Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 травня 2026 року № 520/2858/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_2 ) зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.10.1983 р по 29.05.1987, починаючи з 11.08.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 22.09.2025 про проведення перерахунку пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про часткову відмову в перерахунку пенсії згідно заяви № 2833 від 22.09.2025 року.
У вищевказаному рішенні зазначено, що заявником до заяви від 22.09.2025 року долучено трудову книжку № НОМЕР_3 від 17.09.1979 р., де записи під № 9-11 не засвідчена підписом керівника. Зазначено, що період роботи з 01.10.1983 р по 29.05.1987 рр. зарахувати до страхового стажу немає підстав.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про часткову відмову в перерахунку пенсії згідно заяви № 2833 від 22.09.2025 року.
У вищевказаному рішенні зазначено, що заявником до заяви від 22.09.2025 року долучено трудову книжку № НОМЕР_3 від 17.09.1979 р., де записи під № 9-11 не засвідчена підписом керівника. Зазначено, що період роботи з 01.10.1983 р по 29.05.1987 рр. зарахувати до страхового стажу немає підстав.
Суд зазначає, що позивач не може відповідати за правильність, повноту оформлення, порядок ведення та заповнення трудової книжки, іншої документації з вини особи, яка здійснює таке оформлення. Так, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд зазначає, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на особисті права позивача.
Зазначена позиція узгоджується із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача.
Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для з'ясування обставин наявності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії.
Більш того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено невідповідність записів про періоди роботи в трудовій книжці позивача.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є необґрунтованим та не може вважатись прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на те, що відповідачем неналежним чином розглянуто заяву позивача, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунку пенсії від 22.09.2025 року, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи те, що заяву позивача та додані документи не було розглянуто належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.10.1983 р по 29.05.1987, починаючи з 11.08.2025, звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Також, позивач просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.10.1983 р по 29.05.1987, починаючи з 11.08.2025.
Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п.4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Отже, процедура перерахунку пенсії в даному випадку покладена на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, після чого пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення її виплати.
Таким чином, на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не може бути покладений обов'язок виплати пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 27.11.2025 по справі №240/25327/24.
Так, Верховний Суд у вказаній справі прийшов до висновку про зобов'язання пенсійного органу, визначеного для розгляду питання про призначення пенсії за екстериторіальним принципом, призначити пенсію за віком, а не здійснити виплату.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.5 ст. 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Таким чином, встановлення такого контролю у рішенні суду є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.
Наразі у суду відсутні підстави вважати, що відповідачами не буде виконуватись дане рішення суду.
В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю під час ухвалення рішення суду.
Отже, клопотання позивача щодо зобов'язання відповідачів подати звіт задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 204750011403 від 30 вересня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунку пенсії від 22.09.2025 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.