справа№ 380/5507/25
з питань встановлення судового контрою за виконанням рішення суду
11 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошового забезпечення з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 18 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса проживання: 80027, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Опільсько; РНОКПП: НОМЕР_4 ) з 01.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 380/5507/25 - без змін.
Рішення суду набрало законної сили 25.11.2025.
Як встановлено із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 08 грудня 2025 року.
30.04.2026 представник позивача подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просила зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання ухвали подати звіт про виконання рішення суду. Заява обґрунтована тим, що нарахування і виплату грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Проте відповідач протиправно посилається на відсутність коштів на виконання рішення суду за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800.
Представник відповідача своїм правом на подання заяв чи заперечень щодо заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не скористався.
Про розгляді заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.
Конституція України гарантує обов'язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-3 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Положення КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз'ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства». Вищий адміністративний суд України вважав, що суд першої чи апеляційної інстанції може застосовувати судовий контроль за виконанням рішення суб'єкта владних повноважень відповідачем у справі під час прийняття рішення у справі. Натомість, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.
Отже, на думку суду, вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Представник позивача обґрунтовує свою заяву неповним виконанням рішення суду від 10.06.2025 у справі №380/5507/25. Зазначає, що відповідач здійснив виплату позивачу суми, щодо способу визначення якої, а також щодо відповідності його способу, встановленому у рішенні суду від 10.06.2025 у справі №380/5507/25, відсутні відомості. В свою чергу, відповідач не надав пояснень щодо заяви представника позивача та не надав належних доказів повного виконання судового рішення.
Отже, заява представника позивача подана в порядку ст.382 КАС України підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2-3 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи предмет спору та те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження достатнім строком для підготовки звіту є строк, який становить 30 календарних днів з дня отримання відповідачем цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд
клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №380/5507/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Чаплик І.Д.