Єдиний унікальний номер судової справи 462/2666/21
Номер провадження 2-р/462/6/26
про повернення без розгляду
(заяви про роз'яснення судового рішення)
11 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви представника Вільної професійної спілки інженерно технічних працівників ДАП Львівські авіалінії в особі керівника Вереса Володимира Михайловича про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі,
встановив:
І. Рух справи (скорочений)
ОСОБА_1 , 20.04.2021 року (вх. № 10054) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі, у якій просить суд:
- «стягнути з відповідача за період з 08.11.2007 року по 05.05.2008 року суму компенсації та коригування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який належить позивачу та всіх виплат згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством в сумі 549 438 грн. 79 коп. - підлягає перерахунку по день фактичного розрахунку» (а.с. 1-2, Т. 1).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 12, Т. 1).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.04.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 13, Т. 1).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.06.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про об'єднання справ в одне провадження позовної заяви ОСОБА_1 до ДА «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі - відмовлено (а.с. 31, Т. 1).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.07.2021 року у задоволенні клопотання відповідача за підписом голови комісії з реорганізації Копняка М. А. про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено (а.с. 72, Т. 1).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02.08.2021 року позов ОСОБА_1 до ДА «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі - задоволено частково. Стягнуто із ДА «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 - 1 992 грн. 88 коп. компенсаційних виплат за період з 01.01.2019 року по 01.06.2021 року. У решті позовних вимог - відмовлено (а.с. 73-77, Т. 1).
Постановою Львівського апеляційного суду від 22.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02.08.2021 року залишено без змін. Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задоволено. Повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір (а.с. 137-142, Т. 1).
09.02.2021 року видано виконавчий лист (а.с. 147, Т. 1).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2022 року заяву начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 68815470 з примусового виконання виконавчого листа № 462/2666/21 від 09.02.2022 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ДАП «Львівські авіалінії» (ЄДРПОУ: 01130644) на користь ОСОБА_1 1 992 грн. 88 коп. компенсаційних виплат за період з 01.01.2019 року по 01.06.2021 року з «ДАП «Львівські авіалінії» (ЄДРПОУ: 01130644) на боржника ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (ЄДРПОУ: 33073442) (а.с. 188-191, Т. 1).
Постановою Львівського апеляційного суду від 13.07.2023 року апеляційну скаргу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» - залишено без задоволення. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2022 року - залишено без змін (а.с. 54-59, Т. 2).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.09.2023 року в задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо невиконання судового рішення та зобов'язання виконати рішення суду в повному обсязі відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20.09.2023 року - залишити без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 21.11.2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.12.2025 року задоволено заяву уповноваженого представника ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, в особі генерального директора - Романовської Т. В. про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі. Роз'яснено резолютивну частину рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02.08.2021 року № 462/2666/21 зазначивши, що: податки та обов'язкові збори із суми 1 992 грн. 88 коп. компенсаційних виплат за період з 01.01.2019 року по 01.06.2021 року, стягнутої Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02.08.2021 року у справі № 462/2666/21, підлягають відрахуванню боржником як податковим агентом стягувача, у зв'язку з чим сума, що підлягає фактичній виплаті стягувачу, зменшується на суму утриманих податків та зборів.
ІІ. Суть заяви, що вирішується
Представник ВПІТП ДАП «Львівські авіалінії» - керівник Верес В. М., 08.05.2026 року (вх. № 11998) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.05.2026 року), із письмовою заявою про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Авіапідприємства, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ВПІТП ДАП «Львівські авіалінії», про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі.
Суд зазначає, що будь-якого обґрунтування заява не містить, прохальна частина у клопотанні відсутня.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2026 року для розгляду зазначеної заяви визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
ІІІ. Щодо можливості прийняття заяви до розгляду
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Так, суд враховує, що відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Нормами діючого ЦПК України не встановлені вимоги щодо форми та змісту заяви про роз'яснення судового рішення.
Разом з тим, ч. 9 ст. 10 ЦПК України визначає, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
За таких підстав суд вважає за можливе застосувати до форми та змісту заяви роз'яснення судового рішення вимоги, визначені законом для заяви (ст. 183 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
ІV. Щодо загальних вимог до форми та змісту письмової заяви
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Однак в порушення зазначених вимог заявником не вказано зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, а також не зазначено інших учасників справи та не зазначено відомостей щодо таких.
V. Щодо доказів надіслання іншим учасникам справи примірника заяви з додатками
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до положень п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із зазначеного вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про роз'яснення судового рішення та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду № 914/1955/17 від 18.04.2019 року).
Як вбачається із матеріалів заяви, до такої не долучено жодних доказів, які б підтверджували надіслання (надання) саме копії даної заяви учасникам справи.
VІ. Щодо повноважень особи-підписанта
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
VІІ. Висновки суду
Водночас суд зазначає, що заява не місить зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Окрім цього до матеріалів вказаної заяви не надано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Також, суд звертає увагу на те, заява подана в суд 08.05.2026 року (представником заявника вказано Вереса В. М.).
До матеріалів справи долучено довідку АА № 791433 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), відповідно до якого керівником ВПІТП ДАП «Львівські авіалінії» є Верес В. М., однак підтверджуючих документів на те, що Верес В. М. станом на день звернення до суду є діючим керівником та мав право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема звертатись до суду із заявою), суду не надано, оскільки дата видачі довідки є станом на 24.01.2013 року.
Суд наголошує, що заявник, звертаючись через систему «Електронний суд», мав безперешкодну технічну можливість сформувати актуальний електронний витяг безпосередньо в день подання заяви.
Надання натомість документа, який не містить актуальних відомостей станом на день звернення, а також вичерпної інформації про правовий статус керівника, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно якої починаючи з 29.12.2019 року, з моменту набрання чинності Законом України від 18.12.2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 (п. 18), Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.02.2024 року у справі № 2-401/11, від 28.02.2024 року у справі № 604/649/23, від 12.03.2024 року у справі № 296/1646/23, від 29.04.2024 року у справі № 536/1267/18.
У своїй постанові від 22.02.2024 року у справі № 460/9301/23 Верховний Суд з покликанням на позицію Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, дійшов висновку, що витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи).
Також, Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 року у справі № 320/508/23 погодився з позицією про те, що витяг з ЄДР, до якого включені відомості про осіб, уповноважених представляти юридичну особу, взагалі не є належним доказом наявності в особи права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва та при вирішенні питання про достатність документів на підтвердження діяти в порядку самопредставництва досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ.
Так, суд зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України, представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України разом з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.
Необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (зокрема, ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі № 727/4375/24).
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, подана заява про роз'яснення рішення суду повертається заявнику як така, що подана без додержання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 258-261, 263 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Заяву представника Вільної професійної спілки інженерно технічних працівників ДАП Львівські авіалінії в особі керівника Вереса Володимира Михайловича про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», про стягнення компенсації та корегування за фактом невиплати різниці заборгованості по заробітній платі - повернути без розгляду.
2. Роз'яснення суду
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
3. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко