Справа № 420/13139/26
12 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СТРОЙ МАСТЕР» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44005631) № UA508040/2022/000006/2 від 12.01.2022 року про коригування митної вартості товарів.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У позові ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СТРОЙ МАСТЕР»» просить поновити йому строк звернення з позовною заявою та відкрити провадження по справі, в обґрунтування чого зазначає, що зазначений строк було пропущено з причин, що не залежали від волі позивача та мають об'єктивний, надзвичайний характер. Зокрема: Підприємство позивача перебувало на території, яка була захоплена збройними формуваннями держави-агресора; внаслідок окупації підприємство втратило доступ до первинної документації, електронних баз даних та інших матеріалів, необхідних для підготовки та подання позову; після деокупації встановлено, що майно підприємства було викрадено, а документація - частково знищена або викрадена; місто, у якому розташоване підприємство, знаходиться у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення та щоденно зазнає обстрілів і ракетних атак, що створює постійну загрозу життю та безпеці працівників. Вказані обставини унеможливили своєчасне звернення до суду, а також суттєво ускладнили та продовжують ускладнювати процес відновлення втрачених документів.
Суд вважає наведені доводи безпідставними та такими, що не свідчать про наявність об'єктивно непереборних перешкод для своєчасного захисту прав, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Оцінивши наведені позивачем аргументи, суд доходить висновку, що посилання на запровадження воєнного стану, окупацію міста Херсона та втрату доступу до документів мають узагальнений, абстрактний характер і не містять належних доказів того, яким саме чином ці обставини перешкоджали зверненню до суду протягом тривалого часу після деокупації міста (11.11.2022) та відновлення роботи державних реєстрів і поштового зв'язку.
Сама лише реєстрація суб'єкта господарювання в зоні, наближеній до бойових дій, без надання конкретних відомостей про неможливість використання системи «Електронний суд» чи залучення правової допомоги в інших регіонах України, не є безумовною підставою для поновлення строку, оскільки право на доступ до суду має реалізовуватися з дотриманням принципу розумної обачності.
Натомість, тривала пасивність позивача у відновленні своїх прав свідчить про неналежне ставлення до процесуальних обов'язків, що в сукупності з відсутністю конкретного обґрунтування неможливості вчинення дій у період з кінця 2022 року по травень 2026 року, виключає визнання причин пропуску строку поважними.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СТРОЙ МАСТЕР» про поновлення строку на звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СТРОЙ МАСТЕР» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк