Справа №766/5963/26
Пров. №2/766/9962/26
12 травня 2026 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги обґрунтовано тими обставинами, що вона з відповідачем перебувають у шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час відносини погіршилися, вони з відповідачем проживають окремо, дитина проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.04.2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представником позивачки адвокатом Косинцевим К.В. подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивачки, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовільнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи наведене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .10.2011 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 Конвенції» та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною другою статті 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз'яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, наявність на праві власності, володіння та/ або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши фактичні обставини справи, наявність у подружжя неповнолітньої дитини та її проживання та перебування на повному утриманні матері, враховуючи відсутність даних та належних та допустимих доказів про наявність на утриманні відповідача ще однієї дитини, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині наявного існування обов'язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.
Приймаючи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дитини, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду (через Електронний Суд), тобто з 20.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Докази, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
За приписами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн (з врахуванням понижуючого коефіцієнта через подання позивачкою позову через Електронний Суд - 1331,2 х 0,8), з огляду на звільнення позивачки від сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 30.03.2026 року, додаток до договору від 30.03.2026, акт про прийняття-передачу наданих послуг від 30.03.2026, рішення ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 та гонорари, детальний опис робіт за надану правничу допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Клопотань щодо зменшення розміру судових витрат від відповідача не надійшло.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі, а саме в розмірі 7000,00 грн.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 12.05.2026.
Керуючись ст. 181, 182, 183, 184, 192 СК України, ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81,141, 259, 263, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн дев'яносто шість коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус