22 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/207/26
за позовом Приватного підприємства "Інтер Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект Менеджмент К"
про стягнення 312787,76 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Поліщук В.А., адвокат;
Відповідач - Сучило А.О., адвокат.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 18.02.2026 Приватне підприємство "Інтер Плюс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект Менеджмент К".
2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 312787,76 грн, зокрема 144340,00 грн передоплати за виконання робіт за договором підряду №28/10-25 на виготовлення та монтаж від 28.10.2025, 51701,79 грн пені, 116745,97 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт на підставі пункту 3.4 договору за період з 16.01.2026 до 16.02.2026.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що належно виконав своє зобов'язання за договором та сплатив відповідачу передоплату за виконання робіт за договором. Відповідач не виконав зобов'язання з виконання робіт у строк встановлений договором. Позивач відмовився від договору та просив відповідача повернути передоплату та сплатити штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт на підставі пункту 3.4 договору.
4. 20.02.2026 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 10:30 18.03.2026.
5. 26.02.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, позов підтримав повністю. (а.с. 38)
6. 18.03.2026 суд ухвалив призначити судове засідання о 14:30 26.03.2026, повідомив, що судове засідання о 10:30 18.03.2026 не відбулося у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
7. У судове засідання 26.03.2026 представники сторін не з'явилися.
8. 26.03.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 10:40 14.04.2026.
9. У судовому засіданні 14.04.2026 взяв участь представник відповідача адвокат Сучило А.О. Представник позивача у судове засідання не з'явився.
10. Представник відповідача адвокат Сучило А.О. у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи та надати можливість врегулювати спір мирним шляхом.
11. 22.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. (а.с. 70-71)
12. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що позивач виконав зобов'язання за договором зі сплати передоплати, яка необхідна для виконання робіт та сплатив 144340,00 грн, зокрема 04.11.2025 - 50000,00 грн та 94339,90 грн, 08.01.2026 - 0,10 грн. Отже, позивач повністю виконав зобов'язання за договором та сплатив повністю передоплату лише 08.01.2026. Проте у листі від 21.11.2025 позивач вимагав у відповідача повернути передоплату в зв'язку з порушенням умов договору та не виконання робіт на об'єкті. Відповідач ствердив, що строк на виконання робіт становить 60 робочих днів після підписання договору, завезення матеріалів на об'єкт та отримання авансу на витратну частину. Отже, відповідач мав би розпочати роботу в строк, який спливає 01.04.2026. На думку відповідача подання позивачем позову до суду є передчасним, так як і вимога про повернення коштів і відмова від договору.
13. 22.04.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Поліщук В.А., представник відповідача адвокат Сучило А.О.
14. 22.04.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
15. Представник позивача адвокат Поліщук В.А. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
16. Представник відповідача адвокат Сучило А.О. у судовому засіданні просив відмовити у позові повністю, просив зменшити розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
17. 22.04.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
18. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 22.04.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/207/26.
19. Вислухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
20. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути передоплату, пеню та штраф.
21. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання відповідачем зобов'язань з виконання підрядних робіт у встановлений договором строк.
22. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
23. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору підряду; виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні зі сплати відповідачу авансу за виконання робіт; строк виконання відповідачем робіт за договором; порушення відповідачем зобов'язання з виконання робіт; період прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт; розмір невиконаного відповідачем зобов'язання з повернення передоплати; розмір підстави та порядок нарахування пені, штрафу за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
24. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
25. 28.10.2025 Приватне підприємство "Інтер Плюс" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект Менеджмент К" (підрядник) уклали договір підряду №28/10-25 на виготовлення та монтаж. (а.с. 13-16)
26. Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п. 1.1 - у порядку та на умовах, визначених цим договором підрядник зобов'язаний на свій ризик за завданням замовника виконати виготовити та встановити ферми, метал на обв'язку даху надає замовник, пофарбувати його і змонтувати (кількість та об'єм замовлення визначені в кошторисі) за адресою: Київської обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе (далі - об'єкт) на протязі 60-ти робочих днів після підписання договору та завезення матеріалів на об'єкт та отримання авансу на витратну частину;
п. 1.2 - перелік конкретних робіт, що виконуються за договором : виготовлення та фарбування ферм, монтаж ферм, монтаж прогонів, повторне фарбування після монтажу. Більш детальний перелік матеріалів і робіт зазначений в кошторисі, який є невід'ємною частиною договору;
п.2.2 - вартість робіт становить 1667799,60 грн (один мільйон шістсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят шість грн 60 коп.), з них:
-144340 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 24056 грн 60 коп. - на закупку витратних матеріалів. Цю суму замовник сплачує попередньо, щоб підрядник встиг замовити всі витратні матеріали;
- 761729 грн 80 коп., в т.ч. ПДВ 126954 грн 97 коп. - підготовка до монтажу (виготовлення ферм, фарбування всього металу, що завезений згідно заявки). Оплата по цій позиції відбувається по факту виконання на підставі актів виконаних робіт;
- 761 729 грн 80 коп., в т.ч. ПДВ 126954 грн 97 коп. - монтаж форм і прогонів. Оплата по цій позиції відбувається по факту виконання на підставі актів виконаних робіт. Може бути і часткова оплата, але за виконану роботу в % співвідношенні на підставі акту виконаних робіт;
п. 2.3 - оплата за матеріали за цим договором здійснюється по передоплаті 100% в сумі 144340 грн 00 коп. Оплата за роботи за цим договором здійснюється по факту здачі робіт протягом 3-х робочих днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт;
п.3.1 - сторони домовились, що роботи виконуються не довше 60-ти днів з моменту завезення металу та об'єкт та отримання авансу на матеріали і початок робіт. Замовник повідомляє підрядника про факт завезення металу листом на електронну адресу, що вказана у реквізитах договору;
п. 3.4 - за порушення строків виконання зобов'язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості невиконаних робіт;
п. 4.1.1 - підрядник зобов'язується розпочати роботу не пізніше 7-ми календарних днів з моменту підписання договору і отримання авансування за умови наявності металу на об'єкті.
27. 31.10.2025 позивач надіслав відповідачу лист №1, у якому повідомив про завезення передбаченого договором металу на об'єкт - м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 29 Г.(а.с. 17-18)
28. Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №75 від 31.10.2025 на суму 144339,90 грн. (а.с. 20)
29. Позивач сплатив відповідачу аванс у розмірі 144340,00 грн, зокрема 04.11.2025 - 50000,00 грн та 94339,90 грн, 08.01.2026 - 0,10 грн, у підтвердження чого подав платіжні інструкції від 04.11.2025 №4389 та №4381, від 08.01.2026 №4548. (а.с. 21-23)
30. 21.11.2025 позивач надіслав відповідачу лист №1, у якому вимагав повернути отриманий аванс у розмірі 144339,90 грн, оскільки у порушення пункту 4.1.1 договору відповідач не розпочав роботу на об'єкті протягом 7-денного строку. (а.с. 24)
31. 17.02.2026 позивач надіслав відповідачу лист №1, у якому відмовився від договору та просив повернути отриманий аванс у розмірі 144340,00 грн. Також позивач просив відповідача на підставі пункту 3.4 договору сплатити пеню у розмірі 51701,79 грн за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 та штраф у розмірі 116745,97 грн за прострочення виконання робіт понад 30 днів. (а.с. 25-26)
32. 18.02.2026 позивач склав довідку про те, що станом на 18.02.2026 на об'єкті працівники відповідача не розпочали роботи за договором підряду. (а.с. 27)
33. За розрахунком позивача розмір невиконаного відповідачем зобов'язання з повернення передоплати становить 144340,00 грн.
34. За розрахунком позивача розмір штрафу у розмірі 7% від вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору становить 116745,97 грн за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт (1667799,60 грн (вартість робіт) х 7%). (а.с. 2 на звороті-3)
35. За розрахунком позивача розмір пені у розмірі 0,1% від вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору становить 51701,79 грн за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 за 31 день (1667799,60 грн (вартість робіт) х 0,1% х 31 день прострочення). (а.с. 3)
36. Відповідач на спростування доводів позивача доказів не подав.
37. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
38. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
39. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
40. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
41. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
42. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
43. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
44. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
45. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
46. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
47. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
48. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
49. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
50. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
51. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
52. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:
53. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору підряду №28/10-25 на виготовлення та монтаж від 28.10.2025;
54. 31.10.2025 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату авансу у розмірі 144339,90 грн;
55. 04.11.2025 позивач виконав своє зобов'язання та сплатив відповідачу аванс у розмірі 144339,90 грн;
56. 08.01.2026 позивач сплатив відповідачу - 0,10 грн;
57. Відповідач не пізніше 7-ми календарних днів з моменту підписання договору і отримання авансування та повідомлення позивача про наявність металу на об'єкті роботи не розпочав. Протягом 60-ти робочих днів після підписання договору та завезення матеріалів на об'єкт та отримання авансу на витратну частину відповідач підрядні роботи не виконав;
58. 17.02.2026 позивач повідомив відповідачу про відмову від договору підряду та просив повернути сплачений аванс у розмірі 144340,00 грн та сплатити штрафні санкції за прострочення виконання робіт;
59. На вимогу позивача відповідач сплачений аванс не повернув.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
60. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
61. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини підряду.
62. Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
63. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).
64. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України).
65. Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
66. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2 статті 854 Цивільного кодексу України).
67. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).
68. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
69. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
70. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
71. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
72. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
73. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України)
74. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
75. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
76. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
77. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
78. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
79. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
80. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору підряду.
81. Причиною виникнення спору є порушення відповідачем зобов'язання з виконання робіт у встановлений договором строк та неповернення позивачу сплаченої передоплати.
82. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та стягнути з відповідача передоплату та неустойку за прострочення виконання робіт.
83. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини підряду.
84. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
85. 28.10.2025 сторони уклали договір, у якому узгодили ціну, порядок розрахунків, строк виконання робіт.
86. Відповідно до пункту 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором підрядник зобов'язаний на свій ризик за завданням замовника виконати виготовити та встановити ферми, метал на обв'язку даху надає замовник, пофарбувати його і змонтувати (кількість та об'єм замовлення визначені в кошторисі) за адресою: Київської обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе (далі - об'єкт) на протязі 60-ти робочих днів після підписання договору та завезення матеріалів на об'єкт та отримання авансу на витратну частину.
87. У пункті 2.2 договору сторони визначили, що вартість робіт становить 1667799,60 грн, з яких: 144340,00 грн, в т.ч. ПДВ 24056,60 грн - на закупку витратних матеріалів. Цю суму замовник сплачує попередньо, щоб підрядник встиг замовити всі витратні матеріали.
88. Оплата за матеріали за цим договором здійснюється по передоплаті 100% в сумі 144340 грн 00 коп. Оплата за роботи за цим договором здійснюється по факту здачі робіт протягом 3-х робочих днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт. (п. 2.3 договору).
89. 31.10.2025 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату матеріалів на суму 144339,90 грн, який позивач оплатив повністю 04.11.2025.
90. 31.10.2025 позивач повідомив відповідачу про завезення на об'єкт металу, необхідного для виконання підрядних робіт.
91. Відповідно до умов укладеного сторонами договору (пункт 4.1.1 договору) відповідач зобов'язався розпочати роботу не пізніше 7-ми календарних днів з моменту підписання договору і отримання авансування за умови наявності металу на об'єкті.
92. З огляду на виконання позивачем 04.11.2025 свого обов'язку зі сплати авансу та повідомлення 31.10.2025 про завезення на об'єкт металу необхідного для виконання підрядних робіт відповідач зобов'язаний був розпочати роботи не пізніше 7-ми календарних днів з дня настання сплати авансу у строк до 11.11.2025.
93. Протягом 7-ми календарних днів від дня отримання авансу відповідач не розпочав виконання робіт на об'єкті.
94. Суд враховує, що позивач сплатив аванс у розмірі 144339,90 грн, хоча у договорі сторони узгодили розмір авансу у розмірі 144340,00 грн. При цьому суд бере до уваги, що позивач сплатив аванс на підставі рахунку відповідача, у якому відповідач самостійно вказав суму авансу у розмірі 144339,90 грн, вважаючи такий розмір достатнім для початку виконання робіт.
95. 21.11.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути аванс у розмірі 144339,90 грн. На вимогу позивача відповідач аванс не повернув.
96. 08.01.2026 позивач сплатив відповідачу - 0,10 грн.
97. Заперечуючи проти позову, відповідач ствердив, що позов є передчасним, оскільки початку відліку строку виконання робіт слід відраховувати з дати повного виконання позивачем обов'язку зі сплати авансу, а саме з 08.01.2026.
98. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
99. Невиконання відповідачем свого обов'язку розпочати виконання підрядних робіт після отримання повідомлення позивача про завезення на об'єкт металу та сплати 99,99% погодженого сторонами авансу суд визнає недобросовісним виконання свого обов'язку, який не характеризується повагою до інтересів іншої сторони, а тому не може бути підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання.
100. Відповідач не пізніше 7-ми календарних днів з моменту підписання договору і отримання авансування та повідомлення позивача про наявність металу на об'єкті роботи не розпочав. Протягом 60-ти робочих днів після підписання договору та завезення матеріалів на об'єкт та отримання авансу на витратну частину відповідач підрядні роботи не виконав;
101. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
102. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду.
103. 17.02.2026 позивач повідомив відповідачу про відмову від договору підряду та просив повернути передоплату та сплатити штрафні санкції за прострочення виконання робіт.
104. На вимогу позивача відповідач аванс не повернув.
105. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
106. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
107. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
108. Одним із способів захисту порушеного права є присудження до виконання обов'язку боржника в натурі.
109. Невиконання відповідачем свого обов'язку з виконання робіт та не виконання вимоги позивача про повернення авансу, сплаченого за роботи, які не були виконані, порушує право позивача та надає право вимагати в судовому порядку присудження до виконання обов'язку відповідача в натурі.
110. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 144340,00 авансу суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
111. Внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні з виконання робіт позивач вправі вимагати сплату відповідачем штрафних санкцій. Невиконання відповідачем обов'язку сплати позивачу штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт порушує право позивача, яке підлягає судовому захисту.
112. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
113. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
114. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
115. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
116. Відповідно до пункту 3.4 договору за порушення строків виконання зобов'язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості невиконаних робіт.
117. Суд встановив, що прострочення виконання відповідачем зобов'язання розпочати виконання підрядних робіт з 12.11.2025.
118. Водночас, звертаючись з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення виконання зобов'язання відповідача з виконання робіт, що, на його думку, тривало 31 день з 16.01.2026 до 16.02.2026.
119. За розрахунком позивача розмір штрафу у розмірі 7% від вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору становить 116745,97 грн за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт (1667799,60 грн (вартість робіт) х 7%). (а.с. 2 на звороті-3)
120. За розрахунком позивача розмір пені у розмірі 0,1% від вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору становить 51701,79 грн за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 за 31 день (1667799,60 грн (вартість робіт) х 0,1% х 31 день прострочення). (а.с. 3)
121. Перевіривши розрахунок позивача штрафу, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу на підставі пункту 3.4 договору.
122. Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
123. Перевіривши розрахунок позивача пені суд дійшов висновку, що позивач не врахував норми статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з якою розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
124. Отже, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання за кожен день такого прострочення.
125. Враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства і право позивача на власний розсуд визначити зміст порушеного права і тривалість його порушення, за розрахунком суду розмір пені за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 за 32 дні у розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 44505,12 грн (19830,82 грн за період з 16.01.2026 до 29.01.2026 (1667799,60 (сума боргу) x (2 x 15,50 :365) x 14 днів (прострочення) : 100), 24674,30 грн за період з 30.01.2026 до 16.02.2026 (1667799,60 (сума боргу) x (2 x 15,00 :365) x 18 днів (прострочення) : 100).
126. Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
127. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 116745,97 грн штрафу в розмірі 7% вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
128. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 51701,79 грн пені у розмірі 0,1% вартості робіт на підставі пункту 3.4 договору за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 за 32 дні за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 44505,12 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.01.2026 до 16.02.2026 за 32 дні за прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт.
Розподіл судових витрат.
129. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
130. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які за розрахунком позивача у зв'язку із розглядом справи складають 3753,46 грн витрат зі сплати судового збору.
131. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3753,46 грн на підставі платіжної інструкції від 17.02.2026 №4642 (312787,76 х 1,5% х 0,8). (а. с. 5)
132. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
133. Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3753,46 грн за подання позову суд покладає на відповідача.
134. У позові позивач вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн та просив суд стягнути витрати позивача з відповідача. (а.с. 3)
135. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додав договір про надання правничої допомоги від 29.12.2025 №33, акт наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) від 18.02.2026 згідно договору про надання правничої допомоги від 29.12.2025 №33, рахунок на оплату від 29.12.2025, платіжну інструкцію від 07.01.2026 на суму 35000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги від 07.01.2026 ПП "Інтер Плюс" адвокатом Поліщуком В.А. (а.с. 8-12)
136. Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 29.12.2025 ПП "Інтер Плюс" (клієнт) та Адвокатське бюро "Поліщук та партнери" в особі адвоката Поліщука Володимира Анатолійовича уклали договір про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.1 клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у справі за позовом клієнта до ТОВ "Будкомплект Менеджмент К" про стягнення авансу, пені, штрафу, тощо за невиконання договору підряду №28/10-25 від 28.10.2025, зокрема надати юридичну консультацію, підготувати позовну заяву з додатками, подати позов до суду, представляти інтереси клієнта в усіх судах України,а також підготувати усі інші необхідні процесуальні документи та вчиняти необхідні дії згідно з ГПК України для надання правничої допомоги(а.с. 9)
137. Згідно з пунктом 3.1 договору за надання правничої допомоги, передбаченої п.1.1 договору у суді першої інстанції, клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському бюро 35000,00 грн.
138. 18.02.2026 ПП "Інтер Плюс" (клієнт) та Адвокатське бюро "Поліщук та партнери" в особі адвоката Поліщука Володимира Анатолійовича склали та підписали акт наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги від 29.12.2025 №33 вартістю 35000,00 грн, згідно яким адвокат надав послуги клієнту вартістю 35000,00 грн, а саме: за юридичну консультацію 07.01.2026, за підготування листа про відмову від договору та повернення авансу, сплату штрафу та пені 17.02.2026, підготовку позовної заяву 18.02.2026. (а.с. 12)
139. 29.12.2025 Адвокатське бюро "Поліщук та партнери" виставив позивачу рахунок на оплату на суму 35000,00 грн за надану правову допомогу. (а.с. 11)
140. 07.01.2026 позивач сплатив Адвокатському бюро "Поліщук та партнери" 35000,00 грн. (а.с.10)
141. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
142. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
143. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
144. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
145. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
146. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
147. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
148. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
149. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
150. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 35000,00 грн та надав докази понесення цих витрат у розмірі 35000,00 грн.
151. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
152. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
153. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
154. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
155. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
156. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
157. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
158. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
159. Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 35000,00 грн.
160. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
161. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
162. Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
163. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
164. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
165. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
166. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
167. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
168. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
169. Представник відповідача адвокат Сучило А.О. у судовому засіданні 22.04.2026 просив зменшити розмір 35000,00 грн понесених позивачем витрат на правничу допомогу у зв'язку з тим, що розмір є неспівмірним із ціною позову та складністю справи.
170. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
171. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
172. Витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 35000,00 грн, зокрема за юридичну консультацію 07.01.2026, за підготування листа про відмову від договору та повернення авансу, сплату штрафу та пені 17.02.2026, підготовку позовної заяву 18.02.2026.
173. З урахуванням конкретних обставин цієї справи, зокрема її складність, обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, ціни позову суд дійшов висновку обмежити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до розміру 17500,00 грн з огляду на розумну необхідність таких витрат для цієї справи.
174. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
175. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
176. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн підлягають розподілу між сторонами, та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 17500,00 грн, а решту витрат у розмірі 17500,00 грн суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства "Інтер Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект Менеджмент К" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект Менеджмент К" (ідентифікаційний код 45460732, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 242/1, оф. 903) на користь Приватного підприємства "Інтер Плюс" (ідентифікаційний код 32414514, адреса місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 29 "Г") 144340,00 грн (сто сорок чотири тисячі триста сорок гривень 00 копійок) боргу, 44505,12 грн (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень 12 копійок) пені, 116745,97 грн (сто шістнадцять тисяч сімсот сорок п'ять гривень 97 копійок) штрафу, 3753,46 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 46 копійок) судових витрат зі сплати судового збору, 17500,00 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) судових витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позову в частині вимоги про стягнення 7196,67 грн пені у позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 11.05.2026.
Суддя А.І. Гладун