Справа № 420/11209/26
11 травня 2026 року м.Одеса
Розглянувши поза межами судового засідання клопотання про забезпечення позову Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Сердюкова Миколи Павловича (Код ЄДРПОУ 0352855230) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (ЄДРПОУ 43879780) до Сільськогосподарського кооперативу «Дружба Мирне» (ЄДРПОУ 03769497) про припинення діяльності,-
20 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (сформована в системі «Електронний суд» 16.04.2026 року) до Сільськогосподарського кооперативу «Дружба Мирне», у якій прокурор просить суд:
припинити діяльність Сільськогосподарського кооперативу «Дружба Мирне» (код ЄДРПОУ 03769497) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше в межах Вилківської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області до отримання оцінки впливу на довкілля;
про дату, час та місце судового розгляду повідомити Одеську обласну прокуратуру.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).
В обґрунтування позову зазначено, що Південним міжрегіональним сектором Держводагентства видано суб'єкту господарювання СК «Дружба Мирне» (до 13.03.2023 СВК «Дружба Мирне») дозвіл на спеціальне водокористування від 15.05.2025 № 220/ПД/49д-25 для зрошення. Дозволом передбачений ліміт забору води обсягом 11 063,712 м3/добу та 2 035,723 тис. м3/рік. Строк дії дозволу з 15.05.2025 по 15.05.2030. Крім того, у СК «Дружба Мирне» в силу приписів пункту 22 статті 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у період дії воєнного стану залишається чинним попередній дозвіл на спеціальне водокористування від 05.08.2020 № 221/ОД/49д-20, виданий сектором в Одеській області Держводагентства. Разом з тим, СК «Дружба Мирне» здійснюється планована господарська діяльність із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше за відсутності оцінки впливу на довкілля. Листом Південного міжрегіонального сектору Держводагентства від 20.03.2026 № 290/ПД/21-26 повідомлено, що Сектором 15.05.2025 за № 220/ПД/49д-25 суб'єкту господарювання СК «Дружба Мирне» (код ЄДРПОУ 03769497) видано дозвіл на спеціальне водокористування, а також надано документи, на підставі яких видано дозвіл. З наданих документів вбачається, що СК «Дружба Мирне» в особі керівника Тихонова В.П. звернулось з заявою до Південного міжрегіонального сектору Держводагентства про надання дозволу на спеціальне водокористування з метою зрошення. Листом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю від 13.03.2026 № 08-24/04-350 надано копію електронного звіту СК «Дружба Мирне» за формою № 2ТП-водгосп (річна). Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства відповідно до листа від 11.03.2026 № 1-15-16/198-26 надано копію договору № 019 від 18.03.2025 про надання послуг, пов'язаних із забором води із використанням водозабірних споруд КМУВГ, за умовами якого визначено умови та порядок забору води СК «Дружба Мирне» з водних об'єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Кілійського МУВГ для поливу сільгоспкультур. Згідно з Планом поливу сільгоспкультур у 2025 році (додаток № 1 до договору № 019 від 18.03.2025) передбачено забір води для зрошення 314 га земель. Таким чином, СК «Дружба Мирне» реалізовується здійснення спеціального водокористування відповідно до дозволу від 15.05.2025 за № 220/ПД/49д-25 на земельних ділянках загальною площею 688 га для їх меліорації (зрошування), а відтак до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Разом з тим, у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутня будь-яка інформація щодо видачі СК «Дружба Мирне» висновку з оцінки впливу на довкілля. Листом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 16.03.2026 № 714/06/04-17/2-26/1087 поінформовано, що Департаментом не видавався висновок з оцінки впливу на довкілля та висновок державної екологічної експертизи щодо планованої діяльності з меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі зрошування та осушення) на територіях площею 20 гектарів і більше. Ураховуючи викладене, оскільки діяльність СК «Дружба Мирне» з меліорації земель (зрошення) здійснюється на території, що перевищує 20 гектарів, для здійснення такої діяльності кооператив був зобов'язаний здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля такої діяльності, однак цього СК «Дружба Мирне» здійснено не було, що свідчить про порушення вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
08.05.2026 року Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Сердюков Микола Павлович подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:
заборонити сільськогосподарському кооперативу «Дружба Мирне» здійснювати експлуатацію державної зрошувальної системи Кілійського міжрайонного управління водного господарства за допомогою насосних станцій НС «Дружба-1», НС-9, НС-9а за межами населеного пункту с.Мирне Вилківської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області;
заборонити Кілійському міжрайонному управлінню водного господарства надавати послуги для сільськогосподарському кооперативу «Дружба Мирне», пов'язані із забором води з використанням водозабірних споруд.
В обґрунтування заяви з посиланнями на норми ст.ст.150-153 КАС України зазначено, що за встановленими обставинами має місце триваюче порушення екологічного законодавства, що створює реальну загрозу довкіллю. Річка Дунай є однією з найбільших річок Європи та ключовим елементом водної екосистеми України, що має не лише національне, але й міжнародне значення. Її басейн характеризується високим рівнем біорізноманіття, включає унікальні водно болотні угіддя, а також є важливим джерелом водопостачання, рибних ресурсів та підтримання кліматичної рівноваги регіону. Здійснення господарської діяльності без належної оцінки впливу на довкілля, як це має місце у даному випадку, створює комплексну та багаторівневу загрозу для екосистеми річки Дунай. За умовами дозволу на спеціальне водокористування СК «Дружба Мирне» за рахунок водних ресурсів річки Дунай щороку передбачено забір води обсягом 2 035,723 тис. м3/рік. При цьому, зрошення і меліорація можуть суттєво змінювати природні екосистеми, якщо здійснюються на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше. Під час здійснення масштабного зрошення відбувається засолення та деградація ґрунтів. Неправильне меліорація може спричинити підняття рівня ґрунтових вод та заболочення територій. Крім того, внаслідок здійснення зрошення відбувається значний вплив на природні екосистеми та біорізноманіття. Саме тому, законодавцем визначено вказану плановану діяльність як таку, що може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля. У довгостроковій перспективі така господарська діяльність відповідача може призвести до деградації заплавних територій та порушення природних процесів відтворення екосистем. Більш того, річка Дунай є середовищем існування великої кількості видів риб, птахів та інших живих організмів, у тому числі рідкісних і таких, що перебувають під охороною. Зміна гідрологічного режиму можуть призвести до знищення місць нересту риби, зменшення популяцій водних організмів, порушення міграційних шляхів та втрати екологічної рівноваги. Такі наслідки можуть бути незворотними. Особливу небезпеку становить те, що негативний вплив є систематичним і триваючим, має властивість накопичуватися з часом. Таким чином, діяльність СК «Дружба Мирне», яка здійснюється без оцінки впливу на довкілля, створює реальну, безпосередню та доведену загрозу деградації річки Дунай, що вже має ознаки системного екологічного порушення.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та наявні матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З поданих суду матеріалів вбачається, що заява відповідає положенням ст.152 КАС України. Підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду суд не убачає.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд вважає, що виключно твердження щодо існування обставин, які відповідають умовам забезпечення позову, не слугує безумовною підставою для застосування таких заходів. При оцінці обґрунтованості заявленого клопотання суд зобов'язаний встановити належність таких обставин критеріям, визначеним у ст.150 КАС України.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів обставин та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Доводи заявника про «очевидну небезпеку» та «незворотність наслідків» мають характер припущень та не підтверджені належними доказами негативного впливу на стан р. Дунай саме внаслідок діяльності відповідача у поточному періоді. Питання щодо обов'язковості отримання висновку з оцінки впливу на довкілля для конкретного виду діяльності відповідача є предметом спору та потребує детального дослідження під час судового розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що аргументи позивача про негативний вплив на екосистему річки Дунай мають загальний характер і не містять посилань на конкретні факти погіршення стану води чи ґрунтів саме у зв'язку з діями відповідача у поточному періоді. Більше того, суд зазначає, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не позбавлена можливості здійснювати свої контролюючі функції у межах визначених законом повноважень під час розгляду справи. Таким чином, державний інтерес може бути захищений шляхом поточного моніторингу та перевірок, що є більш м'яким та пропорційним заходом порівняно із заявленими позивачем заходами забезпечення позову.
Крім того, запропонований спосіб забезпечення позову фактично є тотожним результату вирішення справи по суті у разі задоволення позову, оскільки заборона відповідачу та іншій особі вчиняти певні дії може призвести до фактичного припинення діяльності відповідача на період розгляду справи.
Таким чином, такий захід не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Сердюкова Миколи Павловича про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у забезпеченні позову у справі №420/11209/26 за заявою Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Сердюкова Миколи Павловича (вх.№50171/26 від 08.05.2026 року).
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя М.М. Аракелян