справа №380/24996/25
11 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у прийнятті рішення щодо перерахунку із 08.05.2025 пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за вересень 1984 - листопад 1985, лютий 1991 - листопад 1991, січень 1992 - вересень 1993, отриманої під час роботи в «ІМК-7» та «ССК-3» Республіки Узбекистан;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області прийняти рішення про перерахунок із 08.05.2025 пенсії ОСОБА_2 із врахуванням заробітної плати за періоди роботи за вересень 1984 - листопад 1985, лютий 1991 - листопад 1991, січень 1992 - вересень 1993 за період роботи в Республіці Узбекистан та вказаної в Архівній довідці від 07.03.2023 за №01-23\68-Б, яка видана Державним архівом документів по особовому складу Куїчирчикського району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_2 із 08.05.2025 перерахунок пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області із врахуванням заробітної плати за періоди роботи за вересень 1984 - листопад 1985, лютий 1991 - листопад 1991, січень 1992 - вересень 1993 за період роботи в Республіці Узбекистан та вказаної в Архівній довідці від 07.03.2023 за №01-23\68-Б, яка видана Державним архівом документів по особовому складу Куїчирчикського району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, здійснивши при цьому виплату пенсії із врахування раніше проведених виплат.
Посилається на те, що з 28.11.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та одержує пенсію за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 08.07.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком із врахуванням розміру заробітку за 1984, 1985, 1991, 1992 та 1993 роки, отриманого ним за час роботи у «МПМК-7» та «ССК-3» Республіки Узбекистан, на підставі архівної довідки від 07.03.2023 за №01-23\68-Б, виданої Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан. За результатами розгляду цієї заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (за принципом екстериторіальності) прийнято рішення від 15.07.2025 №913290158582 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують суми заробітної плати, вказаних у довідці. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що рішення про відмову у перерахунку пенсії від 15.07.2025 №913290158582 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, згідно з абз.5 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Надана позивачем Архівна довідка від 07.03.2023 №01-23\68-Б за період з 01.09.1984 по 30.09.1993 про заробітну плату в Республіці Узбекистан не підтверджена первинними документами. Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 25.06.2025 №71/14-574-1-74963 не потрібно легалізувати чи проставляти апостиль, якщо країна, в якій особа працювала, має з Україною договір про правову допомогу, яким передбачено звільнення від цієї процедури (Болгарія, Грузія, Литва, Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Чорногорія, Чехія, Молдова, Узбекистан). Документи, складені іноземною мовою, мають бути подані заявником до українських органів та установ разом з офіційним перекладом на українську мову, здійсненим офіційними перекладачами та засвідченим в установленому порядку. В Україні здійснений офіційний переклад засвідчується у нотаріальному порядку. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), розгляд документів за заявою ОСОБА_1 провадився за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким і прийнято рішення від 15.07.2025 №913290158582 про відмову у перерахунку пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не розглядало заяви позивача про перерахунок пенсії та доданих до неї документів і не приймало жодних рішень щодо цього питання, а тому не може виступати відповідачем у справі. Окрім того, по суті спірних правовідносин зазначив, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 відповідає нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню, оскільки надана позивачем архівна довідка не підтверджена первинними документами. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.11.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).
Розмір пенсії обчислений виходячи із страхового стажу 36 років 8 місяців 9 днів (стаж зараховано по 31.07.2016, коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% становить 0,36667) та середньомісячної заробітної плати, обчисленої за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2015 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,67830).
Згідно записів трудової книжки від 15.08.1973 та архівної довідки від 07.03.2023 №01-23\68-Б, виданої Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, позивач у період з 28.08.1984 по 26.11.1985 працював автокранівником 6-го розряду на автомобільному крані у «МПМК-7» (наказ №148 к від 12.11.1984, наказ №149 к від 25.11.1985), у період з 02.10.1989 - тимчасово прийнятий бетонярем 3-го розряду на будівельну ділянку (наказ №17 к від 14.10.1989), у період з 01.02.1991 по 15.09.1993 працював автокранівником 5-го розряду, а в подальшому - монтажником СМУ у «ССК-3» Республіки Узбекистан (наказ №6-ОК від 13.02.1991, наказ №72-ОК від 15.09.1993).
Зазначена архівна довідка від 07.03.2023 №01-23\68-Б, видана Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, містить помісячні відомості про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за 1984, 1985, 1991, 1992 та 1993 роки. У довідці зазначено, що за 1984-1985, 1991-1992 роки всі нарахування здійснені в радянських рублях; з 01.01.1993 - в узбецьких сумах-купонах. Підставою видачі довідки вказано: фонд №55, опис №2, особові рахунки «МПМК-7» за 1984-1985 роки; фонд №57, опис №2, особові рахунки «ССК-3» за 1991-1993 роки. Довідка видана Директором архіву С.Намазовим та архівістом Е.Маміровим, скріплена гербовою печаткою «Республіка Узбекистан Агентство державного архіву». Переклад з узбецької та російської мов на українську здійснено перекладачем ОСОБА_3 , справжність підпису перекладача засвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бородіним Ю.Ю. 19.05.2025 за реєстровим №2192.
08.07.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком із урахуванням розміру заробітку за 1984, 1985, 1991, 1992 та 1993 роки, отриманого ним за час роботи у «МПМК-7» та «ССК-3» відповідно до архівної довідки від 07.03.2023 №01-23\68-Б.
Розгляд цієї заяви, відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України №25-4 від 16.12.2020) (далі - Порядок №22-1), за принципом екстериторіальності, провадився Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 №913290158582 відмовлено гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують суми заробітної плати, вказаних у довідці.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідачів щодо неприйняття рішення про перерахунок пенсії та врахування заробітної плати на підставі архівної довідки від 07.03.2023 №01-23\68-Б, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до норм Закону №1058 та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788).
Відповідно до ч.1, абз.7, 10 ч.2 ст.5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
За приписами абз.1 ч.1 ст.40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абз.5 ч.1 ст.40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно ч.4 ст.45 Закону №1058, перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком №22-1.
Згідно підп.3 п.2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п.2.10 розділу ІІ Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з абз.4, 8 п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Відповідно до п.4.3 розділу IV Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що архівна довідка про заробітну плату, видана архівною установою, є належним документом для цілей обчислення (перерахунку) пенсії у разі ліквідації підприємства або припинення ним діяльності з інших причин. При цьому така довідка має містити посилання на первинні документи, на підставі яких її видано, та відомості про їх місцезнаходження, що забезпечує можливість перевірки відповідності змісту довідки первинним документам.
Суд встановив, що архівна довідка від 07.03.2023 №01-23\68-Б, видана Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, відповідає вимогам підп.3 п.2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, оскільки видана архівною установою (державним архівом), містить помісячні відомості про нараховану позивачу заробітну плату за 1984-1985 та 1991-1993 роки, посилання на первинні документи, на підставі яких видана (фонд №55, опис №2, особові рахунки «МПМК-7» за 1984-1985 роки; фонд №57, опис №2, особові рахунки «ССК-3» за 1991-1993 роки), та підписана уповноваженими посадовими особами архівної установи. Переклад довідки з узбецької та російської мов на українську здійснено перекладачем, справжність його підпису посвідчена приватним нотаріусом 19.05.2025 за реєстровим №2192.
Підставою для відмови у перерахунку пенсії згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 №913290158582 є відсутність первинних документів, що підтверджують суми заробітної плати, вказані у довідці.
Водночас суд зауважує, що орган Пенсійного фонду в порядку, встановленому абз.8 п.4.2 розділу IV Порядку №22-1, не повідомляв позивача про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, не проводив додаткової перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці, для визначення права на перерахунок пенсії.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 04.05.2022 у справі №819/946/18, в якій Верховний Суд зазначив, що «зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією».
Зміст наведеної правової позиції Верховного Суду свідчить, що архівна довідка, видана уповноваженою архівною установою на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей), є належним та достатнім документом про нараховану заробітну плату для цілей обчислення (перерахунку) пенсії; за наявності у пенсійного органу обґрунтованих сумнівів щодо змісту довідки, він зобов'язаний у порядку ч.3 ст.44 Закону №1058 провести перевірку її відповідності первинним документам, а не формально відмовляти у врахуванні заробітку.
Архівна довідка від 07.03.2023 №01-23\68-Б видана у відповідності до законодавства Республіки Узбекистан Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, тобто державною архівною установою, та містить чітке посилання на первинні документи, на підставі яких її видано (фонди №55 та №57, описи №2, особові рахунки «МПМК-7» та «ССК-3»), а також на місцезнаходження архіву (м.Дустабад, вул.Інчівар, буд.№4).
За таких обставин, у пенсійного органу були всі правові підстави для звернення в порядку ч.3 ст.44 Закону №1058 до архівної установи Республіки Узбекистан із запитом про надання копій первинних документів або уточнюючих відомостей, проте такі дії відповідачем не вчинялись.
Поза тим, об'єктивна неможливість для пенсіонера самостійно отримати оригінали первинних документів понад тридцятирічної давнини, які зберігаються у державному архіві іноземної держави, не може покладатися виключно на пенсіонера як підстава для відмови у врахуванні заробітку, підтвердженого офіційно виданою архівною довідкою. Інше тлумачення суперечило б змісту ст.46 Конституції України та принципам справедливості й пропорційності, закріпленим у ст.2 КАС України.
Стосовно посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на лист Міністерства закордонних справ України від 25.06.2025 №71/14-574-1-74963, суд зазначає наступне.
Періоди роботи позивача в «МПМК-7» (з 28.08.1984 по 26.11.1985) та «ССК-3» (з 01.02.1991 по 15.09.1993) припадають на час існування СРСР (період до 01.01.1992) та на період дії Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої у м.Москва 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» прийнято рішення про вихід України з Угоди від 13.03.1992. Згідно ст.13 цієї Угоди дія Угоди стосовно держави, що виходить, припиняється після закінчення 6 місяців з дня отримання депозитарієм відповідного письмового повідомлення. Дія Угоди для України припинилась 19.06.2023.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» від 25.04.2024 №3674-IX Закон №1058 доповнено, зокрема, ст.24-1 та ст.26-1.
Згідно ч.2 ст.24-1 Закону №1058, Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди.
Згідно ст.26-1 Закону №1058, у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що періоди роботи позивача у «МПМК-7» (28.08.1984 - 26.11.1985) та «ССК-3» (01.02.1991 - 31.12.1991), що мали місце на території колишньої Узбецької РСР до 01.01.1992, підлягають врахуванню до страхового стажу безумовно як періоди роботи на території колишнього СРСР. Періоди роботи позивача у «ССК-3» (01.01.1992 - 15.09.1993), що мали місце на території Республіки Узбекистан після 01.01.1992, підлягають врахуванню відповідно до ст.26-1 Закону №1058. Заробітна плата за ці періоди підлягає врахуванню для обчислення пенсії на загальних підставах, передбачених ст.40 Закону №1058, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Суд відхиляє посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на лист Міністерства закордонних справ України від 25.06.2025 №71/14-574-1-74963 в частині необхідності легалізації чи апостилювання архівної довідки. Посилання відповідача на вказаний лист є безпідставним, оскільки такий лист не є актом нормативно-правового характеру, а його зміст не відповідає змісту законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини. До того ж, оскаржуване рішення відповідача від 15.07.2025 №913290158582 містить інше мотивування - відсутність первинних документів, що підтверджують суми заробітної плати, а не відсутність легалізації або апостилю довідки. Архівна довідка від 07.03.2023 №01-23\68-Б подана позивачем разом з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, тобто у формі, прийнятній для розгляду органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі архівної довідки від 07.03.2023 №01-23\68-Б, виданої Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, зокрема прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (необґрунтовано), без використання передбачених законодавством повноважень з перевірки змісту довідки та непропорційно.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень, то порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 №913290158582 та зобов'язання вказаного відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за періоди роботи за вересень 1984 - листопад 1985, лютий 1991 - листопад 1991, січень 1992 - вересень 1993 за період роботи в Республіці Узбекистан, вказаної в Архівній довідці від 07.03.2023 №01-23\68-Б, виданої Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан.
При цьому, суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 08.07.2025, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
Що ж до позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії із 08.05.2025, то такі задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом, із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до органу Пенсійного фонду 08.07.2025, а тому перерахунок пенсії підлягає проведенню саме з 08.07.2025, а не з 08.05.2025, як про це заявлено у позові.
Стосовно позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає таке. Як встановлено, заяву позивача від 08.07.2025 про перерахунок пенсії розглядало за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким і прийнято рішення від 15.07.2025 №913290158582 про відмову у перерахунку пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не приймало рішень за заявою позивача та не вчиняло дій (бездіяльності), які могли би бути предметом судового контролю у цій справі. Виплата пенсії за місцем перебування пенсіонера на обліку здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області автоматично після внесення відповідних змін до електронної пенсійної справи на підставі рішення органу, який розглядав заяву за принципом екстериторіальності, у зв'язку із чим окреме зобов'язання вказаного відповідача судовим рішенням не вимагається.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як органу, чиї рішення (бездіяльність) визнані судом протиправними.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 №913290158582 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул.Гоголя, 34, м.Полтава, 36011; код ЄДРПОУ: 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), починаючи із 08.07.2025, із урахуванням заробітної плати за періоди роботи за вересень 1984 - листопад 1985, лютий 1991 - листопад 1991, січень 1992 - вересень 1993 за період роботи в Республіці Узбекистан, вказаної в архівній довідці від 07.03.2023 №01-23\68-Б, виданої Державним архівом документів по особовому складу Куйчирчицького району Ташкентської області агентства «УЗАРХІВ» Республіки Узбекистан, виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул.Гоголя, 34, м.Полтава, 36011; код ЄДРПОУ: 13967927) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.