного позову зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25 відповідач виплатив позивачу заборгованість грошового забезпечення, однак під час нарахування та виплати протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в розмірі 5%, при цьому компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не здійснювалася.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у Міжрегіональному центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Звільнений зі служби 30.11.2018, що вбачається з копії витягу із наказу Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30.11.2018 №665..
Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно у загальному розмірі в розмірі 32315 (тридцять дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 85 коп. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неврахування індексації-різниці грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту та компенсації невикористаної щорічної відпустки за 2018 рік. Зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту та компенсації невикористаної щорічної відпустки за 2018 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір таких виплат, індексації-різниці грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та провести виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25 залишено без змін.
27.02.2026 Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25 здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.11.2018, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту та компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік з урахуванням фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 136387,06 грн., сплачено військовий збір (5%) в сумі 8856,30 грн., сплачено прибутковий податок утриманий з доходів фізичних осіб (18%) в сумі 31882,69 грн.
Вказане підтверджується копіями платіжних інструкцій від 25.02.2026 №186, 191, 192.
Крім того, позивач стверджує, що виплату недоплаченої частини пенсії здійснено без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача по утриманню з належних позивачеві сум на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25 військового збору разом з податком на доходи з фізичних осіб та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.02.2026, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі Порядок №44).
Згідно з п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Приписами п.п. 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, проте із вказаного грошового забезпечення відповідач утримав 8 856,30 грн військового збору - 5% (платіжна інструкція від 25.02.2026 №191) та 31 882,69 грн податку на доходи з фізичних осіб - 18% (платіжна інструкція від 25.02.2026 №192).
Тож до виплати позивачу нараховано - 136387,06 грн (платіжна інструкція від 25.02.2026 №186).
Таким чином, у відповідача був наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення суду.
Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, нарахував кошти з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Оскільки на виконання рішення суду позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.11.2018, отже в даному випадку має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка відповідно до Податкового кодексу України.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними та відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5% військового збору у розмірі 6199,41 грн (8856,30 грн : 5 х 3,5) з виплаченого грошового забезпечення позивача. Проте 1,5 відсотки військового збору утримано правомірно.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 щодо обрання способу відновленого порушеного права та необхідності визначення судом у рішенні відповідних сум. При цьому суд вказав, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання щодо способу захисту порушеного права позивача суд враховує, що позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 6199,41 грн. (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.) надміру утриманого військового збору.
Застосовуючи наведені вище норми права щодо невиплати позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримано з грошового забезпечення, та щодо обґрунтованості утримання з грошового забезпечення позивача 1,5% військового збору, враховуючи вказані висновки Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 31882,69 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві грн. 69 коп.) та 6199,41 грн. (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.) надмірно утриманого військового збору, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25.
Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року по справі №520/5136/25.
Щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.02.2026, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Водночас, зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, зокрема, і на підставі судового рішення.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Отже, зі змісту приписів ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п. 4 Порядку № 159 встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції, який розраховується шляхом множення місячних індексів споживчих цін за весь період невиплати грошового доходу, при цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення
Дана позиція відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постанові від 09.08.2022 року по справі № 460/4765/20.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що виплата позивачу заборгованості з грошового забезпечення згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25, яке 16.01.2026 набрало законної сили, була здійснена відповідачем лише 27.02.2026, тобто з порушенням строків такої виплати, та затримка у виплаті позивачу вищевказаної заборгованості.
При цьому, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Обставини несвоєчасної виплати пенсії встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі від 15 жовтня 2025 року по справі №520/11522/25, яке набрало законної сили, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі згідно з ч.4 ст.78 КАС України.
З огляду на зазначене, в межах спірних правовідносин усі умови, визначені чинним законодавством для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, дотримані, проте, відповідач всупереч нормам чинного законодавства не виконав вимоги закону щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, чим припустив протиправну бездіяльність у відношенні позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25 та зобов'язання Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат не здійснюється на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) щодо нездійснення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті грошового забезпечення.
Зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 31882,69 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дві грн. 69 коп.).
Визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) військового збору в розмірі 5% замість утримання військового збору в розмірі 1,5%;
Зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно утриманого військового збору в сумі 6199,41 грн (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.).
Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25.
Зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, с. Ватутіне, Харківський р-н, Харківська обл., 63212) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.02.2026 року, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 520/11522/25.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 травня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях