Рішення від 11.05.2026 по справі 520/15464/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

11 травня 2026 року № 520/15464/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дробчак Людмила Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_4 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення для військовослужбовця за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у порушенням вимог чинного законодавства, за час перебування позивача за період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року на лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини, відповідачем належним чином не було нараховано та не виплачено позивачу грошове забезпечення, у тому числі додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. Крім того, за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року позивачу не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення без винесення відповідного наказу. Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник військової частини НОМЕР_4 , через систему «Електронний суд» 04.07.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стосовно лікування позивача з 23.10.2022 року по 17.02.2023 року (з урахуванням перебування у відпустках для лікування) зазначило, що Позивач отримав травмування при наступних обставинах. Переміщуючись в легковому автомобілі на місці пасажира до ППД підрозділу, в умовах поганої видимості потрапив у ДТП (водій допустив лобове зіткнення із загородженням блок-посту) Ця травма отримана не в зоні батальйонного району оборони, ні при виконанні завдання по відсічі збройної агресії російської федерації та територіальної цілісності України, ні внаслідок ворожого ураження, а внаслідок аварії (ДТП) при поверненні Позивача до пункту постійної дислокації частини (ППД). Зазначене підтверджується наступними доказами: випискою з амбулаторної (стаціонарної) карти хворого ОСОБА_1 від 23.10.2022 року № 13113 (А3306 шпиталь), де зі слів хворого внесені відомості про те, що старший солдат ОСОБА_1 отримав 23.10.2022 року травмування внаслідок ДТП;

Випискою з амбулаторної (стаціонарної) карти хворого ОСОБА_1 від 26.10.2023 № 14497, де зі слів хворого внесені відомості про те, що позивач отримав 23.10.2022 травмування внаслідок ДТП; випискою з амбулаторної (стаціонарної) карти хворого від 09.12.2022 № 3277, де зі слів хворого внесені відомості про те, що позивач отримав 23.10.2022 травмування внаслідок ДТП на окружній дорозі; довідкою позаштатної ВЛК від 09.12.2022 № 377, де встановлений причинний зв'язок отриманого 23.10.2022 травмування позивача - травма, пов'язана з проходженням військової служби; довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_6 від 06.01.2023 року № 168, де встановлений причинний зв'язок отриманого 23.10.2022 року травмування позивача - травма, пов'язана з проходженням військової служби; власноручними поясненнями позивача, які він надав на ім'я командира військової частини НОМЕР_4 10.03.2023, коли звернувся за отриманням довідки про обставини травми, про те що отримав травмування в ДТП; довідкою про обставини травми від 10.03.2023 № 538, де зазначено, що солдат ОСОБА_1 23.10.2022 переміщуючись до ППД підрозділу потрапив у ДТП (допустив лобове зіткнення із загородженням блок-посту) Травма - пов'язана із проходженням військової служби.

В період з 06.02.2023 по 17.02.2023, після перебування у відпустці для лікування після травмування отриманого 23.10.2023, позивач знаходився на стаціонарному лікування у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ) з приводу полісегментарної пневмонії. Факт отримання пневмонії саме під час перебування у відпустці (за 2 тижні до поміщення в стаціонар) підтверджується записом в медичній карті стаціонарного хворого №1918 зі слів хворого ОСОБА_1 . Після завершення лікування від пневмонії госпітальною ВЛК терапевтичного напрямку військової частини НОМЕР_6 від 17.02.2023 № 323 причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 встановлений, як пов'язаний з проходженням військової служби.

Після перебування у відпустці за рішенням ВЛК від 17.02.2023 ОСОБА_1 знову проходить ВЛК. І в цій довідці ВЛК від 22.03.2023 № 2369, з посиланням на довідку видану військовою частиною 10.03.2023 № 538 (де вказані обставини травмування - ДТП і зв'язок саме з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини) отримана Позивачем 23.10.2022 року травма пов'язується із захистом Батьківщини. Також у цій довідці встановлений причинний зв'язок із захворюванням Позивача (пневмонією), як пов'язане із проходженням військової служби, що відповідно до ПКМУ № 168 не дає підстав для нарахування військовослужбовцю, який захворів під час відпустки, та виплати ДГВ 100 000 грн.

Стосовно лікування позивача з 01.11.2023 по 21.02.2024 відповідач зазначив, що позивач потрапив на лікування при наступних обставинах. 07.10.2023 позивач (за його звернення зі скаргами на стан здоров'я до командування військової частини НОМЕР_4 ) був направлений для проходження ВЛК. В довідці ВЛК від 25.10.2023 № 8898 обставини його травмування 23.10.2022 зазначені як наслідки перенесеної вибухової травми (23.10.2022 року). І встановлена обмежена придатність до військової служби. 01.11.2023 позивач направлений до військового шпиталю (в/ч НОМЕР_7 ) на консультацію до лікаря-психіатра у зв'язку із суіцидальною спробою і спрямовується на обстеження та лікування.

Лікування позивач проходив в наступні періоди: з 01.11.2023 по 20.12.2023 в ОКПЛ №3, виписаний з направленням в санаторій. Довідкою позаштатної ВЛК від 19.12.2023 №135 причинний зв'язок між захворюванням і проходженням військової служби не встановлювався. Направлений для завершення медичної реабілітації до санаторію. В період з 21.12.2023 по 04.01.2024 в медичному реабілітаційному центрі «Миргород». В період з 11.01.2024 по 21.02.2024 в ОКПЛ №3 (повторно). Згідно відомостей зі слів ОСОБА_1 в медичній карті № 259 «звуки працюючих лопастей гвинтокрила, крики загиблих побратимів» з'явились у нього після контузії із втратою свідомості. Хоча у військової частини НОМЕР_4 відсутні відомості (в тому разі рапорт командира підрозділу, записи в журналі бойових дій, доповіді до вищого командування тощо) про бойові травмування старшого солдата ОСОБА_1 21.02.2024 позивач не повернувся до військової частини після закінчення лікування. Довідку ВЛК про причинний зв'язок між хворобою і військовою службою позивач до військової частини НОМЕР_4 не надавав.

Стосовно вимоги сплачувати грошове забезпечення з 23.02.2024, відповідач зазначив, що 03.06.2024 Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтава внесені відомості до ЄРДР про вчинення 23.02.2024 ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України самовільне залишення частини шляхом неповернення з лікувального закладу. Витяг з ЄРДР надійшов до військової частини НОМЕР_4 лише на початку травня 2025 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 09.05.2025 року № 131 позивачу призупинено військову службу з 03.06.2024. До цього часу позивач до військової частини НОМЕР_4 не повернувся і його місце знаходження невідомо. Таким чином у військової частини НОМЕР_4 відсутні законні підстави для нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу, який з 23.02.2024 року з метою ухилення від виконання обов'язків військової служби самовільно залишив частину. Крім того, відповідач зазначив, що у вересні 2023 позивач відмовився виконувати обов'язки військової служби (на переміщення на нове місце дислокації).

Представником військової частини НОМЕР_4 , через систему «Електронний суд» 07.07.2025 подано до суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких зазначив, що позивач 23.10.2022 приблизно о 18.00 перебуваючи за кермом приватного автомобіля Фольксваген Гольф в складних дорожніх умовах допустив лобове зіткнення із загородженням блок-посту. Ця травма отримана не в зоні батальйонного району оборони, ні при виконанні завдання по відсічі збройної агресії російської федерації та територіальної цілісності України, ні внаслідок ворожого ураження, а внаслідок аварії (ДТП) при прямуванні ОСОБА_1 до пункту постійної дислокації частини (ППД). Разом з ОСОБА_1 , внаслідок його дій, отримали травмування ще 3 військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 4/150/С визнано, що нещасний випадок, внаслідок якого позивач (та 3 інших військовослужбовців) отримав травмування, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.

Представником позивача, через систему «Електронний суд» 08.07.2025 подано до суду відповідь на відзив, у якому щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 зазначено, що факт проходження позивачем стаціонарного лікування напряму пов'язано із отриманням травм за обставин, пов'язаних із захистом Батьківщини, що доводиться наявними у матеріалах справи доказами. За дійсних обставин справи, згідно з довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1617 від 22.08.2023, позивач, у період з 16.03.2022 по 22.10.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території міста Харкова та Харківської області. 23.10.2022, позивач, в ході участі проходження військової служби отримав травми.

Відповідно до довідки про обставини травми № 538 від 10.03.2023, при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони та у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, 23.10.2022 позивач, переміщуючись з метою доправлення особового складу з позицій на ППД підрозділу, приблизно о 18 годині 00 хвилин, на перехресті вул. Леся Сердюка та Харківської окружної дороги потрапив в ДТП, в складних погодних умовах допустив лобове зіткнення із загородженням блок-посту (ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у військовослужбовця не виявлено) та одержав: поєднану травму, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом обох кісток гомілки, забій грудної клітини, вивих правого плеча.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії № 2369 від 22.03.2023, за результатами проведеного медичного огляду у позивача встановлено наступні діагнози та причинні зв'язки захворювання:

- стійка розгинальна контрактура правого колінного суглоба після металоостеосинтезу пластиною уламків великогомілкової кістки правої гомілки (02 листопада 2022 року), у верхній третині з приводу її перелому (23 жовтня 2022 року) з помірним порушенням функцій;

- стійка відводяща контрактура правого плечового суглоба, консолідований перелом великого бугорця правої плечової кістки (23 жовтня 2022 року) з помірним порушенням функцій;

- залишкові явища закритої черепно-мозкової трави (23 жовтня 2022), струсу головного мозку у вигляді ангіодистонічного синдрому.

Вказані травми кваліфікуються як тяжкі та є травмами, що пов'язані із захистом Батьківщини (встановлено довідкою № 2369 від 22 березня 2023 року). Крім того, відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії №8898 від 25 жовтня 2023 року, за результатами проведеного медичного огляду у ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози та причинні зв'язки захворювання:

- стійка розгинальна контрактура правого колінного суглоба після металоостеосинтезу пластиною уламків верхньої третини великогомілкової кістки правої гомілки (02 листопада 2022 року) внаслідок її закритого перелому (23 жовтня 2022) з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки;

- стійка привідна контрактура правого плечового суглоба, консолідований перелом великого бугорця правої плечової кістки внаслідок її закритого перелому (23 жовтня 2022) з помірним порушенням функцій правої верхньої кінцівки;

- наслідки забійної рани потиличної ділянки голови та правої брови, закритої травми грудей, перелому 6-го ребра праворуч, 5-го ребра ліворуч, забою правої легені (23 жовтня 2022) без порушення функцій;

- наслідки перенесеної вибухової трави (23 жовтня 2022) закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку у вигляді ангіодистонічного синдрому.

Вказані травми кваліфікуються як тяжкі та є травмами, що пов'язані із захистом Батьківщини (встановлено довідкою № 8898 від 25 жовтня 2023 року).

У зв'язку із травмами, отриманими під час проходження військової служби та за обставин, пов'язаних із захистом Батьківщини, позивач:

- у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року походив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою № 13113 від 26 жовтня 2022 року із медичної карти стаціонарного хворого;

- у період з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року походив стаціонарне лікування в КНП «КМКЛШМД», що підтверджується випискою № 14497 від 15 листопада 2022 року із медичної карти стаціонарного хворого.

Сукупність вищевикладених обставин та доказів, на думку представника позивача, спростовують твердження сторони відповідача про не підтвердження проходження позивачем стаціонарного лікування у зв'язку із отриманням травм, що пов'язані із захистом Батьківщини, за період з 23.10.2022 по 15.11.2022.

Таким чином, у позивача були наявні усі підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн., на місяць за весь час перебування на стаціонарному лікуванні (у період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року), а саме: докази про обставини отримання травми, пов'язаність поранення із захистом Батьківщини та наявність документів на підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Щодо неналежного нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення, за інші періоди перебування на стаціонарному лікуванні, представник позивача зазначив наступне, у порушенням вимог чинного законодавства, за час перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров'я, військовою частиною НОМЕР_4 належним чином не було нараховано та не виплачено позивачу грошове забезпечення. Згідно з даною відповідачем довідкою №2355 від 06 червня 2025 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, починаючи з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року, військовою частиною НОМЕР_4 належним чином не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення.

Всупереч вимогам законодавства, командуванням військової частини за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року (період перебування позивача на стаціонарному лікуванні) належним чином не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премія (в розмірі не менше 10 відсотків посадового окладу - п. 2 розділу XVI Порядку № 260 від 07 червня 2018 року). При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідачем не було наведено мотивування, що слугувало підставою для ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року (перебування позивача на стаціонарному лікуванні).

Щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року, представник позивача зазначив, що відповідачем не враховано, що за дійсних обставин справи, факт призупинення військовою частиною НОМЕР_4 військової служби позивача не є підставою для невиплати йому грошового забезпечення за період з 23 лютого 2024 року. Призупинення виплати грошового забезпечення є окремим рішенням, що оголошується наказом командира військової частини. Прийняття рішення про призупинення військової служби не є одночасним рішенням про призупинення виплати грошового забезпечення. Призупинення виплати грошового забезпечення без винесення відповідного наказу про це не передбачено нормами чинного законодавства та суперечить вимогам закону.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026Замінити Військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідачем, Військовою частиною НОМЕР_2 , подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що первісно під час лікування позивача рішенням ВЛК отриманні внаслідок ДТП 23.10.2022 травми кваліфіковані, як пов'язані із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою тимчасової ВЛК від 09.12.2022 № 377. Однак, в подальшому гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_6 на підставі помилкової довідки військової частини НОМЕР_4 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача від 10.03.2023 № 538 (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402) послідовно видавались довідки від 22.03.2023 № 2369 та від 25.10.2023 № 8898, у яких помилка у визначенні причинно-наслідкового зв'язку набула поширення та отриманні позивачем під час ДТП травми помилково визначені як «Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини», хоча в дійсності позивач порушив пункти 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на перешкоду - загородження блокпосту, яке розташовувалось в полосі руху м. Харкова, внаслідок чого і отримав травми.

Крім того, у довідці Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 25.10.2023 № 8898 травми, отриманні позивачем під час ДТП 23.10.2022, помилково зазначені як наслідки вибухової травми (23.10.2022), а не ДТП як це відбулось фактично. Відомостей про вибухову травму командуванням військової частини НОМЕР_4 до ВЛК не надавалось та у документах не зазначалось. Після відкриття провадження у цій справі військовою частиною НОМЕР_4 детально проаналізовано фактичні обставини нещасного випадку із позивачем та згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2026 №340 Довідку військової частини НОМЕР_4 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача від 10.03.2023 № 538 (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008, №402) - визнано недійсною та видано оновлену довідку про травму від 03.02.2026 №1656/3425, згідно якої ОСОБА_1 близько 18:15 23.10.2022, виконуючи обов'язки військової служби, в н.п. Харків, керуючи автомобілем, порушив пункти 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на перешкоду-загородження блокпосту. Травма пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.

Виходячи з фактичних обставин нещасного випадку - ДТП за участі ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_2 вважає, що стаціонарне лікування позивача не підпадає під категорію осіб, які у відповідності до пункту 2 Постанови КМУ від 26.02.2022 № 168 та пункту 11 розділу XXXIV Порядку 260 мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень під час стаціонарного лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, оскільки на момент нещасного випадку із ОСОБА_1 він виконував повсякденні службові обов'язки та порушивши вимоги ПДД потрапив у ДТП, що не охоплюється поняттям «захист Батьківщини».

Отже, у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави для виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тис. грн. в розрахунку на місяць за час перебування його на стаціонарному лікуванні після нещасного випадку - ДТП та у відпустці для лікування.

Щодо виплати грошового забезпечення за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року, представник відповідача, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 27.02.2024 № 170 «Про результати службового розслідування», старшого солдата ОСОБА_1 визнано таким, що 21.02.2024 року нез'явився вчасно з лікувального закладу до місця служби без поважних причин та в умовах воєнного стану, у зв'язку із чим він втрачає право на грошове забезпечення з моменту самовільної відсутності на службі без поважних причин до дня повернення. В той же час під час провадження у справі № 520/15464/25, виявлено технічну помилку у пункті 4 наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 27.02.2024 №170, де помилково зазначено прізвище іншого військовослужбовця, якому грошове забезпечення не виплачується з 21.02.2024 року, зокрема замість «старшого солдата ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 ». Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2025 № 304 допущену технічну помилку, зокрема внесено зміни до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 27.02.2024 №170 «Про результати службового розслідування», який викладено у наступній редакції:

"4. Начальнику служби - головному бухгалтеру фінансово-економічної служби лейтенанту ОСОБА_5 на підставі пункту 15 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення старшому солдату ОСОБА_6 не виплачувати з 22 лютого 2024 року у зв'язку із самовільним залишенням військової частини та відсутністю на службі без поважних причин одну добу і більше".

Не зважаючи на технічну помилку, допущену в первісному наказі командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 27.02.2024 №170, військовою частиною НОМЕР_4 приймались правомірні рішення та дії стосовно старшого солдата ОСОБА_3 , а не помилково зазначеного ОСОБА_4 .

03.06.2024 року Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтава внесені відомості до ЄРДР про вчинення 21.02.2024 ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за фактом нез'явлення вчасно з лікувального закладу до місця служби. Витяг з ЄРДР надійшов до військової частини НОМЕР_4 лише на початку травня 2025 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 09.05.2025 № 131 позивачу призупинено військову службу з 03.06.2024. В той час старший солдат ОСОБА_1 починаючи з 21.02.2024 до військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) не повернувся та його місцеперебування невідомо.

Щодо посилання позивача про те, що в наказі командира військової частини НОМЕР_4 від 27.02.2024 №170 «Про результати службового розслідування'призупинено виплату грошового забезпечення « ОСОБА_7 » замість вірного « ОСОБА_6 », відповідач стверджує, що під час складання наказу було допущено технічну помилку, вказана помилка не спростовує факту нез'явлення вчасно з лікувального закладу до місця служби старшого солдата ОСОБА_1 та не може впливати на виплати позивачу грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , проходив службу у складі військової частини НОМЕР_4 .

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №13113 вбачається, що позивач з 23.10.2022 по 26.10.2022 проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічного центру Північного регіону з діагнозом: Т06.8 Поєднана травма голови, тулуба та кінцівок (23.10.2022, ЗЧМТ, Забійна рана волосистої частини голови та правої брови. Струс головного мозку. ЗТГК. Закриті переломи 6 ребра з права та 5 ребра зліва. Забій середньої долі правої легені. Закритий перелом великого горбика правової плечової кістки без зміщення. Закритий перелом в/3 правої в.гомілкової кістки зі зміщенням.

З виписки 14497 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що позивач з 26.10.2022 по 15.11.2022 проходив стаціонарне лікування у КНП «КМКЛШМД» з діагнозом: поєднана травма голови, тулуба та кінцівок. (23.10.22). ЗЧМТ. Забійна рана волосистої частини голови та правої брови. Струс головного мозку. ЗТГК. Закриті переломи 6 ребра зправа та 5 ребра зліва. Забій середньої долі правої легені. Закритий перелом в/горбика правої плечової кістки. Закритий перелом в/з правої в/гомілкової кістки зі зміщенням.

Відповідно до довідки тимчасової військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» від 09.12.2022 №377 позивачу проведено медичний огляд та встановлено діагноз: Т06.8 Поєднана торакальна та скелетна травма. ЗТГ, перелом VI ребра зправа V ребра зліва без внутрішньоплевральних ускладнень. З/переломв/горбика правої плечової кістки з незначним зміщенням уламків. З/переломпроксимального епіметадіафізу правої великогомілкової кістки, стан після остеосинтезу пластиною LCP(02.11.22р). Частковий розрив дистального міжгомілкового синдесмозу. Відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ №370 від 04.07.2007, травма тяжка. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. (документи про обставини травми відсутні). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб (Додаток № 1 до Положення про військову експертизу у ЗС, введеного в дію наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 зі змінами та додатками). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3277 вбачається, що позивач з 17.11.2022 по 09.12.2022 проходив стаціонарне лікування у Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» з діагнозом: Т06.8 Поєднана торакальна та скелетна травма. ЗТГ, перелом VI ребра зправа V ребра зліва без внутрішньоплевральних ускладнень. З/перелом в/горбика правої плечової кістки з незначним зміщенням уламків. З/перелом проксимального меатаепіфізу правої великогомілкової кістки, стан після остеосинтезу пластиною LCP (02.11.22р). Частковий розрив дистального міжгомілкового синдесмозу праворуч.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1918 вбачається, що позивач з 06.02.2023 по 17.02.2023 проходив стаціонарне лікування у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з діагнозом: негоспітальна лівобічна полісегментарна пневмонія, середньої тяжкості, ускладнена лівобічним парапневмонічним плевритом. ДИ-ІІ. Складний короткозорий астигматизм слабкого ступеню обох очей. Множинний халязіон повік правого ока.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 17.02.2023 №323 позивачу проведено медичний огляд та встановлено діагноз: стан після негоспітальної лівобічної полісегментарної пневмонії в нижній долі лівої легені, ускладненої лівобічним парапневмонічним плевритом. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 48 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 10.03.2023 №538 про обставини травми позивач при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 23.10.2022 одержав поєднану травму. ЗЧМТ. Струс Головного мозку. Закритий перелом обох кісток гомілки. Забій грудною клітини. Вивих правого плеча. За наступних обставин: 23 жовтня 2022 переміщуючись з метою доправлення особового складу з позицій на ППД підрозділу, приблизно о 18 годині 00 хвилин на перехресті вул. Леся Сердюка та Харківської окружної дороги втрапив у ДТП, в складних погодних умовах допустив добове зіткнення із загородженням блок-посту. Ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у військовослужбовця не виявлено. Решта обставин з'ясовуються. Травма пов'язана із проходженням військової служби.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 22.03.2023 позивачу проведено медичний огляд. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стійка розгинальна контрактура правого колінного суглобу після МОС пластиною уламків великогомілкової кістки правої гомілки (02.11.2022) у верхній третині з приводу її перелому (23.10.2022) з помірним порушенням функцій. Стійка відводяща контрактура з правого плечового суглобу, консолідований перелом великого бугорця правої плечової кістки (23.10.2022) з помірним порушенням функцій. Залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (23.10.2022), струсу головного мозку у вигляді ангіодистонічного синдрому. Довідка про обставини травми № 538 від 10 березня 2023 року видана командиром військової частини НОМЕР_4 . Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.

З довідки військової частини НОМЕР_4 від 22.08.2023 №1617 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 16.03.2022 по 22.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах здійснення зазначених заходів на території міста Харків та Харківської області.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 25.10.2023 №8898 проведено медичний огляд позивача. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Стійка розгинальна контрактура правого колінного суглобу після металоостеосинтезу пластиною уламків верхньої третини великогомілкової кістки правої гомілки (02.11.2022) внаслідок її закритого перелому (23.10.2022) з помірним порушенням функцій правої нижньої кінцівки. Стійка привідна / контрактура правого плечового суглобу, консолідований перелом великого бугорця правої плечової кістки внаслідок її закритого перелому (23 10.2022) з помірним порушенням функцій правої верхньої кінцівки. Наслідки забійної рани потиличної ділянки голови та правої брови, закритої травми грудей, перелому 6-го ребра праворуч, 5-го ребра ліворуч, забою правої легені (23.10.2022) без порушення функцій. Наслідки перенесеної вибухової травми (23.10.2022) закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку у вигляді ангіодистонічного сипдрому. Згідно довідки ГВЛК № 2369 від 22 березня 2023 року виданої військовою частиною НОМЕР_6 . Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370 травма класифікується як тяжка. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.

З виписки №8005 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що позивач з 01.11.2023 по 20.12.2023 проходив стаціонарне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з основним діагнозом: 1 43.2 Порушення адаптації, тривожно-депресивний синдром. Супутній діагноз: наслідки поєднаної травми голови, тулуба і кінцівок (23.10.2022) ЗЧМТ, струсу головного мозку з синдромом ангіодистонії, астеноневротичним синдромом.

З виписки №2424 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що позивач з 21.12.2023 по 04.01.2024 проходив стаціонарне лікування у Медичному реабілітаційному центрі «Миргород» з діагнозом: Порушення адаптації.

З виписки №259 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що позивач з 11.01.2024 по 21.02.2024 проходив стаціонарне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрічна лікарня №3» з діагнозом: F43.2 Порушення адаптації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 з адміністративно-господарської діяльності від 23.02.2024 №331 призначено службове розслідування за фактом нез'явлення вчасно на службу без поважних причин старшого солдата ОСОБА_1 .

За результатом проведеного службового розслідування командиром в/ч НОМЕР_4 затверджено Акт від 27.02.2024, яким запропоновано військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , старшого солдата ОСОБА_1 визнати таким, що нез'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та передати матеріали до органу досудового розслідування для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.

З наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 27.02.2024 №170 про результати службового розслідування вбачається, що позивача визнано таким, що нез'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану. Наказано не виплачувати додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року з лютого 2024 року у повному обсязі та щомісячну премію відповідно до п.5 статті XVI Наказу МОУ №260 від 07 червня 2018 року позивачу. Наказано призупинити з 22.02.2024 виплату грошового забезпечення, відповідно до п.15 статті XXXIV Наказу МОУ № 260 від 07 червня 2018 року, молодшому сержанту ОСОБА_7 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2025 №304 внесено зміни до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 27.02.2024 року №170 «Про результати службового розслідування», виклавши його у наступній редакції;

« 4. Начальнику служби - головному бухгалтеру фінансово-економічної служби лейтенанту ОСОБА_5 на підставі пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерство оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення старшому солдату ОСОБА_6 не виплачувати з 22 лютого 2024 року у зв'язку із самовільним залишенням військової частини та відсутністю на службі без поважних причин одну добу і більше».

Другим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві за фактом нез'явлення позивачем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану 03.06.2024 відкрито кримінальне провадження за №62024170020004027.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 09.05.2025 №131 позивачу призупинено військову службу з 03 червня 2024 року.

З довідки від 05.09.2025 №1656/10433 вбачається, що на виконання спільної директиви міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 №Д-321/78/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.06.2025 №Д-41/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в 2025 році» проведено реорганізаційні заходи та станом на 01 серпня 2025 року військові частини НОМЕР_8 , НОМЕР_4 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 - ліквідовані, коди ЄДРПОУ військових частин НОМЕР_8 , НОМЕР_4 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 - анульовані, їх правонаступником визначена військова частина НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 28.01.2026 №340 «Про уточнення обставин травмування старшого солдата ОСОБА_3 » наказано: начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 28.10.2022 № 4/150/С (з основної діяльності) «Про результати проведення службового розслідування нещасного випадку за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 » видати оновлену довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_8 (додаток 5 до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008, №402); Довідку військової частини НОМЕР_4 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_9 від 10.03.2023 №538 (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008, №402) - визнано недійсною.

Позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року на лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини, а також грошове забезпечення за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року. З цих підстав позивач через представника звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За приписами статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пунктів 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 статті 9-2 Закону №2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військове-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.

Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» абзац перший пункту 11 доповнено двома реченнями такого змісту: "Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку".

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 №44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» Порядок №260 доповнено розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану»

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжено станом і на теперішній час.

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168), в редакції Постанови від 08.10.2022 №1146 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

09.08.2023 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №386 внесено зміни, згідно з якими Постанову №168 доповнено пунктом 1-2.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Таким чином, додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Як встановлено судом, за спірний період (з жовтня 2022 року по 22 лютого 2024 року) позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_4 від 06.06.2025.

Зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив, судом встановлено, що позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою надбавки за особливості проходження служби та премією за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року, а також додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року.

Щодо ненарахування та не виплати позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії, суд зазначає наступне.

Порядок виплати надбавки за особливості проходження служби передбачений розділом VI Порядку №260, відповідно до якого військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.

Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.

Надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.

У разі допущення військовослужбовця до тимчасового виконання обов'язків за посадою, яка передбачає виплату надбавки за особливості проходження служби в менших або більших розмірах, виплата такої надбавки здійснюється в розмірі, встановленому за тимчасово виконуваною посадою.

Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.

В свою чергу, порядок преміювання військовослужбовців передбачений розділом XVI Порядку №260, відповідно до якого командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.

При порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше восьми до дванадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше дванадцяти до п'ятнадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:

за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;

у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;

у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;

у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;

у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п'ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності,- за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;

у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.

Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення (крім випадків, визначених в абзаці дев'ятому пункту 5 цього розділу).

Виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов'язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується із дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.

В свою чергу, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 06.06.2025 за період з 01 жовтня 2023 року по 21 лютого 2024 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась надбавка за особливості проходження служби та премії.

Судом враховано, що наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2023 №193 призначено службове розслідування у зв'язку із встановленням факту непокори, а саме - відкритою відмовою позивача виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.

Зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 22.11.2023 №118 судом встановлено, що номера обслуги 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки старшого солдата ОСОБА_8 , визнано такими, що здійснив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану та передати матеріали службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань. Наказано начальнику служби - головному бухгалтеру фінансово-економічної служби, лейтенанту ОСОБА_10 , грошові виплати старшому солдату ОСОБА_6 , розраховувати відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022р., та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018року №260.

При цьому, аналізуючи положення постанови КМУ № 168 та Порядку №260, судом не встановлено підстав для припинення виплати надбавки за особливості проходження служби та премії позивачу за період з 01 жовтня 2023 року до 21 лютого 2024 року.

Таким чином в обсязі наданих до суду доказів, судом не встановлено, а відповідачем не доведено правомірності припинення виплати надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 21.02.2024.

Щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, з 26 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 22.03.2023 позивачу проведено медичний огляд. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стійка розгинальна контрактура правого колінного суглобу після МОС пластиною уламків великогомілкової кістки правої гомілки (02.11.2022) у верхній третині з приводу її перелому (23.10.2022) з помірним порушенням функцій. Стійка відводяща контрактура з правого плечового суглобу, консолідований перелом великого бугорця правої плечової кістки (23.10.2022) з помірним порушенням функцій. Залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (23.10.2022), струсу головного мозку у вигляді ангіодистонічного синдрому. Довідка про обставини травми № 538 від 10 березня 2023 року видана командиром військової частини НОМЕР_4 . Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №13113 вбачається, що позивач з 23.10.2022 по 26.10.2022 проходив стаціонарне лікування у ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом: Т06.8 Поєднана травма голови, тулуба та кінцівок (23.10.2022, ЗЧМТ, Забійна рана волосистої частини голови та правої брови. Струс головного мозку. ЗТГК. Закриті переломи 6 ребра з права та 5 ребра зліва. Забій середньої долі правої легені. Закритий перелом великого горбика правової плечової кістки без зміщення. Закритий перелом в/3 правої в.гомілкової кістки зі зміщенням.

Тобто, за період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року наявні усі умови для нарахування та виплати відповідачем грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на місяць за весь час перебування позивача на лікуванні, а саме: - наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), пов'язаність поранення із захистом Батьківщини, наявність документів на підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, докази нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, яка передбачена Постановою № 168, у належному розмірі з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року у матеріалах справи відсутні.

Судом враховано, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 28.01.2026 №340 «Про уточнення обставин травмування старшого солдата ОСОБА_3 » наказано: начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 28.10.2022 № 4/150/С (з основної діяльності) «Про результати проведення службового розслідування нещасного випадку за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 » видати оновлену довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_8 (додаток 5 до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008, №402); Довідку військової частини НОМЕР_4 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_9 від 10.03.2023 №538 (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008, №402) - визнано недійсною.

При цьому, абзац п'ятнадцятий підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 наділяє Центральну військово-лікарська комісія розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

В свою чергу абзац п'ятий підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Інших органів або установ, які мають повноваження переглядати, відміняти або скасовувати постанови ВЛК Порядком №402 не передбачено.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2026-0106-1241-3729-7 від 06.01.2026, відповідно до якого члени Центральної ВЛК ЗСУ постановили наступне: "Враховуючи розбіжності у висновках, зазначених у довідці про обставини травми від 10.03.2023 №538, виданої командиром військової частини НОМЕР_4 , та в матеріалах службового розслідування нещасного випадку (акт № 1 про нещасний випадок від 27.10.2022, затверджений командиром військової частини НОМЕР_4 , наказ командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 29.10.2022 № 4/150/С), у військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України, згідно абзацу другому пункту 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення, відсутні підстави для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення. За умови надання на адресу ЦВЛК ЗС України засвідчених копій Довідки 6 та постанови про закриття кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди, скоєної старшим солдатом ОСОБА_1 , у ВЛК ЦВЛК ЗС України будуть правові підстави розглянути питання щодо прийняття постанови про причинний зв'язок смерті старшого солдата ОСОБА_1 "

З урахуванням наведеного відповідачем не доведено, а судом не вставлено підстав для неврахування довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 22.03.2023 та довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 25.10.2023 №8898.

Стосовно періодів з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, суд зазначає наступне.

Таким чином, стаціонарне лікування з 06.02.2023 по 17.02.2023 пов'язане з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини.

Інших доказів, які пов'язують лікування позивачем негоспітальної лівобічної полісегментарної пневмонії в нижній долі лівої легені, ускладненої лівобічним парапневмонічним плевритом із захистом Батьківщини, матеріали справи не містять.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, зокрема, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які пов'язують порушення адаптації позивача із захистом Батьківщини.

Отже, під час розгляду справи перебування позивача за період з 06 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 11 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року у відпустці для лікування після тяжкого поранення або на стаціонарному лікуванні після поранення (травмування) отриманого під час захисту Батьківщини за вказаний період судом не встановлено, а позивачем не доведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року, включно, у встановлених чинним законодавством України розмірах щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу за період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року включно, щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000,00 грн, з урахуванням проведених виплат та висновків суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення для військовослужбовця за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Відповідно до п.15 Розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено військовий стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Абзацами 1 та 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок" встановлено, що військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Судом в ході розгляду даної справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_4 з адміністративно-господарської діяльності від 23.02.2024 №331 призначено службове розслідування за фактом нез'явлення вчасно на службу без поважних причин старшого солдата ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що самовільне залишення військової частини є підставою для невиплати військовослужбовцю грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини або місця служби.

Оскільки позивач самовільно залишив місце служби 22.02.2024, у відповідача наявні підстави, для призупинення виплати грошового забезпечення з 22.02.2024.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення для військовослужбовця за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення для військовослужбовця за період з 22 лютого 2024 року по 09 травня 2025 року.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 21.02.2024.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 21.02.2024.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 23 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 11.05.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.

Попередній документ

136440028

Наступний документ

136440030

Інформація про рішення:

№ рішення:	136440029
№ справи:	520/15464/25
Дата рішення:	11.05.2026
Дата публікації:	14.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.05.2026)
Дата надходження:	13.06.2025

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СУПРУН Ю О