справа № 462/1703/26
12 травня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12026141390000022 від 09.01.2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, розпочав лікування, а саме 20.03.2023 проходження замісної підтримуючої терапії в відокремленому підрозділі «4-а Лікарня» Комунальному некомерційному підприємстві «Львівське територіальне медичне об'єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», що за адресою м. Львів, вул. Фредра, 2, під час якого, за призначенням лікаря, почав отримувати для прийому лікарський засіб «Metafin», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №200 від 27.03.2012.
Продовжуючи перебувати на замісній підтримуючій терапії та отримувати в відокремленому підрозділі «4-а Лікарня» Комунальному некомерційному підприємстві «Львівське територіальне медичне об'єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», що за адресою м. Львів, вул. Фредра, 2, лікарський засіб «Metafin», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, ОСОБА_4 , 29.05.2024 прибув до іншого закладу охорони здоров'я - ТзОВ «Аксіома Медікал», КОД ЄДРПОУ 44168405, який відповідно до Ліцензії МОЗ України №4428/21/М від 19.10.2021 має право на провадження господарської діяльності, з медичної практики, філія якого розташована за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, буд. 49, де подав заяву про отримання наркотичних засобів, підписав Інформаційну згоду на участь у замісній терапії із застосуванням препарату «Метадон», відповідно до якої останнього було проінформовано про характер, мету на наслідки замісної підтримувальної терапії, приховавши при цьому від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні (програмі замісної підтримуючої терапії) в іншому медичному закладі, а саме в відокремленому підрозділі «4-а Лікарня» Комунальному некомерційному підприємстві «Львівське територіальне медичне об'єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», зазначивши, що на момент звернення до ТзОВ «Аксіома Медікал», він не перебуває на лікуванні в іншому закладі охорони здоров'я, де йому призначено наркотичні та психотропні лікарські засоби, зобов'язавшись при цьому, під час лікування в даному закладі не звертатись в інші медичні заклади з метою призначення йому наркотичних та психотропних лікарських засобів, ввівши таким чином в оману лікаря-психіатра, в результаті чого з 29.05.2024 по 28.09.2025 незаконно отримав лікарський засіб «Tab Methadoni», кожна таблетка якого містить діючу речовину - наркотичний засіб «метадон», масою 25 мг, по чотири таблетки на добу, тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 308 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Шкодує про вчинене. Вважає, що таке більше не повториться.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували.
Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає доведеним факт заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Обставинами, які пом'якшують вину обвинуваченого ОСОБА_4 та передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, той факт, що обвинувачений на обліку в лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку в лікаря нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі, за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних, психотропних речовин, та вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, беззаперечно визнав свою вину, у вчиненому розкаявся, якому встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування призначеного йому покарання, однак, в умовах здійснення обов'язкового контролю за подальшою його поведінкою, при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених законом при застосуванні ст. 75 КК України.
Обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді особистого зобов'язання судом обвинуваченому не продовжувався.
Цивільний позов в межах кримінального провадження не було заявлено.
Керуючись ст.ст.368-371,373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 308 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1