про повернення позовної заяви
11 травня 2026 р. № 400/4402/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву у справі
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
провизнання бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної шкоди в розмірі невиплаченої пенсії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
"Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо виплати позивачу пенсії за вислугу років за період з 01.08.1994 року по 28.03.2010 року, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням перерахунків та індексації пенсії, відповідно до Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2272-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, починаючи з 01.08.1994 року по день фактичної виплати заборгованості по пенсії.
Стягнути з держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі невиплаченої пенсії за вислугу років за період з 01.08.1994 року по 28.03.2010 року, обчисленої відповідно до Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням перерахунків та індексації пенсії, з виплатою компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.08.1994 по 28.03.2010 рокі по день фактичної виплати заборгованості по пенсії".
Ухвалою від 29.04.2026 суд залишив позовну заяву без руху. Суд вказав на відсутність доказів на підтвердження того, що з 01.08.1994 до 28.03.2010 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області допустило будь-яку бездіяльність стосовно позивача (у позові зазначено, що позивач перебуває на обліку у цьому територіальному органі Пенсійного фонду України з 01.01.2015). Також суд, з посиланням на пункт 65 постанови Верховного Суду від 24.02.2026 у справі № 160/6949/20, зазначив про відсутність доказів того, що обов'язок з виплати позивачу пенсії з 01.08.1994 до 28.03.2010 мало виконувати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Суд вказав на недотримання позивачем пунктів 3, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (ціна позову, обрунтований розрахунок суми шкоди, обставини, докази тощо). Крім того, суд вказав на необхідність сплати судового збору за першу позовну вимогу - про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В ухвалі від 29.04.2026 суд чітко зазначив, яким чином позивач може усунути недоліки позову.
Позивач подав заяву про усунення недоліків (дата реєстрації судом - 04.05.2026).
Зміст заяви полягає у тому, що суд наділений правом витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України), правом замінити сторону правонаступником (стаття 52 Кодексу адміністративного судочинства України), правом залучити за згодою сторін експерта тощо.
Також у заяві позивач виклав прохання "… вирішити питання про сплату судового збору, якщо такий підлягає сплаті у справі, або відстрочити сплату збору, після розгляду заяви позивач про усунення інших недоліків позову, для чого у разі необхідності продовжити строк усунення недоліків позовної заяви …".
При цьому позивач повністю проігнорував норми, що визначають обов'язки особи, яка звертається до суду, мотивуючи це тим, що "… відмова суду у розгляді соціального спору з формальних приводів з'явиться свідченням неправомірного ухилення адміністративного суду від виконання обов'язку (ст.2 КАС України) щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень …".
Суд зауважує, що частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, щодо подання доказів на підтвердження позовних вимог (або відповідного клопотання про витребування доказів, що подається з дотриманням вимог статей 79, 80 Кодексу адміністративного судочинства України), щодо подання документа про сплату судового збору/документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору (або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору з дотриманням вимог до такого клопотання та відповідного обґрунтування) є складовими того порядку, про який вказано у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
У частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому виконання норми, яка зобов'язує суддю залишити позовну заяву без руху, не є відмовою від розгляду спору "з формальних приводів".
Суд встановив, що недоліки позовної заяви позивач не усунув, наслідком чого є повернення позовної заяви (пункт 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі вищезазначеного, керуючись пунктом першим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна