Іменем України
07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 463/5209/23
провадження № 61-5191ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представникаОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду
від 12 березня 2026 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У червні 2023 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л. В., про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року відкрито провадження у справі.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, загальною площею
46,6 кв. м, житловою площею 20,8 кв. м, під літ. А-1 та приналежні до будинку сарай літ. Б, господарські споруди 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2324967646101).
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 листопада
2025 року позовні вимоги Львівської міської ради залишено без розгляду.
Прийнято до розгляду в межах справи № 643/5209/23 зустрічний позов
ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Львівська міська рада звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2025 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2025 року
в частині залишення позову Львівської міської ради без розгляду скасовано та справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
19 квітня 2026 року представникОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта статті 177 ЦПК України).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
У постановах від 24 травня 2022 року у справі № 910/19980/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 910/15316/21, від 11 квітня 2024 року у справі
№ 756/16117/21, від 20 березня 2024 року у справі № 522/12598/22 Верховний Суд зазначав, що суд має встановити ціну позову при розгляді справи, здійснити розгляд справи по суті і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема стягнувши недоплачений судовий збір, а не залишати позов без розгляду.
Судом встановлено, що звертаючись до суду із позовом Львівська міська рада долучила до позовної заяви висновок про вартість майна від 18 травня
2023 року, наданий ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації», згідно з яким ринкова вартість житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , становила 139 302,00 грн.
Львівська міська рада сплатила судовий збір в розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 червня 2023 року № 321.
Отже, на момент подання позовних вимог сума сплаченого судового збору за подання позову відповідала вимогам пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Встановивши, що провадження у цій справі відкрито 11 вересня 2023 року, Львівською міською радою сплачено судовий збір при поданні позовної заяви, реальна вартість майна, вимоги про витребування якого заявлені Львівською міською радою у цій справі, підлягає встановленню при розгляді справи, зі стягненням, у випадку необхідності недоплаченого судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Посилання у касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду
є безпідставним, так як вони не суперечить висновкам суду апеляційної інстанцій.
По суті доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити
у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав у постанові висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення із врахуванням такого висновку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року в справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська