справа № 380/9042/26
11 травня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач-2), у якому просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80916384 від 04 травня 2026 року, винесену головним державним виконавцем Галицького відділу ДВС у м. Львові Грабовенською Л.О.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення з мене виконавчого збору в розмірі 1102,21 грн (пункт 3 оскаржуваної постанови).
3. Зобов'язати Галицький відділ ДВС у м. Львові закрити виконавче провадження ВП № 80916384 та повернути виконавчий лист стягувачу.
4. Зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 80916384 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
5. Розгляд справи провести за моєю відсутністю (у разі неможливості мого прибуття з-за кордону) - у порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивач зазначила свою адресу як Республіка Польща, утім не зазначила назви вулиці, номера будинку/квартири, населеного пункту та поштового індексу місця свого проживання чи перебування, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддя встановив, що у позовній заяві позивач зазначає двох відповідачів - Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Головне управління ДПС у Львівській області.
Утім, зміст заявлених позовних вимог звернений лише до одного з відповідачів, а саме до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що суперечить вимогам п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України.
З огляду на наведене позивачу у позовній заяві необхідно зазначити відповідачів відповідно до змісту заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Абз. 1 ч. 2 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2, 3 ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
До позовної зави позивач долучила квитанцію № 6952769 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Головного управління ДПС у Львівській області (відповідача-2).
Водночас з даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суддя встановив, що відповідач-1 у цій справі - Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України має зареєстрований електронний кабінет.
Отже, позивач згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 44 КАС України не звільняється від обов'язку надсилання копій документів також і такому учаснику справи.
Суддя встановив, що позивач до позовної заяви не додала доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-1 - Галицькому відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з урахуванням вимог абз. 1 ч. 2 ст. 161 КАС України, абз. 1, 2 ч. 9 ст. 44 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до адміністративного позову не додала доказів сплати судового збору, а натомість на підтвердження підстави звільнення від сплати судового збору долучила копію посвідчення учасника бойових дій.
Щодо цього суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.
Конструкція норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якій йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Ураховуючи викладене, суддя доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які, своєю чергою, встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), яку суд враховує на підставі вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Водночас в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що із часу ухвалення нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Тож Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Перевіривши підстави та предмет поданого позову, суд зазначає, що оскаржувані позивачем рішення відповідача-1 стосуються відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору на підставі виконавчого документа про стягнення податкового боргу, отже, вони ніяк не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, зокрема такі не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Тому вимоги позивача у цій справі не пов'язані з порушенням її права на соціальний захист саме як учасника бойових дій з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тож за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У цій позовній заяві позивач заявила дві позовні вимоги немайнового характеру, за які вона з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору має сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2 х 0,8).
Суддя встановив, що позивач за подання цього позову до суду не сплатила судовий збір у розмірі, який становить 2129,92 грн.
Згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Утім, на виконання вимог ч. 7 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додала копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80916384 від 04 травня 2026 року або ж клопотання про її витребування (у разі відсутності такої у позивача).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За цих обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- позовної заяви разом з доказами її надіслання іншим учасникам справи із зазначенням у такій позовній заяві:
1) назви вулиці, номера будинку/квартири, населеного пункту та поштового індексу місця проживання чи перебування позивача;
2) відповідачів відповідно до змісту заявлених позовних вимог;
- доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-1 - Галицькому відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 2129,92 грн.
- належно засвідченої копії оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80916384 від 04 травня 2026 року або ж клопотання про її витребування (у разі відсутності такої у позивача).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.