Справа №672/640/26
Провадження №2-а/672/29/26
про залишення без руху позовної заяви
11 травня 2026 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Рибачук О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ВДП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про визнання дій працівників поліції протиправними,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВДП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та просить визнати протиправними дії працівників патрульної поліції щодо зупинки транспортного засобу 18.06.2025 та визнати, що зупинка транспортного засобу була здійснена без наявності законних підстав.
Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України, а саме: до позовної заяви не було долучено документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду становить 1331,20 гривень.
Згідно із ч.8 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу до позовної заяви необхідно надати докази сплати судового збору в зазначеній сумі або зазначити підстави звільнення від його сплати.
Окрім цього, позивач при зверненні до суду з позовом зазначив відповідачем ВДП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. Одночасно код ЄДРПОУ зазначив ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Таким чином, в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не повністю зазначено відомості про відповідача, а саме не зазначено його повне найменування (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У постанові від 02.06.2022 у справі № 640/20133/20 Верховний Суд зазначив, що: «визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Для правильного вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача може мати наслідком відмову у позові саме з цих підстав.
Отже, позивачу необхідно визначитись кого він вважає відповідачем (відповідачами) у даній справі та зазначити повні відомості про відповідача як того вимагає вищевказана норма.
Також, в порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено обґрунтування порушення оскаржуваними діями його прав, свобод, інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті, зокрема визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Таким чином, ст.5 КАС України передбачено вичерпний перелік способів захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи за захистом яких вона може звернутися до суду.
Стосовно порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Стосовно поняття охоронюваний законом інтерес в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Окрім цього, позивачем в порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства та перешкоджають вирішенню питання можливості відкриття провадження у справі.
Відповідно до абз.1 ч.1ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160 і 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.160,161 КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ВДП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про визнання дій працівників поліції протиправними залишити без руху, надавши позивачу строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання цієї ухвали, для виправлення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Суддя Олена РИБАЧУК