8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" травня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/4598/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
секретар судового засідання Трофименко С.В.
учасники у справі про банкрутство не з'явилися
розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіс Консалт» (Україна, 21000, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 24, код ЄДРПОУ 38918995)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод» (Україна, 62132, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, код ЄДРПОУ 03288970)
про визнання банкрутом,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод»; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «Гратіс Консалт» до боржника в розмірі 3 388 610,00 основного боргу та 24 224,00 витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод» призначено арбітражного керуючого Бігдана О.А.; призначено попереднє засідання суду на 23.03.2026.
03.02.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 78375.
Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на те, що офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод» було здійснено 03.02.2026, останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів, визначеним ч. 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, є 05.03.2026.
25.03.2026 до суду, через систему "Електронний Суд", від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 7100), в якій останній просить суд визнати його грошові вимоги у загальній сумі 144 530,03 гривень та 6,656,00 гривень (судовий збір).
В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 , посилається на невиконання боржником умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021.
30.03.2026, ухвалою суду прийнято заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026) до розгляду. Повідомлено заявника, розпорядника майна та боржника про те, що дата та час судового засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026), буде додатково повідомлена, відповідною ухвалою суду, постановленою після попереднього засідання господарського суду. Постановлено заявнику - ОСОБА_1 , надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності), а ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод» та розпоряднику майна, до дати судового засідання розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026); письмово повідомити ОСОБА_1 та суд про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026); надати суду докази повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026).
22.04.2026, до суду, через систему "Електронний Суд", від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 9641/26) зі додатковими доказами на підтвердження заявлених вимог, а саме прибуткові ордери за період з 2023 по 2026 роки та платіжні інструкції за період з 2021 по 2022 роки.
23.04.2025, від арбітражного керуючого, через систему "Електронний Суд", надійшло повідомлення (вх. № 9853) про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 до боржника, у відповідності до якого арбітражний керуючий вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод» у справі № 922/4598/25, визнає частково, в розмірі 101 530,03 грн, які підлягають включенню до реєстру кредиторів у четверту чергу; щодо судових витрат в розмірі 6 056,00 грн, то арбітражний керуючий повідомляє, що їх сплату потрібно провезти боржником позачергово, до задоволення вимог кредиторів.
Свою позицію обгрунтовує тим, що заборгованості боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021 в розмірі 144 530,03 грн належним чином підтверджена. Одночасно, арбітражний керуючий зазначає, що з доданих ОСОБА_1 доказів на підтвердження перерахування коштів, а саме з приходного ордеру від 06.02.2026, вбачається, що кошти в розмірі 43 000,00 грн були перераховані на користь боржника лише 16.02.2026, в той же час, ухвала про порушення провадження по справі прийнята 02.02.2026. В сукупності, арбітражний керуючий зазначає, що грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 43 000,00 грн не можуть бути визнані конкурсними (такими, що виникли до порушення провадження по справі).
24.04.2026 від боржника, через систему "Електронний Суд", надійшла заява (вх. № 9938), в якій ТОВ «СП «БКЗ» підтверджує факт укладення між товариством та ОСОБА_1 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.07.2021, згідно умов якого ОСОБА_1 у період 2021-2026 років надавав товариству фінансову допомогу на поворотній та безвідсотковій основі. Станом на 16.02.2026 заборгованість ТОВ «СП «БКЗ» перед ОСОБА_1 складає 144 530,03 грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за договором. У зв'язку із чим боржник вважає, що грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «СП «БКЗ» у справі № 922/4598/25, підлягають визнанню у повному обсязі в розмірі 144 530,03 грн, а також судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
27.04.2026, ухвалою суду у попередньому засіданні суду, постановлено про визнання грошових вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Богодухівський комбікормовий завод»; призначено підсумкове засідання, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 15.06.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2026 призначено заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. №7100 від 25.03.2026) до розгляду на 11.05.2026.
08.05.2026, від ОСОБА_1 , через систему "Електронний Суд" надійшло клопотання (вх. № 11089) про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника без його участі.
Арбітражний керуючий, присутній у судовому засіданні 11.05.20296 у режимі відеоконференції, стисло виклав зміст своєї позиції стосовно грошових вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «БКЗ» у справі № 922/4598/25.
У судовому засіданні 11.05.2026 оголошено перерву з розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «БКЗ» у справі № 922/4598/25 на 11.05.2026 о 12:10.
Після перерви учасники справи про банкрутство не з'явились.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що учасникам процесу було надано достатньо часу в умовах воєнного стану для реалізації їхнього права брати участь у судовому засіданні, суд після перерви вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СП «БКЗ» у справі №922/4598/25, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані до матеріалів заяви докази, суд встановив наступне.
07.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «БКЗ» укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надає ТОВ СП «БОГОДУХІВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» на протязі строку дії договору поворотну фінансову допомогу в межах суми 800 000,00 грн без ПДВ, на безоплатній основі, тобто без плати за користування чужими грошовими коштами.
Строк дії договору, відповідно до пункту 7.1., до 01.07.2026 року.
В матеріалах справи містяться квитанцій до прибуткових касових ордерів від 24.04.2023 № 925 на суму 1 600,00 грн, від 04.05.2023 № 926 на суму 8 600,00 грн, від 14.06.2023 № 929 на суму 960,00 грн, від 04.07.2023 № 932 на суму 2 060,00 грн, від 06.02.2026 № 1 на суму 44 000,00 грн, від 09.06.2023 № 928 на суму 2 800,00 грн, від 07.06.2023 № 927 на суму 2 400,00 грн, від 18.07.2023 № 934 на суму 8 400,00 грн, від 17.07.2023 № 933 на суму 36 600,00 грн, від 24.07.2023 № 936 на суму 1 420,00 грн, від 14.09.2023 № 939 на суму 9 144,00 грн, від 26.07.2023 № 937 на суму 4 000,00 грн, від 20.12.2025 № 950 на суму 30 000,00 грн, та прибуткові касові ордери від 19.06.2023 № 930 на суму 1 920,00 грн, від 20.07.2023 № 935 на суму 520,00 грн, від 21.04.2023 № 924 на суму 4 031,00 грн, від 21.06.2023 № 931 на суму 9 860,00 грн, від 20.12.2025 № 950 на суму 35 000,00 грн, які складені за фактом надання боржнику безвідссоткової поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданого ОСОБА_1 Акту звіряння взаємних розрахунків за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021, сума заборгованості за договором складає 144 530,03 грн.
В той же час, ТОВ СП «БОГОДУХІВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», свої зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021 щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів належним чином здійснені не були.
Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.
Наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство передбачені спеціальним законом з питань банкрутства, а саме КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 звертав увагу, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема і з його кредиторами (аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що аналіз норм статей 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (постанови від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2548/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020р. у справі №904/1693/19 вказала, що при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.
Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства, під "вимогою" слід вважати право кредитора вимагати від певної особи боржника сплатити відповідну грошову cyмy. Тобто, в розумінні КУзПБ право вимоги до боржника належить особі, на користь якої боржник має виконати зобов'язання, виражене в грошовому розмірі.
Отже, зазначене свідчить про те, що, у положеннях КУзПБ в контексті виникнення відповідних прав та обов'язків використовується поняття "вимога", в той час як для правочинів, укладених між учасниками цивільних правовідносин характерним є використання поняття "зобов'язання". Зазначені поняття хоч і є взаємопов'язаними, однак не є тотожними.
Водночас, з метою розуміння які вимоги є конкурсними, а які поточними, важливо чітко встановити момент виникнення зобов'язань у боржника перед кредиторами, оскільки кваліфікація вимог кредиторів як конкурсних чи як поточних прямо впливає на процедуру та порядок їх погашення в провадженні у справі про банкрутство.
За загальним правилом момент виникнення зобов'язання залежить від конкретної підстави, з якої воно випливає, але в цілому, це момент, коли певні юридичні факти створюють правовідносини між сторонами, внаслідок яких одна сторона зобов'язана виконати певні дії на користь іншої. Тобто момент виникнення зобов'язання залежить від його підстави, тому зобов'язання виникає, коли певні юридичні факти, передбачені законом або договором, призводять до виникнення правовідносин між суб'єктами цивільно-правових відносин. Найпоширенішою підставою є договір, і в цьому випадку моментом виникнення зобов'язання є момент укладення договору.
Однак, в контексті визначення моменту, з якого у кредитора виникає право звернення з вимогою до боржника у провадженні у справі про банкрутство, важливо розрізняти момент виникнення зобов'язання та момент його виконання, оскільки зобов'язання може виникнути в один час, однак його виконання може передбачатися в інший строк, з огляду на настання/не настання відповідної події, окремих дій учасників правовідносин тощо.
Системний аналіз статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що зазначені норми прямо пов'язують статус конкурсних та поточних грошових вимог з моментом виникнення відповідного грошового зобов'язання у боржника.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 ч.1 ст. 1046 ЦК України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст.640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Згідно до приписів ст. ст. 509, 525, 612, 625, 629 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи зі змісту договору поворотної фінансової допомоги від 07.07.2021 за № ПФД-2/07-21, укладеного між боржником та кредитором, цей договір за своєю суттю є договором безпроцентної позики та регулюється нормами Цивільного кодексу України, в тому числі, параграф 1 глави 71.
Господарським судом також встановлено, що грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 144 530,03 грн, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ СП «БОГОДУХІВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021.
Так, матеріалами справи підтверджується надання позики (поворотної фінансової допомоги) боржнику від кредитора на суму 144 530.03 грн на підставі сформованих прибуткових касових ордерів, складених в межах дії договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021. Зазначені платіжні документи підтверджують надання ОСОБА_1 на користь ТОВ СП «БОГОДУХІВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» поворотної фінансової допомоги в розмірі 144 530,03 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого, станом на 16.02.2026, за боржником обліковується заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 144 530,03 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення боржником суми отриманої позики у розмірі 144 530,03 грн, хоча починаючи з 03.02.2026 (дати офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство) є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство.
З огляду на це суд встановив, що заявлені грошові вимоги кредитора до боржника підтверджуються договором поворотної фінансової допомоги; платіжними документами про перерахування кредитором грошових сум фінансової допомоги; а також актом звірки взаємних розрахунків між сторонами.
Щодо доводів арбітражного керуючого про те, що грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 43 000,00 грн не можуть бути визнані конкурсними, оскільки виникли після порушення провадження по справі (06.02.2026 проти дати відкриття провадження у справі про банкрутство - 02.02.2026), господарський суд враховує, що договір про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД-2/07-21 від 07.07.2021, укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ухвалою суду від 02.02.2026 та до офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство 03.02.2026, а тому, враховуючи сталу практику Верховного Суду та правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 922/2640/23, суд доходить висновку про те, що строк виконання зобов'язання боржника за вимогами, в тому числі в розмірі 43 000,00 грн, - настав.
Суд констатує, що наведені арбітражним керуючим заперечення не доведені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки зобов'язання ОСОБА_1 щодо надання боржнику грошових коштів, були виконані належним чином, в свою чергу боржником зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення коштів належним чином виконані не були, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ СП «БОГОДУХІВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» у розмірі 144 530,03 є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених грошових вимог ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026) у загальному розмірі 151 186,03 грн, в тому числі: вимоги першої черги (судовий збір) 6 056,00 грн; вимоги четвертої черги (основний борг) 144 530,03 грн.
При цьому, суд зазначає, що грошові вимоги ОСОБА_1 у загальному розмірі 151 186,03 грн, заявлені вже після завершення строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Відповідно до частини 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
З урахуванням зазначеного, суд констатує, що визнані судом грошові вимоги ОСОБА_1 у загальному розмірі 151 186,03 грн не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд
1.Задовольнити заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 7100 від 25.03.2026).
2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника:
- вимоги першої черги (судовий збір) - 6 056,00 грн;
- вимоги четвертої черги (основний борг) - 144 530,03 грн.
3. Розпоряднику майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику та кредитору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повна ухвала складена 12.05.2026.
Суддя Юрченко В.С.