Справа № 337/2366/26
Номер провадження 2/337/2017/2026
(Заочне)
11 травня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., при секретарі Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
14.04.2026 року концерн «МТМ» в особі представника Шульженко З.О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь концерну заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.07.2019 року по 31.01.2026 року на загальну суму 43812,24 грн., а також судові витрати у розмірі судового збору 2662,40 грн.
В обґрунтування позову вказано, що не зважаючи на відсутність письмово укладеного договору між споживачем та концерном, останній здійснював під час виникнення спірних правовідносин у період з 01.07.2019 року по 31.01.2026 року та продовжує надавати за місцем реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 послуги з постачання теплової енергії.
З 01.11.2021 року між концерном та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір №63502010 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальних послуг.
У зв'язку з цим позивач вважає, що між ним та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, проте останні неналежним чином виконують зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, про стягнення якої просить позивач.
21.04.2026 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у зв'язку з чим відповідно до вимог, ст. 280 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів в порядку заочного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , підключена до мережі централізованого гарячого водопостачання та теплової енергії.
Відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та є споживачами житлово-комунальних послуг у вказаній квартирі.
02.10.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» оприлюднено на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі-Договір), що є публічним договором приєднання. Відповідно до п. 1, п. 2, п. 4 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Таким чином, з 01.11.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» з відповідачами укладений Типовий індивідуальний договір № 63502010 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на вказану квартиру, загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, за період з 01.07.2019 року по 31.01.2026 року становить 43812,24 грн.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом країни «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019р., №830 Положенням Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 про затвердження «Методики споживання обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з п.5 ч.2 ст.7, ст.9 цього Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ч.3 ст.9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що відповідачі як споживачі житлово-комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином виконували свої зобов'язання щодо оплати спожитих послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.07.2019 року по 31.01.2026 року на загальну суму 43812,24 грн.
При цьому суд виходить з того, що квартира відповідачів була підключена до мережі постачання теплової енергії, ці послуги у зазначений період їм надавалися і ними споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг ними не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідачі оплату за спожиту теплову енергію не здійснював.
Враховуючи викладене, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачів у судовому порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у частину періоду за який позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги була неповнолітньою.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).
За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 до 23.08.2023 року була неповнолітньою, а отже не мала повної цивільної дієздатності, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2019 року по 31.08.2023 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованість за житлово-комунальні послуги (особовий рахунок, договір №63502010) за період з 01.07.2019 року по 31.08.2023 року на загальну суму 36185,53 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят п'ять грн., 53 коп.).
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за житлово-комунальні послуги (особовий рахунок, договір № 63502010) за період з 01.09.2023 року по 31.01.2026 року на загальну суму 7626,71 (сім тисяч шістсот двадцять шість грн., 71 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, тобто по 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн., 20 коп.) з кожного.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Гнатик