12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/15986/24
провадження № 61-6269ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Газ» про визнання права користування квартирою та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
08 квітня 2026 року адвокат Ільченко А. П. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Ільченко А. П. було повернуто заявнику, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати (частина третя статті 392 ЦПК України).
07 травня 2026 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ільченко А. П. через підсистему «Електронний суд» повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги долучено платіжне доручення від 08 квітня 2026 року № R4LR-45YS-9D9E про сплату судового збору в сумі 5 813, 76 грн.
З інформації, що наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження 61-4709ск26, вбачається, що адвокатом Ільченко А. П. подавалась до суду платіжна інструкція від 08 квітня 2026 року № R4LR-45YS-9D9E, як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, поданої 08 квітня 2026 року.
Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені фізичними і юридичними особами за подання інших заяв чи скарг, по яким судами були ухвалені процесуальні рішення.
Таким чином, заявнику слід надати суду касаційної інстанції інший документ, що підтверджує сплату судового збору за подання саме цієї, а не вперше поданої касаційної скарги.
Разом з тим згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» заявник не позбавлений можливості звернутися до суду в межах касаційного провадження 61-4709ск26 з клопотанням про повернення судового збору, який був сплачений ним за розгляд касаційної скарги, поданої 08 квітня 2026 року.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судові рішення оскаржуються заявником в частині трьох незадоволених позовних вимог немайнового характеру.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи викладене, судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 5 813, 76 грн (3 028, 00 грн * 0, 4 * 3 * 200 % * 0, 8).
Отже, заявнику необхідно надати суду доказ сплати судового збору в сумі 5 813, 76 грн за подання саме цієї, а не вперше поданої ним касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов