Справа № 462/6415/19
05 травня 2026 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді-Гедз Б.М.,
за участю секретаря - Сеньків Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Залізничний ВДВС у м. Львові Львівського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листау справі № 462/6415/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник ТОВ «Капіталресурс» Сідак-Жарова Н.О. звернулась до суду із заявою про заміну стягувача Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» на його правонаступника стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі виданому Залізничним районним судом м. Львова 30.01.2020 у цивільній справі № 462/6415/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву мотивує тим, що 28.12.2019 Залізничний районний суд м. Львова ухвалив рішення у цивільній справі № 462/6415/19 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ?Приватбанк? заборгованість за договором № б/н від 02.02.2018 року в розмірі 42 123 (сорок дві тисячі сто двадцять три) грн. 97 коп. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн. 30.01.2020 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення. 22.08.2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 02.02.2018, укладеним між Банком та Позичальником. Зважаючи на те, що на підставі Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором № б/н від 02.02.2018 року, укладеним між Банком та позичальником, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі № 462/6415/19 підлягає заміні з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в порядку процесуального правонаступництва. При цьому, заявник також вказує, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред'явило виконавчий лист у цивільній справі № 462/6415/19 до примусового виконання. Залізничний ВДВС у м. Львові Львівського МУ МЮ України відкрив виконавче провадження № 61640137. 24.09.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте ані постанова від 24.09.2020 року, ані оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 462/6415/19 на адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як новому кредитору відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. Таким чином, оскільки виконавчий лист у цивільній справі № 462/6415/19 був втрачений, заявник також
просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 462/6415/19, виданий судом 30.01.2020.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 05.05.2026, повторно не з'явились, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, представник заявника ОСОБА_2 у прохальній частині поданої заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, також просила розгляд заяви проводити за їх відсутності, вимоги заяви підтримала у повному обсязі, інші учасники справи, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду заяви, зокрема ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася судом шляхом надсилання судових повісток рекомендованою поштовою кореспонденцією, інші учасники справи шляхом надсилання електронних документів за допомогою підсистеми «Електронний Суд», про причини своєї неявки суд не повідомили.
Як вбачається із відомостей трекінгу поштового відправлення з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» поштові конверти, якими суд скеровував судові повістки ОСОБА_1 повернуто на адресу відправника неврученими адресату з підстав: «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п. 4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд вважає за можливе провести розгляд вказаної справи за відсутності належним чином повідомлених учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.12.2019 Залізничним районним судом м. Львова у цивільній справі № 462/6415/19 ухвалено рішення, яким позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Ухвалено стягнути із із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ?Приватбанк? заборгованість за договором № б/н від 02.02.2018 року в розмірі 42 123 (сорок дві тисячі сто двадцять три) грн. 97 коп. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
28.01.2020 вказане рішення набрало законної сили та відповідно до заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» 30.01.2020 Залізничний районний судом м. Львова на виконання вказаного рішення суду видав виконавчий лист № 462/6415/19.
Відповідно до Договору факторингу № 8-22-8/2025 від 22.08.2025 вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» як Первісний кредитор за зобов'язаннями, зокрема боржника ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 02.02.2018, відступило факторові - Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» право вимоги Первісного кредитора до боржників.
Як вбачається із Витягу з реєстру боргових зобовязань № 2 до Договору факторингу 8-22-08/2025 від 22.08.2025, а також підтверджується актом № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобовязань за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, серед боржників, право вимоги до яких перейшло Новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» є також ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 02.02.2018.
У відповідності до п.1 Договору факторингу від 22.08.2025 клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобовязань, що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та в порядку, визначених цим Договором.
Згідно із п. 4 за цим Договором фактор набуває прав кредитора за Основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками грошових зобов'язань за Основними договорами, погашення заборгованості за нарахованими, але не сплаченими за користування кредитними коштами процентами, право вимагати сплати неустойки (пені, штрафів), передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦПК України, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо боржників, задоволення всіх своїх вимог, що випливають з умов Основних договорів за рахунок майна боржиків тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1, 2 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно із частиною п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії судового розгляду.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, яке є завершальною стадією судового провадження, та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, Велика палата Верховного суду також звертала увагу на те, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може порушити межі судового розгляду і вийти за межі вирішуваного процесуального питання, констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним згідно з імперативним приписом закону або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.
Суд має з'ясувати, чи загалом належало первісному кредиторові право вимоги до боржника станом на момент його відступлення, перевірити чинність вимоги на час звернення до суду з відповідною заявою, а також дослідити, чи закон не встановлює заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги, що судове рішення у справі
№ 462/6415/19, яким задоволено вимоги кредитора, при цьому відомості про те, що таке рішення повністю виконане боржником відсутні, відтак зобов'язальних правовідносин сторін договору не припинено, а тому зміна кредитора у наявному зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги, що є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, не обмежить цивільних прав учасників спірних правовідносин, оскільки не змінює обсягу прав та обов'язків сторін зобов'язання, а тільки підтверджує їх наявність і надає можливість примусового виконання цивільного зобов'язання у процедурах виконавчого провадження, суд дійшов висновку що заява ТОВ «Капіталресурс» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження підставна та підлягає задоволенню.
Поруч з цим, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 462/6415/19, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині виходячи з такого.
Згідно із вимогами п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 та від 20 вересня 2022 року у справі 2-346/11.
Стороною заявника у даному випадку не представлено суду жодного доказу на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа, долучено лише постанову старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.09.2020 про повернення виконавчого документа первісному стягувачу - АТ КБ «ПриватБанк», однак на підтвердження покликань у заяві про те, що такий виконавчий лист АТ КБ «ПриватБанк» після його повернення Залізничним ВДВС не був отриманий стягувачем та надалі не передавався АТ КБ «ПриватБанк» до заявника як нового стягувача у кредитному зобов'язанні ОСОБА_1 на виконання вимог Договору факторингу від 22.08.2026, докази звернення заявника до АТ КБ «ПриватБанк» з приводу надання згаданого виконавчого листа та отримання відмови АТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку із тим, що оригінал зазначеного виконавчого документу не надходив стягувачу або стягувачем втрачений, загублений, суду не представлено.
Крім того, суд зауважує також, що з аналізу положення п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України вбачається, що у разі втрати виконавчого документа підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є звернення стягувача або державного/приватного виконавця.
Однак, на момент звернення до суду ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» статусу стягувача не набуло з огляду на те, що судом вирішується питання про заміну стягувача, і таке рішення підлягає оскарженню сторонами, рішення суду щодо цього не набрало законної сили, відтак заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» щодо видачі дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 55, 258, 260, 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, суд,-
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Залізничний ВДВС у м. Львові Львівського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листау справі № 462/6415/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» на його правонаступника стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі, виданому Залізничним районним судом м. Львова 30.01.2020 у цивільній справі № 462/6415/19.
У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітресурс» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 462/6415/19 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів.
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», ЄДРПОУ: 43513923, юридична адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 28-А.
Заінтересовані особи:
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса місцезнаходження: 01001, м. Кииїв, вул. Грушевського, 1Д.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 35009206, юридична адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/6415/19.
Суддя Б.М. Гедз