про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/2935/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а
про стягнення компенсації втрати частини доходів та 3% річних,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати основного спадкового боргу за період з 07.12.2022 р. по 08.09.2025 р. у розмірі 32 271,17 грн згідно із Законом України №2050-ІІІ;
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 11 957,54 грн, що становить 3% річних, нарахованих на суму основного спадкового боргу (144 472,08 грн) за період з 07.12.2022 р. по 08.09.2025 р. на підставі ч.2 статті 625 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати основного спадкового боргу та 3% річних за період з 07.12.2022 р. по 08.09.2025 р., а позовна заява подана до суду 07.05.2026 р., тобто з пропуском строку, встановленого ст.122 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 р. по справі №340/6240/21 змінено стягувача ОСОБА_2 (померлого) на правонаступника - дружину ОСОБА_1 , яка і успадкувала основний борг по перерахунку пенсії. Позивач також зазначила, що раніше нею до Кіровоградського окружного адміністративного суду подавався позов, частина вимог якого була повернута без розгляду ухвалою від 27 квітня 2026 року по справі №340/1306/26 в частині позовних вимог за період з 07.12.2022 р. по 08.09.2025 р., однак з огляду на ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду. Окрім того, позивач вказала, що за нормами статті 46 Закону №1058-IV виплати сум пенсії здійснюється без обмеження будь яким строком. Ця матеріальна норма, на думку позивача, має пріоритет над загальним процесуальним строком (6 місяців), визначеним ст.122 КАС України. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини державного органу, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строк з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч.2 ст.46 Закону №1058-IV). На переконання позивача, оскільки предметом даного спору є стягнення нарахованої, але не виплаченої суми пенсії, що є триваючим правопорушенням з боку відповідача, то строк звернення до суду, передбачені статтею 122 КАС України до цих правовідносини не застосовується. Повторюючись, позивач, із посиланням на позицію Конституційного Суду України, викладену у рішеннях від 15.10.2013 р. №8-рп/2013 та №9-рп/2013, зазначила, що адміністративний позов із вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсій за минулий час, у тому числі сум будь яких її складових, може бути подано до суду без обмеження будь яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Позивач стверджує, що оскільки об'єктом стягнення є недоотримана пенсія спадкодавця та компенсація інфляційних втра і 3% річних, то такі виплати мають бути здійснені разом із виплатою основного боргу спадкоємцю у повному обсязі без обмеження строками.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 р. (далі за текстом Закон №2262) перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 52 Закону №2262 передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно зі ст.55 Закону №2262 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а дійшла до висновку, що норми статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
До спірних правовідносин також не застосовуються норми ч.ч.2, 3 ст.51 Закону №2262 щодо строку перерахунку призначеної пенсії та перерахунку пенсії без обмеження строком, оскільки цей спір не пов'язаний з перерахунком пенсії при виникненні підстави для її підвищення, зокрема у зв'язку з поданням пенсіонером додаткових документів чи зміною складових грошового забезпечення.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 р. у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (провадження №11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19).
Отже, з огляду на строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 07.05.2026 р., позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Зважаючи на викладене, суддя визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані позивачем у заяві, поданій до суду разом із позовною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення компенсації втрати частини доходів та 3% річних - залишити без руху.
2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ