Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2881/26
провадження № 2-а/650/26/26
про залишення позову без руху
11 травня 2026 року селище Велика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши матеріали за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві ОСОБА_1 керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання обов'язків військовозобов'язаного.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 283-2 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте в порушення вказаних норм законодавства позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 283-2 КАС України, в позовній заяві зазначаються докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Вказане підтвердження в матеріалах справи відсутнє.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 283-2 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;.
Так, згідно зі ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов'язку (обов'язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
При цьому надані позивачем квитанції та поштові відправлення підтверджують лише факт направлення повістки за адресою місця проживання та не містять доказів їх отримання відповідачем.
Також позивачем в порушення ч. 2 ст. 283-2 та ст. 77 КАС України не додано до позовної заяви доказів того, що встановлення такого обмеження не позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; особа не використовує транспортний засіб у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю, а семе по собі посилання на такі обставини без супроводження належними доказами не підтверджують такі обставини.
Позов містить посилання на наявність посвідчення водія, без належного підтвердження з сервісного центру або іншого документу, тому саме письмове твердження потребує документального супроводження.
Також суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом немайнового характеру як суб'єкт владних повноважень. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Разом з тим частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання цього адміністративного позову становить 2 662,40 грн.
Водночас доказів сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додано.
У позовній заяві представник позивача просить відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення по суті спору, посилаючись на те, що позивач є органом військового управління, утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, кошти на оплату судового збору замовлені через ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ще не виділені.
Оцінюючи зазначене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим порядок, умови відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати визначені спеціальним законом - Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності визначених цією нормою умов, а саме якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву; або якщо позивач належить до прямо визначених законом категорій осіб; або якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або у випадку, передбаченому щодо заявника у межах справи про банкрутство.
Позивачем у цій справі є суб'єкт владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Предметом позову є застосування тимчасового обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Такий предмет спору не є спором про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або про відшкодування шкоди здоров'ю. Позивач також не належить до категорій осіб, щодо яких пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість відстрочення сплати судового збору.
Посилання позивача на бюджетне фінансування, відсутність виділених коштів на момент звернення до суду та необхідність своєчасного подання позову не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.
Суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 діє як суб'єкт владних повноважень і звертається до суду у межах реалізації владної компетенції. Сам по собі факт фінансування такого органу за рахунок коштів Державного бюджету України не звільняє його від обов'язку дотримуватися вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при зверненні до суду.
Закон України «Про судовий збір» не містить пільги щодо звільнення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки від сплати судового збору за подання адміністративних позовів про тимчасове обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Доводи позивача про те, що кошти судового збору фактично переміщуються між рахунками Державного бюджету України, не можуть бути підставою для відстрочення його сплати, оскільки обов'язок зі сплати судового збору, порядок його сплати, розмір та пільги щодо сплати визначаються законом, а не доцільністю бюджетного перерозподілу відповідних коштів.
Також не може бути самостійною підставою для відстрочення судового збору посилання позивача на суспільну значимість спору та необхідність забезпечення виконання законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки такі обставини стосуються підстав звернення до суду та предмета спору, але не підтверджують наявності умов, прямо визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, наведені позивачем доводи не підтверджують наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За таких обставин позивач повинен подати до суду документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 2 662,40 грн.
Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовна заява подана без додержання як спеціальних вимог до змісту позовної заяви територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передбачених частиною другою статті 283-2 КАС України, так і загальних вимог до позовної заяви, передбачених статтею 161 КАС України, у частині обов'язку додати документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Недотримання вимог частини другої статті 283-2 КАС України є самостійною спеціальною підставою для залишення позову без руху. Водночас неподання документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі є підставою для залишення позовної заяви без руху за загальними правилами статті 169 КАС України.
Тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення всіх встановлених недоліків, який з урахуванням частини третьої статті 283-2 КАС України не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; надати докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 КАС України; надати докази вручення відповідачу вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки або інші належні докази виникнення підстав для звернення до суду; надати докази на підтвердження обставин, передбачених частиною другою статті 283-2 КАС України та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема щодо відсутності обставин, які перешкоджають застосуванню тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом; надати належний доказ наявності у відповідача права керування транспортним засобом; подати документ про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Невиконання вимог суду в установлений строк матиме наслідком повернення позовної заяви та доданих до неї документів. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 283-2 КАС України, суддя
Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ним даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься не поданою і буде повернута.
Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання, відповідно до положень частини другої статті 256 КАС України.
Суддя: О.О. Сікора