Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2026 року справа № 520/8088/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Миргородської Ольги Миколаївни (Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2,м. Київ,01008, код ЄДРПОУ:37508596), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Основа» (Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Силікатна, 1, 61009, код ЄДРПОУ:38878214), Харківська обласна військова адміністрація (Харківська обласна державна адміністрація) (вул. Сумська, 64, м. Харків,61002, код ЄДРПОУ: 23912956), Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» (м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, 01001, код ЄДРПОУ:44768034) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури Миргородська Ольга Миколаївна звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ'янського родовища» №7-03/12-2019874259/1 від 09.12.2019, виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України товариству з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Основа».
Ухвалою суду від 14.04.2026р. відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Представником відповідача 28.04.2026р. до суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до приписів ст. 122 КАС України.
Представником третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Основа» 04.05.2026р. до суду подано письмові пояснення, згідно змісту яких останній підтримав заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Заступником керівника Харківської обласної прокуратури Миргородською Ольгою Миколаївною 05.05.2026р. до суду подано заперечення на клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду, згідно яких остання просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення без розгляду з посиланням на те, що в межах даної справи докази порушення прав та необхідності здійснення представництва інтересів отримано прокурором 08.01.2026р. за результатами судової комісійної інженерно-екологічної експертизи. А отже, як вважає прокурор, встановлений КАС України строк звернення до адміністративного суду не порушено.
У період з 27.04.2026р. по 01.05.2026р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши вказане клопотання та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст. 122 КАС України.
При цьому суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч. 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2024р. у справі № 200/189/23.
Суд зазначає, що при зверненні до суду в цій справі, прокурор не згоден з висновком з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ'янського родовища» №7-03/12-2019874259/1 від 09.12.2019р. та просить його скасувати.
В обґрунтування дотримання строку звернення до суду прокурор зазначав, що фактична обізнаність прокурора про наявність підстав для звернення до адміністративного суду виникає лише тоді, коли внаслідок реалізації своїх повноважень, визначених законом, він отримує достатню сукупність даних, які дають змогу ідентифікувати порушення публічного інтересу і підтвердити його документально. Підстави для звернення з позовом у даній справі виникли після отримання прокурором висновку експертів № 17832/18020 від 08.01.2026р. за результатами проведення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи, якою встановлено невідповідність висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ'янського родовища» № 7-03/12-2019874259/1 процедурі оцінки впливу да довкілля, передбаченої Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» та іншим нормативно правовим актам у галузі природоохоронного законодавства».
Дослідивши вказані доводи, суд зазначає, що висновок експертів, на який посилається прокурор № 17832/18020 від 08.01.2026р. був виготовлений на замовлення іншої, ніж прокурор в цій справі, особи та фактично містить висновки з питань права, хоча була проведена інженерно-екологічна експертиза.
Таким чином, отримання прокурором висновку експертів №17832/18020 від 08.01.2026р. не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 25.03.2025р. по справі №160/4460/24.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.04.2026р. по справі № 240/34480/23 зазначив наступне:
«Колегія суддів не приймає твердження скаржника про те, що право на звернення до суду виникло у прокурора 17.10.2023р., після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14.11.2018р., а тому саме з цієї дати потрібно рахувати трьохмісячний строк звернення до суду, з огляду на те, що ця дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.»
Разом з тим, суд зауважує, що прокурор, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Держгеонадра для отримання вказаних протоколів та відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України і посадових обов'язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокурор мав володіти інформацією про наявність або відсутність підстав для звернення до адміністративного суду значно раніше (5 років тому), ніж звернувся до суду з цим позовом. Поважних підстав для бездіяльності в цьому аспекті прокурором при зверненні до суду не надано.
Вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження не може мати наслідком автоматичне поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
У цій справі прокурор представляє інтереси держави і обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників органу прокуратури дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий обсяг механізмів.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.12.2024р. у справі № 320/5641/24 та від 03.12.2024р. у справі № 320/39441/23.
Ураховуючи викладене вище, суд наголошує, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією певного суб'єкта, що виключає можливість необмежено у часі реалізовувати право на звернення до суду.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 26.12.2024р. у справі № 320/4789/24.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин».
Як встановлено судом, висновок експерта від 08.01.2026р. № 17832/18020 отримано в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221070000179.
Згідно змісту висновку експерта від 08.01.2026р. № 17832/18020, на вирішення експертизи поставлені питання:
« 1. Чи дотримана процедура оцінки впливу на довкілля (процедура оприлюднення намірів виробничої діяльності, процедура громадських слухань щодо планової діяльності, процедура з оцінки впливу давної планової виробничої діяльності на довкілля, процедура отримання Звіту з оцінки впливу даної виробничої діяльності на довкілля та отримання Висновку) планової діяльності щодо видобування піску на Основ'янському родовищі (ділянка № 2 та ділянка дорозвідки № 2) розташованому на південній околиці м. Харкова, що планується ТОВ «Кар'єр Основа», ідентифікаційний код юридичної особи 38878214?
2. Чи враховано в повному обсязі в Звіті та Висновку з оцінки впливу виробничої діяльності на довкілля щодо видобування піску на Основ'янському родовищі (ділянка № 2 та ділянка дорозвідки № 2) розташованому на південній околиці м. Харкова, що планується ТОВ «Кар'єр Основа», ідентифікаційний код юридичної особи 38878214. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля: 9539, вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»?».
Водночас, суд зауважує, що предметом розгляду справи є визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 09.12.2019 № 7-03/12-2019874259/1 планованої діяльності «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ'янського родовища», а отже, питання поставлені експерту не стосуються предмета розгляду цієї справи, а отримання прокурором висновку експерта від 08.01.2026 № 17832/18020 не може бути доказом для підтвердження дотримання строку звернення до суду.
Так, кримінальне провадження № 42020221070000179 порушено 21.08.2020р., тобто більше, ніж за 5 років до подання позовної заяви та більше 6 років після видачі оскаржуваного висновку. Зазначений строк є значним.
З огляду на те, що Спеціалізованою екологічною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020221070000179, прокурор з 21.08.2020р. мав бути обізнаний про наявність підстав для звернення до суду, визначаючи їх на власний розсуд. Керуватися саме висновком технічної інженерно-екологічної експертизи, який указав на порушення вимог Закону, тобто з питання права, у прокурора не було належних підстав.
Таким чином, прокурором пропущено тримісячний строк звернення до суду, оскільки прокурором подано до суду подано позовну заяву в інтересах держави 07.04.2026р. Заяви про поновлення цього строку прокурором не надано.
З врахуванням викладеного суд вважає передчасними свої висновки про можливість відкриття провадження у справі та, відповідно, дотримання прокурором строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, зазначена правова норма зобов'язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду.
Відтак, з'ясувавши після відкриття провадження у справі про те, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, суду першої інстанції належить застосувати положення саме ч. 4 ст. 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом в постанові від 30.03.2021 у справі № 520/11044/19.
З врахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, як передчасного. Одночасно суд вважає за необхідне залишити позову заяву без руху, надавши прокурору можливість навести поважні причини пропуску звернення до суду, з урахуванням висновків цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Позовну заяву Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Миргородської Ольги Миколаївни (Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 )до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2,м. Київ,01008, код ЄДРПОУ:37508596), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Основа» (Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Силікатна, 1, 61009, код ЄДРПОУ:38878214), Харківська обласна військова адміністрація (Харківська обласна державна адміністрація) (вул. Сумська, 64, м. Харків,61002, код ЄДРПОУ: 23912956), Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» (м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, 01001, код ЄДРПОУ:44768034) про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.
Повідомити прокурора про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій викласти поважні причини для поновлення строку звернення до суду, з наданням доказів цього.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали для подання до суду вказаної заяви.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений судом строк, а також якщо суд не визнає наведені підстави пропуску строку звернення до суду поважними, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров