11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 695/3934/24
провадження № 61-6188ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніська міська рада Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період з 2013 року по 28 квітень 2024 року.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 29 травня 2025 року заяву задовольнив.
Встановив факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новодарівка Пологівського району Запорізької області, однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу із 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 належним чином довела факт спільного проживання із ОСОБА_2 , починаючи із 2013 року по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Черкаський апеляційний суд постановою від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2025 року скасував, у задоволенні заяви відмовив.
06 травня 2026 року ОСОБА_10, який діє від імені ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у вказаній вище справі.
08 травня 2026 року касаційну скаргу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Пророка В. В.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Суд установив, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2533 від 02 травня 2024 року ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новодарівка Пологівського району Запорізької області в зоні проведення бойових дій.
Згідно з довідкою № 218 від 04 квітня 2024 року, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , рядовий ОСОБА_2 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до бланку соціально-демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_2 він у статусі рідних вказав матір ОСОБА_3 , брата ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як дочку.
З довідки, виданої головою квартального комітету № 13 м. Золотоноша ОСОБА_11 № 175 від 11 липня 2024 року ОСОБА_1 проживала та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею починаючи із 2013 року проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , повторно виданого 10 травня 2024 року, ОСОБА_3 є рідною матір'ю померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою № 245 від 10 травня 2024 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 88 зворот).
З довідки підприємства № 07 від 20 січня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 у період з 23 жовтня 2021 року по 22 квітня 2022 року працював у ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат № 11».
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , повторно виданого 18 липня 2024 року, 08 вересня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини та чоловіка ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , відповідно.
З відповіді на адвокатський запит від 26 січня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав, що заяву на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , окрім матері загиблого ОСОБА_3 також подала ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2025 року у справі № 695/3934/24.
Дружина загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_9 нотаріально посвідченою заявою відмовилась від отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно з абзацом перши частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім'ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов'язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов'язки (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім'єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22, провадження № 61-5935св23).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 748/1943/19 (провадження № 61-5155св20) зазначено, що:
«при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановити факт проживання заявника із ОСОБА_2 в період з 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу є неможливим, оскільки з 08 вересня 2000 року ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_9 , доказів розірвання вказаного шлюбу матеріали справи не містять.
Підсумовуючи, Верховний Суд у цій справі дійшов переконання, що висновки суду ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, застосовано правильно, суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України» та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваного судового рішення.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом вказаних норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніська міська рада Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Пророк