11 травня 2026 рокусправа № 380/24764/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ»
до Львівської митниці
про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900666/2 від 27.11.2025 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900673/2 від 01.12.2025 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900697/2 від 08.12.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі Покупець, ТОВ) та компанія «MASH-BIS», Monika Drozdowska, Marek Szczudlo (Республіка Польща) (далі Продавець, Постачальник) 09.07.2025 уклали зовнішньоекономічний контракт №09/07/2025, згідно якого Продавець зобов'язався надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язався придбати та оплатити згадані товари на умовах цього контракту.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №120/BIS/11/2025 від 24.11.2025 р. позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 110 854,40 польських злотих. Митниці.
З метою митного оформлення товару 26.11.2025 до митного оформлення Львівській було подано електронну митну декларацію №25UA209170102360U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну та кольору, що складаються зі скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і ритуальних послуг: лампадки в парафінових вкладок, призначені для асортименті-29044 шт.).
Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209170102360U8 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №09/07/2025 від 09.07.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 16.09.2025; рахунок-проформа №8/11/2025 від 21.11.2025; рахунок-фактура (iнвойс) №120/BIS/11/2025 від 24.11.2025; пакувальний лист №7/2025/PROM від 24.11.2025; автотранспортна накладна б/н від 24.11.2025; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AU0356767 від 24.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №64 від 24.11.2025; договір-заявка №5/11 від 20.11.2025; прайс-лист б/н від 21.09.2025; замовлення від клієнта ZK 8/11/2025 від 21.11.2025; відомості з інтернет-джерел від 26.11.2025.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064634 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900666/2 від 27.11.2025, в графі 33 якого було вказано:
«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:
Датою складання наданого до митного оформлення рахунку на оплату транспортних послуг №64 є 24.11.2025 року, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR від 24.11.2025) вантаж перетнув кордон 25.11.2025 р. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Битом - Самбір не були відомі у повному обсязі.
Наявність таких обставин, не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до договору-заявки від 20.11.2025 №5/11 оплата на протязі 3 днів. На момент подання митної декларації 26.11.2025 цей термін пройшов, проте до митного оформлення не подано банківських-платіжних документів про оплату транспортних послуг. Що не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числових значень складових митної вартості в частині.
Відповідно до поданого цінника гуртового від 21.09.2025 ціна товару чинна при закупівлі цілої палети певної позиції. Проте позиція 12 інвойсу є в кількості 1944 шт., а відповідно до цінника на палеті є 2160 шт. позиція 17 інвойсу є в кількості 648 шт., а відповідно до цінника на палеті є 702 шт. позиція 28 інвойсу є в кількості 1632 шт., а відповідно до цінника на палеті є 2160 шт.. При тому ціна інвойсу відповідає ціннику, але умова що ціна тільки при умові закупівлі палети товару не відповідає. Таким чином вартість вище наведених позицій має відрізнятись від вартості цінника, бо не виконана умова цінника.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості...
Декларантом на вимогу митного органу надіслано цінник, інтернет пропозиція, фактура-проформа, замовлення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.
За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - платіжні документи по транспортних витратах, - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала №UA206020/2025/16444 від 17.11.2025 р., де митна вартість товару зі схожими характеристиками «світильники не електричні», становить 3,75 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України подана митна декларація №25UA209170102950U7, та 27.11.2025 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (покупець) та компанія «HS GLOSS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (продавець) 06.08.2025 уклали зовнішньоекономічний контракт №06/08/2025, згідно якого продавець надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався придбати та оплатити вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту.
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №FA/832/2025 від 25.11.2025 р. позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 46 197,49 польських злотих, та рахунку-фактури (Інвойсу) №FA/833/2025 від 25.11.2025 р. позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 1 256,64 польських злотих.
З метою митного оформлення вказаного товару 28.11.2025 р. до митного оформлення Львівській митниці подано електронну митну декларацію №25UA209170103276U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 Вироби зі скла, ємності скляні, без кришок, використовуються для поміщення в них парафінових вкладів, застосовуються при здійсненні ритуальних послуг, різних розмірів та форм-45351 уп.).
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209170103276U3, надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №06/08/2025 від 06.08.2025; рахунок-проформа №FPF/45/2025 від 19.11.2025; рахунок-фактура (iнвойс) №FA/832/2025 від 25.11.2025; рахунок-фактура (iнвойс) №FA/833/2025 від 25.11.2025; пакувальний лист №832/2025 від 25.11.2025; пакувальний лист №833/2025 від 25.11.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 20.11.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №12 від 25.11.2025; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №03/07/25 від 03.07.2025; автотранспортна накладна №25112025 від 25.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №18 від 25.11.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AU0123481 від 25.11.2025; прайс-лист б/н від 25.11.2025.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064648 та рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2025 №UA209000/2025/900673/2, в графі 33 якого вказано:
«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: .
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення. Даний документ до митного оформлення не був поданий.
Датою складання наданого до митного оформлення рахунку на оплату транспортних послуг №18 є 25.11.2025 року, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR від 25.11.2025 №25112025) вантаж перетнув кордон 28.11.2025 р. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Poniec - Самбір не були відомі у повному обсязі.
Наявність таких обставин, не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині транспортно-експедиторських послуг. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості…
На вимогу декларантом додатково надано договір на перевезення яким передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, платіжні документи, проформа, прайс-лист. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано.
За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Платіжні документи на транспортні послуги. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "скляні вироби" МД №UA408020/2025/38486 від 22.10.2025 р., митна вартість товару становить 2,71 дол. США/кг. Коригування у зв'язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №25UA209170104184U6, та 01.12.2025 року вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі покупець, ТОВ) та компанія «Jamar Ex Group», Marek Wisniewski (Республіка Польща) (далі продавець, постачальник) 03.06.2025 року уклали зовнішньоекономічний контракт №03/06/2025, згідно якого продавець зобов'язався надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується придбати та оплатити вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту.
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №FS27/11/2025 від 29.11.2025 р. позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 119 481,44 польських злотих.
З метою митного оформлення вказаного товару 06.12.2025 до митного оформлення Львівській митниці подано електронну митну декларацію №25UA209170105854U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки різного дизайну та кольору, з корпусом із скла, металу, пластику або їх комбінації, з металевою чи пластиковою використання з парафіновими вкладами для кришкою або без неї, призначені для ритуальних послуг: лампадка в асортименті-15872 уп.).
Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209170105854U7, надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/06/2025 від 03.06.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 08.10.2025; рахунок-проформа №FP2/11/2025 від 03.11.2025; рахунок-проформа №FP3/11/2025 від 29.11.2025; рахунок-фактура (iнвойс) №FS 27/11/2025 від 29.11.2025; специфікація виробника товару б/н від 29.11.2025; автотранспортна накладна від 29.11.2025; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AU0342161 від 04.12.2025; прайс-лист б/н від 29.11.2025; замовлення від клієнта ZK 8/11/2025 від 03.11.2025; відомості з інтернет-джерел від 06.12.2025.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064697 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №UA209000/2025/900697/2, в графі 33 якого вказано:
«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами проведеного опрацювання встановлено:
- згідно з п. 5.1. Контракту від 03.06.2025 №03/06/2025 оплата товарів за цим контрактом здійснюється заздалегідь або протягом 14 днів з дати виставлення фактури. Проте пунктом 4.3 контракту передбачено, що товар поставляється на митну територію України не пізніше 30 днів з моменту оплати. Тобто товар який поставляється на митну територію України повинен бути оплачений. Окрім того в інвойсі від 29.11.2025 №FS27/11/2025 вказано що він складений на основі замовлення №ZK 8/11/2025 в якому вказано термін оплати 29.11.2025. Але до митного оформлення не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості.
Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості... Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс - лист, інтернет пропозиція. На вимогу митного органу надіслано проформи, прайс, інформацію з інтернету, замовлення.
Додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей та не містять відомостей про складові митної вартості. Інших документів на вимогу не надано.
За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено. Неподання документів згідно вимоги: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ч.4 ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "лампадки", оформленого за МД №UA209140/2025/30026 від 19.11.2025 року, де митна вартість товару становить 3,76 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно №25UA209170106822U9, та 09.12.2025 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Така правова позиція наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20. «... витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України [...]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17); «... у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15); «...щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16); «... у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174); «... в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17).
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації 26.11.2025 №25UA209170102360U8, 28.11.2025 №25UA209170103276U3, 06.12.2025 №25UA209170105854U7, відповідно до яких заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 цих декларацій.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій додано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосував 6 (резервний) метод.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2025/900666/2 від 27.11.2025 зазначено наступну підставу його прийняття: датою складання наданого до митного оформлення рахунку на оплату транспортних послуг №64 є 24.11.2025 року, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR від 24.11.2025) вантаж перетнув кордон 25.11.2025 р. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Битом - Самбір не були відомі у повному обсязі.
Щодо цих доводів відповідача суд враховує таке:
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599 визначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Постачальник - ФОП ОСОБА_1 виставив рахунок на оплату транспортних послуг №64 - 24 листопада 2025 року. У зазначеному рахунку вказано: транспортні послуги в міжнародному сполученні м. Битом(Польща) - митний перехід Шегині та транспортні послуги в міжнародному сполученні митний перехід Шегині м. Самбір (Україна), що відповідає умовам поставки. Інформація, що міститься у рахунку-фактурі №64 від 24.11.2025, є достовірною та може бути використана для визначення митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.
Тому суд бере до уваги твердження позивача, що подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару, а усі витрати на товар, які понесені ТОВ «ЕВЕРЛАЙТ» по цій поставці включені у заявлену митну вартість.
Щодо зауважень митного органу в оскаржуваному рішенні про неподання до митного оформлення документів на оплату товару, то суд враховує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19
До позовної заяви додано банківський платіжний документ №49 від 24.11.2025 про оплату рахунку №64 від 24.11.2025.
Вищезазначене рішення про коригування митної вартості мотивується також таким: відповідно до поданого цінника гуртового від 21.09.2025 ціна товару чинна при закупівлі цілої палети певної позиції. Проте позиція 12 інвойсу є в кількості 1944 шт., а відповідно до цінника на палеті є 2160 шт. позиція 17 інвойсу є в кількості 648 шт., а відповідно до цінника на палеті є 702 шт. позиція 28 інвойсу є в кількості 1632 шт., а відповідно до цінника на палеті є 2160 шт. При тому ціна інвойсу відповідає ціннику, але умова що ціна тільки при умові закупівлі палети товару не відповідає. Таким чином вартість вище наведених позицій має відрізнятись від вартості цінника, бо не виконана умова цінника.
Щодо таких обґрунтувань оскаржуваного рішення суд бере до уваги лист-пояснення від 12.12.2025 компанії «MASH-BIS», Monika Drozdowska, Marek Szczudlo, який наданий позивачу і долучений до справи. Цим листом повідомлено таке: товар, зазначений в інвойсі, був сформований у межах звичайної господарської діяльності компанії. У процесі комплектації замовлення частина палет була розпакована, оскільки необхідно було відвантажити товар у кількостях, що відповідали фактичним потребам покупця. Таке розкомплектування є стандартною практикою та використовується для формування змішаних партій. У зв'язку з цим окремі позиції (№12, 17 та 28) були відвантажені в обсягах, менших за повну палету, що пояснює різницю між кількістю, зазначеною в гуртовому ціннику, та кількістю, вказаною в інвойсі. При цьому ціна товару залишилася незмінною, оскільки умови співпраці з постачальником дозволяють застосовувати гуртову ціну при закупівлі товару загальною партією.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900673/2 від 01.12.2025 відповідач вказав таке: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення. Даний документ до митного оформлення не був поданий… На вимогу декларантом додатково надано договір на перевезення яким передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана.
В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: договір про транспортно-експедиційне обслуговування №03/07/25 від 03.07.2025; автотранспортна накладна №25112025 від 25.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №18 від 25.11.2025.
Відповідач у рішенні визнає, що договір на перевезення було надано до митного оформлення
Щодо подання заявки-замовлення на перевезення, то вона не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару.
Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.
Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Верховний Суд у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказав: … серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, тому вимога про її надання є безпідставною.
Відповідач не спростував, що усі транспорті витрати понесені позивачем були включені до митної вартості та документально підтверджені.
В обґрунтування вищевказаного рішення відповідач також вказує: датою складання наданого до митного оформлення рахунку на оплату транспортних послуг №18 є 25.11.2025 року, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR від 25.11.2025 №25112025) вантаж перетнув кордон 28.11.2025 р. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Poniec - Самбір не були відомі у повному обсязі.
Щодо цих доводів відповідача суд враховує таке:
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599 визначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Постачальник - ФОП ОСОБА_2 виставив рахунок 25 листопада 2025 року. У зазначеному рахунку вказано: транспортні послуги в міжнародному сполученні Понєц(Польща) - ПП Шегині та транспортні послуги в міжнародному сполученні ПП Шегині - Самбір (Україна), що відповідає умовам поставки.
Таким чином, інформація, що міститься у рахунку-фактурі №18 від 25.11.2025, є достовірною та може бути використана для визначення митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару. Усі витрати на товар, які понесені ТОВ «ЕВЕРЛАЙТ» по цій поставці включені у заявлену митну вартість.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900697/2 від 08.12.2025 року зазначено таку підставу його прийняття: згідно з п. 5.1. Контракту від 03.06.2025 №03/06/2025 оплата товарів за цим контрактом здійснюється заздалегідь або протягом 14 днів з дати виставлення фактури. Проте пунктом 4.3 контракту передбачено, що товар поставляється на митну територію України не пізніше 30 днів з моменту оплати. Тобто товар який поставляється на митну територію України повинен бути оплачений. Окрім того в інвойсі від 29.11.2025 №FS27/11/2025 вказано що він складений на основі замовлення №ZK 8/11/2025 в якому вказано термін оплати 29.11.2025. Але до митного оформлення не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості.
Щодо таких аргументів відповідача суд враховує пояснення позивача, що контрактом від 03.06.2025 №03/06/2025 передбачено дві можливості оплати: передоплата або післяплата (14 днів з дати виставлення фактури). При даній операції сторонами була узгоджена після сплата, що знайшло своє відображення у фактурі № №FS27/11/2025, в якій вказано, що оплату потрібно здійснити до 13.12.2025. Таким чином на момент винесення оскаржуваного рішення (08.12.2025) №UA209000/2025/900697/2 розрахунку за придбані лампадки не було ще проведено.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.53МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Пункт 5.1. Контракту від 03.06.2025 №03/06/2025 надає покупцю (тобто позивачу) здійснити як передоплату за придбаний товар, так і післяплату - протягом 14 днів з дати виставлення фактури.
Рахунок-фактура (iнвойс) №FS 27/11/2025 датований 29.11.2025, по цій поставці покупець здійснював післяплату, то на момент подання імпортованого товару до митного контролю позивач не подав платіжний документ до митного контролю, адже рахунок не було сплачено.
Суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19.
Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Щодо стягнення на користь позивача понесених ним витрат на переклад документів, то матеріалами справи підтверджується понесення таких витрат у розмірі 5108,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900666/2 від 27.11.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900673/2 від 01.12.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900697/2 від 08.12.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (адреса: 81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Промислова, 2/52, ЄДРПОУ: 45661703) судовий збір в сумі 4431 (чотири тисячі чотириста тридцять одна) грн. 23 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (адреса: 81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Промислова, 2/52, ЄДРПОУ: 45661703) витрати, пов'язані з перекладом документів в сумі 5108 (п'ять тисяч сто вісім грн.) грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна