29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"04" травня 2026 р. Справа № 924/1227/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
про стягнення 99 926 010,15грн
Представники сторін:
від позивача: Піун С.В. - згідно довіреності №136 від 30.12.2025 (в режимі відеоконференції (поза межами суду));
від відповідача: Семенов С.В. - згідно довіреності №01-10/433 від 10.03.2025 (в режимі відеоконфренції (поза межами суду)).
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
15.12.2025 до господарського суду області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м.Кам'янець-Подільський про стягнення 99 926 010,15грн у зв'язку із неналежним виконанням вимог договору постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 від 05.09.2024.
Ухвалою суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1227/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2026, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 від 05.09.2024.
Відповідач - Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області проти позовних вимог заперечує. Вказує, що позивач протягом вересня 2024 - квітня 2025 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн. Визнаючи факт постачання природного газу та здійснення оплат у межах наявних надходжень коштів, водночас заперечує проти задоволення позову у заявленому обсязі, оскільки: (1) розрахунок боргу є одностороннім і не підтверджений актом звірки; (2) позивач визначив борг станом на 03.12.2025, тоді як платежі, здійснені після цієї дати (за наявності), мають бути враховані та зменшувати суму позову; (3) спірні правовідносини є предметом спеціального державного регулювання, що безпосередньо впливає на порядок та джерела погашення заборгованості теплопостачальних підприємств.
Позивачем заявлено вимогу про примусове стягнення всієї суми боргу без врахування частки, яку відповідно до Законів України повинна сплачувати Держава за рахунок компенсації різниці в тарифах. КП "Міськтепловоденергія" є єдиним теплогенеруючим та теплопостачальним підприємством у місті Кам'янець-Подільський, діяльність якого здійснюється в умовах встановленого державою мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію під час воєнного стану.
Згідно довідки №01-10/1505 від 22.09.2023, а також Протоколів засідань Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації, сума узгодженої заборгованості різниці в тарифах КП "Міськтепловоденергія" складає 214 100 166,00 гривень. Ця сума підтверджує наявність у відповідача встановленого законодавством України права на оплату заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за рахунок Державного бюджету України.
Запровадження мораторію на підвищення тарифів у сфері теплопостачання та некомпенсування різниці в тарифах у 2022-2023 роках є головними причинами накопичення значної кредиторської заборгованості теплопостачальних підприємств. Ця проблема була офіційно визнана на найвищому державному рівні. Зокрема, у лютому 2026 Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у своєму висновку про фінансово-економічний стан теплокомуненерго прямо зазначив, що причинами ситуації, що склалася є воєнний стан, мораторій на підвищення тарифів, відсутність компенсацій різниці в тарифах та блокування рахунків під час виконавчих проваджень.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна на природний газ для Обсягу І (фіксованого) встановлена у розмірі 7 583,89 грн за 1000 куб. м з ПДВ, тоді як ціна для Обсягу ІІ визначається за середньозваженою ціною Української енергетичної біржі (значно вищою).
Заборгованість, що виникла внаслідок споживання природного газу за фіксованими обсягами (Обсяг І та Обсяг ІІІ), у частині перевищення фактичних витрат над встановленими регульованими тарифами на теплову енергію, підлягає компенсації з державного бюджету відповідно до спеціального законодавства.
Відповідно, сума позовних вимог має бути зменшена на суму, що підлягає компенсації державою, оскільки стягнення з відповідача повної суми заборгованості без врахування державної компенсації суперечить принципу справедливості та спеціальному законодавству.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
05.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області (відповідач, Споживач) укладено договір постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 (Договір). До договору було укладено додаткову угоду №1 від 20.02.2025.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п. 1) пункту 4 Положення природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Ціна природного газу встановлюється у порядку, визначеному у розділі 4 Договору.
Згідно п.5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п.6.2 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату використаного природного газу.
Згідно п.11.3 Договору сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т. ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
На виконання умов Договору позивач протягом вересня 2024 - квітня 2025, згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 547,55416 тис. куб. м, вартістю 4 152 588,98 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 125,00000 тис. куб. м, вартістю 2 185 892,40 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 3,20000 тис. куб. м, вартістю 52 972,44 грн (обсяг ІІІ); Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 1 527,89874 тис. куб. м, вартістю 11 587 411,70 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 190,04400 тис. куб. м, вартістю 3 555 282,95 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 83,00000 тис. куб. м, вартістю 1 373 972,64 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 3 686,29203 тис. куб. м, вартістю: 27 956 422,94 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 208,18710 тис. куб. м, вартістю: 3 971 287,02 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 119,87115 тис. куб. м, вартістю: 1 984 333,49 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 3 629,31172 тис. куб. м, вартістю: 27 524 290,70 грн (Обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 333,91030 тис. куб. м, вартістю: 6 473 203,50 грн (Обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 705,88137 тис. куб. м, вартістю: 11 685 080,57 грн (Обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 3 797,25697 тис. куб. м, вартістю: 30 691 695,52 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 250,50000 тис. куб. м, вартістю: 5 503 582,30 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 432,23065 тис. куб. м, вартістю: 7 370 654,82 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 4 225,11939 тис. куб. м, вартістю: 34 149 934,78 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 252,78977 тис. куб. м, вартістю: 5 696 890,58 грн (обсяг ІІ). Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 115,07201 тис. куб. м, вартістю: 1 962 276,55 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 3 056,62727 тис. куб. м, вартістю: 24 705 484,57 грн (обсяг І). Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 305,17028 тис. куб. м, вартістю: 7 151 607,05 грн (обсяг ІІ). Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 140,63696 тис. куб. м, вартістю: 2 398 225,32 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 1 634,52121 тис. куб. м, вартістю: 13 211 175,24 грн (обсяг І). Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 284,23790 тис. куб. м, вартістю: 6 167 680,58 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 108,05186 тис. куб. м, вартістю: 1 842 564,76 грн (обсяг ІІІ) передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн.
Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати вартості використаного природного газу. Сума боргу становить 99 926 010,15 грн.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області укладено договір постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-2. До договору було укладено додаткову угоду №1 від 20.02.2025.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Згідно п.5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п.6.2 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату використаного природного газу.
На виконання умов Договору Позивач протягом вересня 2024 - квітня 2025, згідно Актів приймання-передачі природного газу, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн.
Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати вартості використаного природного газу. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 99 926 010,15 грн.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати поставленого товару, відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 99 926 010,15грн боргу є обґрунтованою. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача судом не приймаються до уваги.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставини здійснення платежів після 03.12.2025 або після подання позову до суду. Сума простроченого та несплаченого боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 99 926 010,15грн.
Акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, оскільки він не фіксує факт здійснення господарської операції (поставки, оплати тощо), а лише відображає стан заборгованості на певну дату. Це технічний або інформаційний документ, що підтверджує тотожність облікових даних сторін, підписаний уповноваженими особами.
Наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 123, м.Кам'янець-Подільський Хмельницька область, 32300; код ЄДРПОУ 36588183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) 99 926 010,15грн (дев'яносто дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять шість тисяч десять гривень 15 коп.) основного боргу, 847 840,00грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 11.05.2026.
Суддя С.І. Крамар