Номер провадження: 11-сс/813/993/26
Справа № 523/3044/26 1-кс/523/3672/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62025150020003638 від 12.09.2025 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 08.04.2026 року про продовження строку тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Благодатне, Саратського району, Одеської області, громадянина України, працюючого на посаді оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
встановив:
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 08.04.2026 року
задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_9 та підозрюваному ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », строком на 60 діб, тобто до 07.06.2026 року, із визначенням застави - 601 розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2000128 грн та з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в разі внесення застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Вимоги апеляційної скарги захисник мотивує тим, що слідчий суддя не з'ясував обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Вважає, що слідчий судця не звернув увагу, що надані до суду слідчим докази, не доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Також захисник посилається на недоведеність існування ризиків та неврахування позитивної характеристики, а також наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, місця реєстрації, офіційного місця роботи, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_7 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Підозрюваний ОСОБА_8 не звертався до апеляційного суду з клопотанням про забезпечення його участі в судовому засіданні.
Згідно з ч.4 ст.405 КПК (далі - КПК) неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
З огляду на положення ч.4 ст.405 КПК України апеляційний суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 бей його участі та без участі підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина 1 ст.404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційним судом встановлено, що 12.02.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: матеріалами УСБУ в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення від 02.02.2026 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_10 від 05.02.2026 та 12.02.2026 року; протоколом огляду місця події від 11.02.2026 року; протоколом затримання ОСОБА_11 в порядку ст.208 КПК України від 11.02.2026 року; протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України від 11.02.2026 року; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_12 від 12.02.2026 року; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 11.02.2026 року; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 11.02.2026 року; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 12.02.2026 року; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 12.02.2026 року; протоколом огляду та вручення імітаційних засобів від 11.02.2026 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11.02.2026 року; протоколом виготовлення імітаційних засобів від 11.02.2026 року; та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
У рішенні ЄСПЛ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Апеляційний суд наголошує, що на даній кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою відповідно до положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до статей 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення.
Дослідивши долучені до клопотання слідчого докази, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав передбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.
З огляду на викладене, на даній стадії досудового розслідування, апеляційний суд визнає непереконливими доводи захисника про необґрунтованість підозри.
Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ні слідчий суддя, ні суд апеляційної інстанції не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування кримінального правопорушення, та відповідно до ст.ст.89, 94 КПК оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, та оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 08.04.2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_9 та строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №62025150020003638 від 12.09.2025 року продовжено до 4-ох місяців, а саме до 12.06.2026 року.
Як вбачається з клопотання для закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на оцінку та аналіз наявних доказів та здобуття додаткових доказів причетності підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_17 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, а саме: отримати висновки призначених судово технічних експертиз документів; отримати висновки призначених експертиз матеріалів, речовин і виробів; отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи; витребувати у операторів мобільного зв'язку інформацію стосовно осіб причетних до вчинення злочинів; провести аналітичне дослідження отриманих в установленому порядку документів, які зберігались у операторів мобільного зв'язку; отримати в порядку передбаченому КПК України тимчасовий доступ до фінансових операцій, володільцем яких є банківські установи; встановити та допитати інших свідків, в тому числі осіб на яких вказують вже допитані свідки у кримінальному провадженні; розсекретити у визначений законодавством порядок матеріали, отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації); розсекретити у визначений законодавством порядок документи (клопотання слідчого та ухвали суду), які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; з урахуванням усіх розсекречених матеріальних носіїв, та інформації, яка на них міститься, допитати підозрюваних з приводу обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; повідомити про нові підозри та про зміну підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_17 ; у разі встановлення розбіжностей показів свідків та підозрюваних, провести з ними одночасні допити; за результатами отримання висновків експертів та після огляду речових доказів здійснити аналіз отриманої інформації; встановити інших учасників злочинної діяльності осіб та повідомити їм про підозру; виконати інші слідчі (розшукові) дії, у проведенні яких може виникнути необхідність за результатами оцінки отриманих доказів; зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних осіб у кримінальному провадженні; в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт; виконати вимоги ст.ст.290-292 КПК України, а саме: ознайомити підозрюваних з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування., здійснити інші процесуальні та слідчі дії, у виконанні яких може виникнути необхідність під час подальшого досудового розслідування.
Оскільки наразі досудове розслідування триває, існуючи в даному кримінальному провадженні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , не зменшились та не відпали.
При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за який у разі доведеності вини підозрюваного, йому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 до 10 років.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що не можна повністю виключати існування ризику того, що підозрюваний може вдатись до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також не можна виключати ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що за рахунок займаної посади, маючи стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_8 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 , а також на свідків, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Наразі досудове розслідування наразі триває, а показання свідків у даному кримінальному провадженні, мають істотне та вирішальне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
Ризик того, що ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК) підтверджується тим, що підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставини, що є предметом доказування в кримінальному провадженні, тому будучи обізнаним про тактику та методику досудового розслідування, він може вжити заходи, як особисто, так і використовуючи знайомства в правоохоронних органах, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, що у свою чергу створить перешкоди органу досудового розслідування у їх вилученні з метою подальшого призначення, в разі необхідності, відповідних судових експертиз.
Крім того продовжує існувати ризик, що перебуваючи на свободі підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом штучного затягування досудового розслідування, розголошення його відомостей, тощо.
Колегія суддів враховує, що в кримінальному провадженні призначено ряд судових експертиз, проведення яких доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Маючи значний досвід роботи в правоохоронних органів, а також стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, не можна виключати того, що ОСОБА_8 матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню здійснюючи вплив на експертів.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо необхідності продовження застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Передбачених ч.2 ст.183 КПК обставин, що виключають можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваного, правової кваліфікації злочину, що інкримінуються підозрюваному та конкретних обставин справи, слідчий суддя, на даний час, на законних підставах визначив заставу у виключному розмірі.
На переконання апеляційного суду перспектива втрати застави у визначеному слідчим суддею розмірі, на даній стадії досудового розслідування, буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб запобігти виникненню у нього бажання переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на свідків, або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для продовження підозрюваному строку тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного та сама підозра у вчиненні тяжкого корупційного злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно продовжують існувати ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За наведених обставин апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скарги захисника задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 08.04.2026 року, якою в кримінальному провадженні №62025150020003638 від 12.09.2025 року підозрюваного ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою, з визначенням застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4