Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
11 травня 2026 року справа № 520/15/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 03195694), Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 03196593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач просить суд:
- визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 65, ЄДРПОУ 03196593, щодо виплати мені ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, як учаснику бойових дій, в розмірі 1491,00 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто один, 00 кой.);
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 65, ЄДРПОУ 03196593, виплатити мені ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року, як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної адміністрації здійснити виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік мені ОСОБА_1 , виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням виплаченої суми.
Ухвалою суду від 16.04.2026 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивач, 24.04.2026 подав до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви просить врахувати введення воєнного стану в Україні як поважну причину пропуску звернення до суду.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до положень пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі №9901/325/19.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із нарахуванням та виплатою позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж встановлено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частин першої, четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, вказаним законом встановлено термін виплати разової грошової допомоги до 5 травня, який завершується 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто позивач міг очікувати на проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік до 30.09.2022.
Отже, строк звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2022, з моменту, коли позивач мав отримати відомості про нараховану та виплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
До суду адміністративний позов подано 01.01.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Таким чином, суд зазначає, що позивач, звернувшись з позовом до суду 01.01.2025, пропустив шестимісячний строк звернення, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування ч. 1 ст. 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Однак, закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Так, суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 12.03.2024 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями відповідача щодо неналежної виплати щорічної разової грошової допомоги, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При цьому варто зазначити, що висновки суду щодо обчислення строку звернення до суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17, від 24.02.2022 у справі № 300/1673/21, від 30.09.2022 у справі № 140/17038/21, від 07.06.2023у справі № 240/11206/21 та від 04.102024 у справі № 460/4828/24, щодо кінцевого строку, до якого могла бути здійснена виплата вказаної грошової допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Позивач вважає введення воєнного стану на території України поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Натомість, Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 вказав, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на позивача.
Позивачем не обґрунтовано яким чином введення воєнного стану на території України завадило йому звернутись до суду, в межах передбаченого законодавством строку.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів поважності пропуску строку звернення до суду, а судом не знайдено підстав для його поновлення.
Згідно з ч.ч. 13, 15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 241, 248, 256, 295 КАС України, суд
1. Підстави пропуску строку звернення до суду позивачем визнати неповажними.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 03195694), Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 03196593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на судове рішення подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.А. Ширант