8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2555/21
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом Виконувача обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області
до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. Фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни, 4. ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень
за участю представників сторін:
позивача - прокурора Сірик В.В.
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - не з'явився
відповідача-3 - не з'явився
відповідача-4 - адвоката Іванченко Е.І.
25.06.2021 виконувач обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни (відповідач-3) та ОСОБА_2 (відповідач-4) про:
1) визнання незаконним та скасування пункту 60 додатку 1 до рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;
2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.11.2016 № 5404-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна Харківської міськради та ФОП Ільїною Т.М., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2618;
3) витребування у ОСОБА_2 на користь об'єднаної територіальної громади м. Харкова нежитлових приміщень другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 м2, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б- 2" за адресою: АДРЕСА_1 , а Харківську міську раду Харківської області зобов'язати прийняти останні.
Крім того, прокурор (позивач) у позовній заяві просив визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити пропущений строк позовної давності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 24.09.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі №922/2555/21 скасовано в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування в ОСОБА_2 на користь об'єднаної територіальної громади м. Харкова нежитлових приміщень другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 м2, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 . Справу №922/2555/21 передано на новий розгляд у частині зазначеної позовної вимоги до Господарського суду Харківської області. У частині відмови в задоволенні решти позовних вимог рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 922/2555/21 залишено без змін з мотивів, наведених у цій постанові.
07.10.2024 матеріали справи №922/2555/21 повернуто до Господарського суду Харківської області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 для розгляду справи №922/2555/21 визначено суддю Чистякову І.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 прийнято справу № 922/2555/21 до свого провадження в частині позовної вимоги про витребування спірного нерухомого майна в ОСОБА_2 на користь об'єднаної територіальної громади м. Харкова.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 замінено неналежного відповідача у справі № 922/2555/21 ОСОБА_2 на належного відповідача - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
31.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про забезпечення позову, яку зареєстровано 03.02.2025 за вх.№2823, в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна 497721963101 (номер запису про право власності № 49122489), а саме: нежитлові приміщення другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2, загальною площею 97,1 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі №922/2555/21 задоволено заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вх.№2823 від 03.02.2025) про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна 497721963101 (номер запису про право власності № 49122489), а саме: нежитлові приміщення другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2, загальною площею 97,1 кв.м., що розташовані у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
В судовому засіданні 31.03.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 31.03.2025, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.04.2025 о 12:00 год.
15.04.2025 до суду від 3-го відповідача надійшла заява про застосування у справі наслідків спливу позовної давності (вх.№9341).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 залишено позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Задоволено клопотання відповідача-4 - ОСОБА_3 (вх.№10929 від 05.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі №922/2555/21. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі №922/2555/21. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-4 - ОСОБА_3 (вх.№10929 від 05.05.2025) про стягнення з позивача - Слобідської окружної прокуратури м. Харкова на користь відповідача-4 - ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 39 250 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2026 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 922/2555/21 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
06.02.2026 до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи.
Ураховуючи, що касаційною інстанцією скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у цій справі № 922/2555/21, яку було постановлено першою інстанцією на стадії розгляду справи по суті, ухвалою суду від 09.02.2026 продовжено провадження у справі зі стадії розгляду справи по суті. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "02" березня 2026 р. о 11:30 год.
09.02.2026 через систему "Електронний суд" ОСОБА_3 (4-м відповідачем) подано клопотання, яке зареєстровано 10.02.2026 за вх.3282, у якому вона просить суд виключити її з числа учасників справи на тій підставі, що у зв'язку з виїздом у 2024 році до Німеччини нею продано приміщення за дорученням.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано заяву про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/2555/21 (вх.№4982), у якій він просив суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 922/2555/21 для вирішення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, яке може бути вирішене лише на стадії підготовчого провадження, обгрунтовуючи вказане клопотання тим, що під час дії заборони вчинення реєстраційних дій з нерухомим майном та в ході судового розгляду справи № 922/2555/21, до її остаточного вирішення, з метою уникнення звернення стягнення на спірне майно, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 105 відчужила ОСОБА_1 спірний об'єкт нерухомого майна. На теперішній час кінцевим набувачем майна та належним відповідачем у справі є ОСОБА_1 . Таким чином, у прокурора виникла необхідність у поданні до суду заяви про заміну неналежного відповідача належним, яку можливо здійснити на стадії підготовчого провадження, що сприятиме повному та ефективному розгляду справи по суті та прийняттю справедливого рішення за результатами розгляду цієї справи
Ухвалою суду від 02.03.2026 задоволено клопотання Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/2555/21. Вирішено повернутися до стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на "09" березня 2026 р о 14:00 год.
06.03.2026 через систему "Електронний суд" прокурором (позивачем) подано клопотання про заміну неналежного відповідача належним (вх.№5542), у якому він просив суд замінити неналежного відповідача у справі № 922/2555/21 ОСОБА_3 на належного відповідача - недобросовісного набувача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.).
Водночас 06.03.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано заяву про забезпечення позову (вх.№5550), в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху № № І, Іа, VІа, VІб, 25- 1, 25а-1, 26-2, загальною площею 97,1 кв.м, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 497721963101).
Ухвалою суду від 09.03.2026 задоволено клопотання Слобідської окружної прокуратури про заміну відповідача-4 ( ОСОБА_3 ) належним відповідачем. Замінено неналежного відповідача у справі № 922/2555/21 ОСОБА_3 на належного відповідача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ). Підготовче засідання відкладено на "06" квітня 2026 р. о 09:30 год. Зобов'язано прокурора не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити відповідачу-4 копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду до 30.03.2026. Встановлено відповідачу-4 п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено прокурору строк для подання відповіді на відзив відповідача-4- протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу-4 строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Водночас ухвалою суду від 09.03.2026 задоволено заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вх.№ 5550 від 06.03.2026) про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху № № І, Іа, VІа, VІб, 25- 1, 25а- 1, 26- 2, загальною площею 97,1 кв.м, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 497721963101).
12.03.2026 через систему Електронний суд прокурором подано заяву (вх.№6006) про долучення доказів відправки відповідачу - ОСОБА_1 копії позовної заяви разом з доданими до неї документами.
26.03.2026 через систему Електронний суд прокурором подано заяву про зміну предмета позову, яку зареєстровано 27.03.2026 за вх.№7289, в якій прокурор просить витребувати у недобросовісного набувача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 497721963101), розташовані у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1 .
27.03.2026, у встановлений строк, через систему "Електронний суд" 4-м відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№ 7381), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та подав заяву про застосування строку позовної давності.
01.04.2026 представником 2-го відповідача подано до суду заяву (вх.№7805), в якій зазначено, що на даний час ФОП Ільїна Т.М. не є власником нежитлових приміщень, тому подальшу участь у судовій справі припиняємо.
01.04.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано відповідь на відзив 4-го відповідача, яку зареєстровано 02.04.2026 за вх. №7816.
01.04.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності у справі, яку зареєстровано 02.04.2026 за вх. № 7818, в якій прокурор просить залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Іванченко Е.І. про застосування строку позовної давності.
06.04.2026 через систему "Електронний суд" 4-м відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (вх.№8171).
В судовому засіданні 06.04.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання:
- про прийняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмету позову від 27.03.2026 за вх.№ 7289 та продовження розгляду справи з її урахуванням,
- про прийняття до розгляду відповіді прокурора на відзив від 02.04.2026 № 7816 та долучення її до матеріалів справи,
- про продовження за власною ініціативою строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.05.2026 о 09:30 год.
Отже, предметом позову під час нового розгляду справи є вимоги прокурора про витребування у недобросовісного набувача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 497721963101), розташовані у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33.
15.04.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано додаткові письмові пояснення по справі (вх.№9101).
07.05.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано клопотання (вх.№10969) про зупинення провадження по справі № 922/2555/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови, обгрунтовуючи вказане клопотання тим, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 09.04.2026 вирішив передати справу № 922/1414/20 (з аналогічних питань) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 302 ГПК України, для відступу від висновків (уточнення висновків) щодо наявності у прокурора статусу самостійного позивача у спорах, де орган місцевого самоврядування (як єдиний уповноважений орган) виступає співвідповідачем, а також щодо процесуальних наслідків не підтвердження прокурором підстав для представництва (залишення позову без розгляду чи відмова у позові). Підставою для передачі справи визначено, що оскільки справа містить виключну правову проблему щодо комплексного застосування положень ст. 53 ГПК України (щодо визначення статусу прокурора як самостійного позивача у випадках, коли уповноважений орган є відповідачем у справі) та ст. 226 ГПК України (щодо уніфікації процесуальних наслідків відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором), яка може бути сформульована так: 1) чи має право прокурор звертатися до суду в інтересах держави (територіальної громади) у статусі самостійного позивача, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (зокрема, орган місцевого самоврядування), є одночасно і учасником спірних правовідносин, і відповідачем у справі, оскільки саме його рішення чи дії оскаржуються як незаконні? 2) яким має бути процесуальний наслідок у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі дійде висновку про відсутність визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави: відмова у задоволенні позову по суті чи залишення позову без розгляду на підставі п. п. 1 або 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України? 3) чи підлягає судовому розгляду спір за позовом прокурора в інтересах територіальної громади до органу місцевого самоврядування в контексті того, що саме орган місцевого самоврядування представляє інтереси громади в межах своїх повноважень і приймає рішення від її імені, тобто фактично на розгляд суду передається приватноправовий спір між носієм місцевого самоврядування та органом місцевого самоврядування, який його представляє? Відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16). Оскільки уточнення (конкретизація) раніше викладеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду по суті є формою відступу від нього, адже таке уточнення змінює попереднє розуміння норми права, звужує або розширює сферу її застосування, то забезпечення єдності судової практики та дотримання принципу правової визначеності вимагає, щоб будь-які суттєві зміни в тлумаченні норм права, навіть у формі "уточнення", здійснювалися саме Великою Палатою Верховного Суду в порядку, передбаченому для відступу від попередніх висновків. З огляду на зазначене існує нагальна потреба у формуванні Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу щодо того, чи поширюється доктрина заборони "спору держави із самою собою" на приватноправові (майнові) спори, де орган місцевого самоврядування виступає як власник відчуженого майна, а прокурор намагається оспорити його рішення від імені територіальної громади. Якщо ця доктрина застосовується універсально, то такі позови прокурора взагалі не підлягають судовому розгляду, що докорінно змінює існуючий правовий механізм захисту прокурором інтересів територіальних громад та держави у сфері майнових відносин. Це питання становить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення юридичної визначеності.
07.05.2026 через систему "Електронний суд" 1-м відповідачем подано заяву (вх.№11006), в якій він підтримує клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, просить його задовольнити та провести наступне судове засідання за відсутності представника міської ради.
Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Представники 1, 2, 3 відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце цього засіданні повідомлені належним чином.
Присутній у судовому засіданні представник 4-го відповідача не заперечував проти клопотання прокурора про зупинення провадження у справі.
Розглянувши клопотання 1-го відповідача про проведення засідання без представника 1-го відповідача та клопотання 3-го відповідача про розгляд справи за відсутності 3-го відповідача (представника), суд дійшов висновку про їх задоволення, адже явка учасників справи в судове засідання, в тому числі 1 та 3 відповідача, не була визнана судом обов'язковою та участь 1-го та 3-го відповідача (представників) в судовому засіданні є їх правом, а не обов'язком.
Суд, розглянувши клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
За приписами статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 підп.2.1 п.2 мотивувальної частини рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09.04.2026 у справі № 922/1414/20 передано справу № 922/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України, для відступу від висновків (уточнення висновків) щодо наявності у прокурора статусу самостійного позивача у спорах, де орган місцевого самоврядування (як єдиний уповноважений орган) виступає співвідповідачем, а також щодо процесуальних наслідків непідтвердження прокурором підстав для представництва (залишення позову без розгляду чи відмова у позові).
Підставою для передачі справи визначено, що оскільки справа містить виключну правову проблему щодо комплексного застосування положень ст. 53 ГПК України (щодо визначення статусу прокурора як самостійного позивача у випадках, коли уповноважений орган є відповідачем у справі) та ст. 226 ГПК України (щодо уніфікації процесуальних наслідків відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором), яка може бути сформульована так:
1) чи має право прокурор звертатися до суду в інтересах держави (територіальної громади) у статусі самостійного позивача, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (зокрема, орган місцевого самоврядування), є одночасно і учасником спірних правовідносин, і відповідачем у справі, оскільки саме його рішення чи дії оскаржуються як незаконні?
2) яким має бути процесуальний наслідок у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі дійде висновку про відсутність визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва прокурором інтересів держави: відмова у задоволенні позову по суті чи залишення позову без розгляду на підставі п. п. 1 або 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України?
3) чи підлягає судовому розгляду спір за позовом прокурора в інтересах територіальної громади до органу місцевого самоврядування в контексті того, що саме орган місцевого самоврядування представляє інтереси громади в межах своїх повноважень і приймає рішення від її імені, тобто фактично на розгляд суду передається приватноправовий спір між носієм місцевого самоврядування та органом місцевого самоврядування, який його представляє?
Як вбачається з матеріалів цієї справи №922/2555/21, 25.06.2021 виконувач обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни (відповідач-3) та ОСОБА_2 (відповідач-4) про:
1) визнання незаконним та скасування пункту 60 додатку 1 до рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;
2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.11.2016 № 5404-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна Харківської міськради та ФОП Ільїною Т.М., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2618;
3) витребування у ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) на користь об'єднаної територіальної громади м. Харкова нежитлових приміщень другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 м2, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33, а Харківську міську раду Харківської області зобов'язати прийняти останні.
При цьому прокурор просить суд визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його, водночас відповідачем-1, 3 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності.
В обгрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що під час прийняття Харківською міськрадою оспорюваного рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16 та у ході здійснення процедури відчуження спірного нерухомого майна і укладання оспорюваного договору відповідачі-1, 3 порушили вимоги законодавства про приватизацію, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова.
Підстави представництва інтересів держави прокурор обґрунтував тим, що звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність. Оскільки Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади міста Харкова, але у справі вона є відповідачем і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна, тому прокурор самостійно звернувся із позовом до суду.
Як вказано вище, предметом позову у цій справі є вимоги прокурора про витребування у недобросовісного набувача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 497721963101), розташовані у нежитловій будівлі літ. "Б-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33.
Суд зазначає, що правовідносини у справі №922/2555/21 та у справі № 922/1414/20 є подібними, оскільки:
- учасники справи є подібними, адже позивачем виступає прокурор, відповідачами є Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а також особа (3-й відповідач), що набула право власності на нерухоме майно в результаті приватизації;
- об'єктом спору є нерухоме майно, що було у комунальній власності та в результаті процедури приватизації шляхом викупу було набуте особою (3-м відповідачем) у спірних правовідносинах.
Враховуючи підстави та вимоги даного позову, суд вважає, що правовідносини у справах № 922/2221/21 та № 922/1414/20 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/1414/20 має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №922/2555/21, тому задля забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та зупинення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі №922/2555/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 228, 229, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання прокурора про зупинення провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі №922/2555/21 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Учасникам справи повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили 11.05.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала буде складена протягом п'яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини, відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Ухвалу складено (підписано) 12.05.2026.
СуддяІ.О. Чистякова