Справа №766/17589/25
Пров. №2/766/1096/26
11 травня 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Херсонського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг,
встановив:
Херсонський державний аграрно-економічний університет звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг з ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 01.10.2021 р. між університетом та відповідачем укладено договір №14264 про надання освітньої послуги, відповідно до якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача ОСОБА_1 здійснити його підготовку в університеті до досягнення ступеня вищої освіти "магістр" за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування», що передбачено договором. Університетом обов'язки щодо надання освітніх послуг виконувались в повному обсязі, однак, відповідачем оплата за навчання не здійснювалась, в результаті чого утворився борг в сумі 8525,00 грн. Просить стягнути заборгованість та суму інфляційного збільшення та 3% річних, що разом складає 11506,04 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.11.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подана заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
01.10.2021 року між Херсонським державним аграрно-економічним університетом та відповідачем було укладено договір №14264 про надання освітньої послуги, відповідно до якої університет бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити надання освітньої послуги, а саме: здійснити його підготовку за денною формою здобуття вищої освіти за освітньою (освітньо-професійною/освітньо-науковою) програмою Публічне управління та адміністрування, спеціальності 071 «Облік і оподаткування», для здобуття ступеня вищої освіти магістр.
Відповідно до п.13 договору, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання, без урахування коефіцієнту індексу інфляції, становить 31000,00 грн, зокрема, 2021/2022 н.р. - І семестр 11625,00 грн, ІІ семестр 11625,00 грн., ІІІ семестр 7750,00 грн. Згідно п. 14 договору, замовник вносить плату щосеместрово не пізніше ніж за 10 днів до початку кожного навчального року або семестру.
Херсонським державним аграрно-економічним університетом обов'язки щодо надання відповідачу освітньої послуги виконувалися у повному обсязі, був запроваджений дистанційний режим навчання. Відповідач заяв про відрахування або припинення навчання за угодою сторін не надходило.
За розрахунком Херсонського державного аграрно-економічного університету від 21.11.2025 року №1635/02-23/23, заборгованість на 21.11.2025 року за надані освітні послуги відповідачу за 3 семестри 2021-2022 років навчання становить 8525,00 грн.
18.09.2024 р. за вих. №1225/02-23/23 на адресу відповідача Херсонським державним аграрно-економічним університетом надіслано претензію №659 про сплату заборгованості за навчання в розмірі 8525,00 грн, яка відповідачем проігнорована, заборгованість не сплачена.
Відповідно до вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом статей 626, 629, 638 та 903 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов'язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також зважаючи на те, що обставини щодо невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що вимоги позивача про сплату відповідачем 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов'язання за договором про надання освітніх послуг, є правомірними.
Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційне збільшення за період з 30.12.2022 по 21.11.2025 року складає 2240,42 грн. (8525,00 х 1.26280632 -8525,00); та 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання: з 30.12.2022 по 21.11.2025 року у розмірі 740,62 грн. (8525,00 х 3% х 367:365:100 + 8525,00 х 3% х 366:366:100 + 8525,00 х 3% х 325:365:100).
З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України шляхом стягнення з відповідача, заявлених у прохальній частині позовної заяви 3% річних у сумі 753,13 грн. та інфляційне збільшення боргу в розмірі 2240,42 грн за період прострочення з 30.12.2022 по 21.11.2025 року.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі складають 3028,00 грн.
Крім того, 17.02.2026 року представником позивача заявлено клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 6428,00 грн., з яких: 3028,00 грн. судовий збір та 3400,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду: копію витягу з договору №10 про надання правничої допомоги адвоката від 13.01.2025 року, копію витягу з договору №10 про надання правничої допомоги адвоката від 15.01.2026 року, копію протоколу погодження договірної ціни, детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги у справі №766/17594/25.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Клопотань щодо зменшення розміру судових витрат від відповідача не надійшло.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі, а саме в розмірі 3400,00 грн.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 11 травня 2026 року.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Херсонського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонського державного аграрно-економічного університету (юридична адреса: м.Херсон, вул. Стрітенська, буд. 23; фактична адреса: м.Кропивницький, просп. Університетський, буд. 5/2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00493020) заборгованість за договором про надання освітніх послуг в розмірі 8525,00 грн. інфляційне збільшення боргу 2240,42 грн, 3% річних 740,62 грн, а разом 11506,04 грн (одинадцять тисяч п'ятсот шість грн чотири коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонського державного аграрно-економічного університету (юридична адреса: м.Херсон, вул. Стрітенська, буд. 23; фактична адреса: м.Кропивницький, просп. Університетський, буд. 5/2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00493020) судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3400,00 грн (три тисячі чотириста грн 00 коп.) та судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус