11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 585/3616/23
провадження № 51-1144 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня 2025 року,
установила:
ОСОБА_4 звертався з касаційною скаргою на згадане судове рішення, яку 2 квітня 2026 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Суд) залишив без руху і надав строк для усунення недоліків. У своєму рішенні Суд також зазначив, у чому саме полягали допущені недоліки скарги, і те, що у разі невиконання вимог ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в установлений строк касаційна скарга повертається особі, котра її подала. Крім того, засудженому було роз'яснено, що у разі необхідності отримання юридичних послуг він може в порядку Закону України від 2 червня 2011 року № 3460-VIзвернутися до центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Однак із тексту нової скарги вбачається, що при її поданні не усунуто недоліків змістовної частини звернення, на які вказував Суд в ухвалі від 2 квітня 2026 року.
Беручи до уваги правила п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів уважає, що касаційні скарги слід повернути авторові на таких підставах.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках.
Приводом для ревізії судових рішень у касаційному порядку є звернення особи, зміст якого має кореспондуватися з нормативним урегулюванням. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив конкретні вимоги до змісту скарги, наслідком недодержання яких є її повернення.
За правилами гл. 32 КПК недоліки залишеної без руху скарги може бути усунуто шляхом подачі нової касаційної скарги, котра має відповідати вимогам згаданої статті. Також у силу статей 428, 430 вказаного Кодексу касаційне провадження відкривається виключно за касаційною скаргою, її копія (а не тієї, яку було залишено без руху) надсилається іншим учасникам судового провадження, а надалі саме за новою скаргою здійснюється процедура перегляду і приймається остаточне рішення.
Водночас за приписами ст. 427 КПК скаржник повинен умотивувати свою позицію, зазначивши, у чому полягає незаконність оспорюваних рішень з огляду на підстави для їх зміни або скасування судом касаційної інстанції, визначені в ст. 438 цього Кодексу. Тобто має бути відображено, які істотні порушення норм права допустили, на думку автора скарги, суди попередніх інстанцій і сформулювати свою вимогу відповідно до ст. 436 КПК, котрою регламентовано повноваження Суду. Обов'язковість викладення цього також зумовлено принципом юридичної визначеності, корелюється з приписами ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 442 вказаного Кодексу.
Окресленого скаржник не врахував.
Так, замість нової касаційної скарги ОСОБА_4 направив звернення про усунення недоліків первинної. При цьому заявлена засудженим вимога про скасування вироку і закриття кримінального провадження суперечить ст. 436 КПК, адже прийняття такого рішення процесуально не можливо, ураховуючи наявність ухвали апеляційного суду, постановленої за наслідками перегляду вироку.
Також попри те, що впродовж касаційної процедури не проводиться слідство, не досліджуються та не оцінюються з погляду достовірності докази, а перевіряється правильність застосування норм права відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій фактів, ОСОБА_4 не зазначив обґрунтування незаконності вироку й необхідності його скасування чи зміни на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 374, 412, 413, 440 указаного Кодексу. Натомість посилається на недодержання ст. 410 КПК й неповноту судового розгляду, що в силу ст. 433 цього Кодексу не належить до предмета касаційної перевірки і такої підстави не передбачено в ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, незважаючи нате, що вирок переглядався судом апеляційної інстанції, засуджений не навів у розрізі положень гл. 31 КПК доводів, які би свідчили про здійснення апеляційного провадження й постановлення ухвали з істотними порушеннями норм права. Разом із цим скаржник не окреслив, яких аргументів сторони захисту не розглянув згаданий суд і не дав на них відповідей у своєму рішенні.
Отже, через відсутність у поданому зверненні належно сформульованої вимоги та обґрунтувань незаконності вироку й ухвали, приписів ст. 427 КПК не виконано.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 429 указаного Кодексу передбачено повернення касаційної скарги, якщо особа не усунула в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху. А тому, первинну скаргу та нове звернення (усунення недоліків) належить повернути авторові.
Прийняте рішення не перешкоджає новому зверненню в установленому законом порядку, з урахуванням ст. 117 КПК.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 із зверненням про усунення її недоліків на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня 2025 року разом з усіма доданими до них матеріалами повернути особі, яка їх подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3