про відмову у відкритті провадження
11 травня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/2848/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом: Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а
про визнання протиправним та скасування рішення, виключення з акту перевірки витрат, визнання правомірними дій роботодавця,
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №3 від 28.01.2026 р. в частині повернення страхових коштів, нарахованих застрахованій особі ОСОБА_1 у сумі 29 501,04 грн та застосування фінансових санкцій до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка у сумі 14 750,52 грн;
- виключення з акта документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів від 15.01.2026 р. №1100-1004-3/2 суму 29 501,04 грн витрат на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності працівника Стрітьєвич Тетяни Миколаївни за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1;
- визнання правомірними дій роботодавця та такими, що відповідають вимогам законодавства в частині нарахування та виплати лікарняних Стрітьєвич Тетяни Миколаївни за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1.
Згідно з п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З огляду на п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Одна із позовних вимог стосується виключення з акта документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів від 15.01.2026 р. №1100-1004-3/2 суму 29 501,04 грн витрат на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності працівника ОСОБА_1 за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1.
За своєю правовою природою акт документальної перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, та не породжує, не змінює чи не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.
При цьому, самі дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов'язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.
Окрім того, позовна вимога про виключення відомостей з акта документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів від 15.01.2026 р. №1100-1004-3/2 не може розцінюватися як оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, так і оскарження його дій чи бездіяльності.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 р. у справі №810/5854/14.
Окрім того, частиною 1 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з п. 4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позовна вимоги про визнання правомірними дій роботодавця та такими, що відповідають вимогам законодавства в частині нарахування та виплати лікарняних ОСОБА_1 за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1 не спрямована до відповідача, тобто не спрямована на вирішення публічно-правового спору та досягнення завдань адміністративного судочинства.
Натомість, така вимога фактично спрямована на встановлення юридичного факту правомірності дій самого позивача.
Таким чином, зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку адміністративної, а і в порядку будь-якої іншої юрисдикції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог про виключення з акту документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів від 15.01.2026 р. №1100-1004-3/2 суму 29 501,04 грн витрат на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності працівника ОСОБА_1 за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1; визнання правомірними дій роботодавця та такими, що відповідають вимогам законодавства в частині нарахування та виплати лікарняних ОСОБА_1 за лікарняними листами №№15894588-2031085007-1, 15894588-2031309131-1, 15894588-2031557550-1, 15894588-2031770814-1.
Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Дата складання ухвали - 11 травня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ