46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
07 травня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/776/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М
розглянув у відкритому підготовчому засіданні
матеріали справи
за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, м.Тернопіль
до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль
відповідача-2 Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та повернення частини земельної ділянки
за участю представників від:
позивача: Самолук Т.М., посвідчення №850, представник Тернопільської обласної військової адміністрації;
відповідача-1: Соболєва Г.В., начальник відділу правової та договірної роботи юридичного управління, довіреність №0-19-0.9-3/62-26 від 01.01.2026;
відповідача-2: Голик Л. Р., завідувач сектору-старший державний інспектор;
третьої особи:Рижак С.М., головний спеціаліст-юрисконсульт відділу бухобліку, економіки, інвестицій, правової, кадрової та господарської діяльності, Витяг з ЄДРЮОФОПГФ;
прокуратури: Куліковська Л.Б., прокурор спеціалізованої екологічної прокуратури, довіреність №12-9 вих26 від 02.01.2026.
Обставини справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні частиною земель природно-заповідного фонду, а саме гідрологічного заказника «Серетський» шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985, площею 2,0 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 5 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; в порядку ст.50 ГПК України, на підставі заяви прокуратури залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації.
У справі триває підготовче провадження, у підготовчому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 07.05.2026.
Ухвалою суду від 24.03.2026 задоволено заяву керівника Тернопільської окружної прокуратури про зміну предмету позову, а саме пункт 2 прохальної частини позовної заяви викладено в новій редакції: усунути перешкоди Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, у користуванні та розпорядженні частиною земель природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Серетський», шляхом: 1) визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 2 га за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985, в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) повернення частини земельної ділянки, площею 1,6384 га з кадастровим номером 6122689500:01:001:1985 в межах накладення на землі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», проміри між поворотними кутами мають наступні значення: 74, 54 м, 129, 56 м, 47,33 м., 19,13 м, 44, 36 м, 42, 42 м, 13, 84 м, 13, 84 м, 123,01 м, 34, 69 м (наведено координати кутів повороту меж частини такої земельної ділянки)
Ухвалою суду від 26.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Тернопільської міської ради без номера від 09.03.2026 (вх.№1846 від 09.03.20026) про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
У підготовчому засіданні 21.04.2026 задоволено усне клопотання прокуратури та, в порядку ч.3 ст.177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 23.05.2026 включно. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.05.2026.
10.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС Тернопільською міською радою (відповідачем-2) подано заяву без номера від 10.04.2026 (вх.2870 від 13.04.2026) про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, вказуючи, що висновки судових експертів № 2/25-22 та № 151/26-22, надані прокуратурою, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності та об'єктивності. На думку ради, висновки ґрунтуються на неофіційних джерелах інформації, зокрема, даних електронної системи «Kadastr.live», яка носить довідковий характер. Стверджує, що експерт не проводив топографо-геодезичні роботи безпосередньо на місцевості, а обмежився лише камеральним дослідженням, що, на думку ради, є недостатнім для встановлення точного місця розташування ділянки. Міська рада посилається на те, що згідно з даними Державного земельного кадастру та матеріалами інвентаризації земель заказника 2023-2024 років, спірна ділянка не перетинається з межами природно-заповідного фонду та не є суміжною з ними (розділена польовою дорогою), відтак вважає, що є необхідність дослідити відповідність технічної документації із землеустрою, на підставі якої ділянка була сформована у 2013 році, вимогам законодавства того часу. Заявник вказує, що встановлена за результатами інвентаризації площа заказника (1217,69 га) перевищує офіційно оголошену в Положенні (1192 га), що також потребує експертного дослідження.
13.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС Тернопільською міською радою (відповідачем-2) подано клопотання без номера від 13.04.2026 (вх.№2880) про виклик судового експерта Василя Олійника для надання усних пояснень щодо наданого ним Висновку № 151/26-22 від 06.03.2026. Міська рада стверджує, що окремі положення Висновку містять технічні та спеціальні аспекти, які є складними для розуміння безпосередніх пояснень фахівця. Заявник вважає за необхідне, щоб експерт детальніше роз'яснив обрану методику проведення дослідження та те, як вона була застосована до конкретних обставин справи. Рада зауважує, що висновок ґрунтується на неофіційних джерелах інформації, зокрема, на використанні даних інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти, однак у Висновку зазначено, що цей шар не є остаточним і постійно оновлюється. У клопотанні наголошується, що у вступній частині висновку не вказано конкретний перелік документів, які фактично надавались експерту для дослідження, тому, міська рада вважає доцільним з'ясувати, чи проводив експерт топографо-геодезичні роботи безпосередньо на місцевості для встановлення меж земельної ділянки в натурі, оскільки відповідна інформація та матеріали геодезичних вимірювань у висновку відсутні. Як і в клопотанні про призначенні комплексної судової експертизи, заявник посилається на те, що згідно з офіційними матеріалами інвентаризації земель заказника 2023-2024 років, спірна земельна ділянка не перетинається з межами природно-заповідного фонду та розділена польовою дорогою шириною близько 5 метрів. Експерт, на думку ради, ці дані проігнорував. Також рада вважає, що підлягає з'ясуванню, чому експерт не врахував, що фактична площа земель заказника за даними Кадастру складає 1217,69 га, тобто більшу площу, аніж ту, що вказана у Положенні про заказник (1192 га). Вважає, що безпосередня участь експерта у судовому засіданні має забезпечити можливість перевірити, чи підтверджують результати експертизи доводи сторін, або ж спростовують їх, що сприятиме об'єктивній оцінці висновку як доказу.
Прокуратура вважає заявлені міською радою клопотання необґрунтованими та такими, що спрямовані на затягування судового процесу.
Зокрема, призначення у справі комплексної судової земельно-технічної експертизи прокуратурою заперечуються з посиланням на те, що у матеріалах справи наявні два висновки судових експертів № 2/25-22 від 06.11.2025 та № 151/26-22 від 06.03.2026, які є належними, допустимими та вичерпними. Ці висновки підтверджують накладення спірної земельної ділянки на землі заказника «Серетський». Натомість запропоновані міською радою питання або вже були предметом дослідження, або стосуються встановлення обставин, які не мають значення для справи, зокрема, питання про законність формування земельної ділянки у 2013 році є юридичним, а не технічним, і таке підлягає вирішенню судом, а не експертом. Зауважує, що частина питань у клопотанні, зокрема № 4 та № 5, ідентичні тим, у задоволенні яких судом відмовлено згідно з ухвалою від 26.03.2026. Вважає, що незгода відповідача-2 з результатами попередніх експертиз, не є підставою для призначення нового експертного дослідження з аналогічних питань.
Стосовно клопотання про виклик судового експерта в судове засідання, то на думку прокурора, висновок №151/26-22 є однозначним для розуміння і не містить технічних складнощів, які б потребували додаткових усних роз'яснень. Експерт проводив дослідження в межах кримінального провадження і, як його учасник, зобов'язаний не розголошувати відомості досудового розслідування без спеціального дозволу (ст. 102 КПК України). Прокуратура вважає, що мотиви міської ради зводяться лише до незгоди з висновками, що не є достатньою підставою для виклику фахівця до суду. Окрім того, прокуратурою наведено спростування зауважень міської ради щодо використання експертом неофіційних джерел, наголосивши, що дані інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) вважаються офіційними та використовуються для землевпорядних цілей; цей шар використовується державними кадастровими реєстраторами для автоматизованої перевірки при реєстрації земельних ділянок, щоб запобігти незаконному відведенню заповідних земель. Доводи ради про обов'язковість виїзду на місцевість прокуратура вважає помилковими, оскільки сучасне програмне забезпечення та дані ДЗК дозволяють проводити точні вимірювання камеральним шляхом. Прокуратура просила суд відмовити у задоволенні клопотання.
Тернопільська обласна державна (військова) адміністрація висловила заперечення щодо задоволення клопотань Тернопільської міської ради та вважає, що в матеріалах справи є достатньо належних доказів (як-от: картосхеми, Положення про заказник, листи органів влади), які не є суперечливими та дозволяють встановити фактичні обставини справи без додаткових досліджень. Зокрема, посилається на вже наявні у справі висновки експертів № 2/25-22 та № 151/26-22, які підтверджують факт накладення спірної земельної ділянки на межі заказника «Серетський». Вважає, що запропоновані міською радою питання, зокрема щодо законності формування ділянки у 2013 році, мають правовий характер, а їх вирішення належить до виключної компетенції суду, а не експерта. Наголошує, що межі заказника визначені проектом його створення, і відсутність встановлених меж у натурі не позбавляє ці землі статусу природно-заповідного фонду. Адміністрація вважає повторне клопотання міської ради спробою штучно відтермінувати розгляд справи по суті.
Щодо виклику судового експерта, то на думку позивача, надання експертом усних пояснень щодо висновку здійснюється безпосередньо у судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження, а відтак, відповідачем-2 не наведено об'єктивних підстав для виклику експерта, окрім незгоди з результатами експертизи.
Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (відповідач-1) своїм процесуальним правом на подання заяви по суті клопотань міської ради не скористалося, а його представник у підготовчому засіданні просив задоволити клопотання міської ради.
Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА (третя особа) та його представник у підготовчому засіданні, підтримала доводи та заперечення прокуратури.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення у справі комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, доводи, наведені на його обґрунтування, суд вважає, що таке не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В силу приписів частин першої та другої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2024 року у cправі № 910/15160/19).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду і вирішується з урахуванням обставин справи та зібраних доказів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 99 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
З аналізу наведених норм закону слідує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або коли наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Отже, висновок експерта відноситься до засобів доказування нарівні із іншими доказами у справі та не має будь-яких переваг поряд з іншими доказами у справі.
Згідно з ст. 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань (або різних напрямів в межах однієї галузі) для вирішення одного спільного інтеграційного завдання.
Клопотання Тернопільської міської ради без номера від 10.04.2026 (вх. № 2870 від 13.04.2026) про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою не відповідає вказаним положенням.
Суд також враховує, що в матеріалах справи наявні експертні висновки Тернопільського відділення КНДІСЕ № 2/25-22 від 06.11.2025 та № 151/26-22 від 06.03.2026, виконані експертом Олійником В.Л. з використанням методів аналізу, векторизації, синтезу та ліцензованого програмного забезпечення (Digitals, Google Earth Pro), з приводу дослідження питань щодо накладення спірної земельної ділянки за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985 на межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський»; визначення площі, меж, координат поворотних точок накладення; належності ділянки до земель природно-заповідного фонду; фактичного розташування ділянки тощо, за наслідками якого зроблено фахівцем відповідні висновки.
Суд враховує, що використання даних інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua), зокрема з метою проведення досліджень згідно з Порядком інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №483, Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 3 травня 2023 року №289, не є неправомірним чи таким, що може викликати сумніви у їх достовірності, адже шар «Природно-заповідний фонд» створено державними органами в рамках інформаційної взаємодії Держгеокадастру з Міндовкіллям. Він містить межі об'єктів природно-заповідного фонду, що зафіксовані у Державному кадастрі територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Зауваження міської ради щодо використання неофіційних джерел для проведення експертних досліджень, суд вважає помилковими, оскільки використання інформаційних шарів природно-заповідного фонду та ліцензованого програмного забезпечення (Digitals, Google Earth Pro) дозволяє проводити вимірювання камеральним шляхом.
Водночас варто зауважити, що експертні висновки, надані прокуратурою, не оскаржені жодною стороною як необґрунтовані, неповні чи такі, що містять істотні порушення. Сама лише незгода з висновками не може слугувати підставою для призначення, зокрема комплексної судової експертизи.
Більше того, значна частина питань у клопотанні міської ради не може бути предметом експертного дослідження, оскільки питання про відповідність технічної документації 2013 року вимогам законодавства є питаннями права, а не технічними. Згідно зі ст. 98 ГПК України, вирішення правових питань належить до виключної компетенції суду.
Питання про встановлення загальної площі всього заказника (1217,69 га проти 1192 га) не входять до предмету доказування в даній справі, адже спір стосується виключно спірної земельної ділянки, площею 2 га.
Визначальним у спірному випадку є з'ясування факту накладення спірної земельної ділянки (повністю чи в частині) на землі заказника.
Окрім того, суд зазначає, що межі заказника «Серетський» визначені законодавчо та не потребують додаткового експертного підтвердження для вирішення спору. Гідрологічний заказник «Серетський» створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980 № 132 і його площа становить 1192 га. Положення про заказник затверджено наказом Міндовкілля України № 493 від 20.07.2021. Статус земель природно-заповідного фонду врегульовано у вказаних нормативних актах та спеціальному Законі України "Про природно-заповідний фонд України", а також Земельному кодексі України.
Предметом позову у цій справі є вимога про усунення перешкод у користуванні частиною земель природно-заповідного фонду шляхом скасування державної реєстрації окремо визначеної сформованої земельної ділянки та її повернення у державну власність. Встановлення загальної площі чи меж усього заказника не є визначальним для вирішення даного спору.
Окрім того, міською радою не підтверджено існування нових обставини чи неможливість надання висновку, виконаного ексмпертом за власним замовленням в порядку ст. 101 ГПК України. Наведене в сукупності свідчить про необґрунтованість клопотання.
За таких обставин, призначення у даній господарській справі комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою є недоцільним, суперечить принципу розумності та ефективності судового процесу та не відповідає вимогам ст. 99 ГПК України, у зв"язку з чим суд відмовляє у його задовленні.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про виклик судового експерта, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи (частина 4 статті 69 ГПК України, стаття 12 Закону України «Про судову експертизу»).
Виклик експерта є важливою процесуальною гарантією реалізації принципів змагальності, диспозитивності та всебічності розгляду справи, який дозволяє суду та учасникам справи з'ясувати методику проведених досліджень; перевірити повноту, обґрунтованість та достовірність висновку; уточнити застосовані спеціальні знання, використане програмне забезпечення та вихідні дані; виявити можливі розбіжності між дослідницькою частиною та підсумковими висновками; оцінити висновок експерта в сукупності з іншими доказами за правилами статті 86 ГПК України.
У матеріалах справи наявний Висновок судової земельно-технічної експертизи № 151/26-22 від 06.03.2026, виконаний експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ Олійником В.Л., згідно з яким прокуратурою змінено позовні вимоги та яким, як вказує прокурор, стверджується приналежність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та її накладення на землі заказника.
Тернопільська міська рада (відповідач-2) у клопотанні без номера від 13.04.2026 (вх. № 2880 від 13.04.2026) просить викликати судового експерта в судове засідання по розгляду справи по суті для надання пояснень щодо зазначеного висновку.
Суд вважає за доцільне задоволити вказане клопотання. При цьому суд виходить з таких міркувань та мотивів.
Відповідно до приписів ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи по суті повинен безпосередньо дослідити докази, зокрема ознайомитися з висновками експертів та поясненнями учасників справи. Незважаючи на те, що висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється нарівні з іншими доказами, однак учасники справи мають право давати пояснення з приводу висновку та ставити експерту питання, а виклик відповідного фахівця є обов'язковим для реалізації цього права на стадії розгляду справи по суті.
Спір стосується накладення меж частини спірної земельної ділянки на територію гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». З урахуванням обставин визначення фактичних меж, площі накладення, використання картографічних матеріалів радянського періоду, векторизації, застосування програмного забезпечення (Digitals, Google Earth Pro) та співставлення з проектом створення заказника, існує потреба в додаткових роз'ясненнях спеціаліста для правильного розуміння судом та учасниками справи виконаних експертних досліджень.
Міською радою наведено ряд зауважень щодо неоднозначності висновку №151/26-22, зокрема про те, що експертом використано дані інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти, проте у тексті висновку зазначено, що ця версія не є остаточною і буде постійно оновлюватися. Також міською радою зауважено, що у Висновку відсутня інформація про проведення топографо-геодезичних робіт безпосередньо на місцевості. Усні пояснення експерта дозволять з'ясувати, чи достатньо лише камерального дослідження (зіставлення оцифрованих карт) для встановлення точного місця розташування спірної земельної ділянки. Окрім того, рада посилається на те, що згідно з матеріалами інвентаризації земель заказника 2023-2024 років, спірна земельна ділянка не накладається на межі заказника, тому є доцільність з'ясувати чому ці дані не враховані чи відхилені під час дослідження, а також отримати пояснення щодо спеціальних термінів та Методики використання ліцензованого програмного забезпечення (Digitals, Google Earth Pro), що застосовувались для ідентифікації меж за відсутності координат у старих картосхемах.
Варто зауважити, що відповідач-2, як учасник судового процесу у цій справі, вправі поставити експерту уточнюючі питання, висловити зауваження щодо методики та вихідних даних, а виклик експерта дозволить реалізувати це право в умовах безпосереднього дослідження доказів.
Усні пояснення експерта сприятимуть всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин, що мають значення для правильного вирішення спору та уникненню можливих сумнівів щодо правильності наданого експертом висновку, а також сприятимуть усуненню ризику неправильного розуміння технічних аспектів наданого висновку та перевірці його обґрунтованості у контексті суперечливих даних Державного земельного кадастру, на які вказує відповідач-2; надання таких пояснень має відбутися саме на стадії розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання міської ради про виклик експерта.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження у даній справі зупинити, виходячи з такого.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим зумовлюється неможливість розгляду наявного спору.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі. Зокрема, йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо неї внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, одночасності розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами, певної черговості розгляду вимог або з інших причин.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у даній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість обумовлюється тим, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Аналогічні висновки наведено в постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №916/2739/19, від 06.07.2020 у справі №902/537/18, від 03.11.2020 у справі №908/2356/19.
Суд відзначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва у провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду спору до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Предметом спору у справі 921/776/25 є усунення перешкод Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, у користуванні та розпорядженні частиною земель природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Серетський», шляхом: 1) визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 2 га за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985, в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) повернення частини земельної ділянки, площею 1,6384 га з кадастровим номером 6122689500:01:001:1985 в межах накладення на землі гідрологічного заказника загально-державного значення «Серетський», проміри між поворотними кутами мають наступні значення: 74, 54 м, 129, 56 м, 47,33 м., 19,13 м, 44, 36 м, 42, 42 м, 13, 84 м, 13, 84 м, 123,01 м, 34, 69 м, з визначенням координат кутів повороту меж частини такої земельної ділянки.
Відповідачем-2 у даній справі виконувачем обов'язків керівника Тернопільської окружної прокуратури визначено Тернопільську міську раду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, серед іншого учасники справи посилаються на те, що на даний час за Тернопільською міською радою 11.02.2020 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6122689500:01:001:0266, площею 7,9994 га, яка в подальшому поділена на 4 земельних ділянки, у тому числі і на спірну земельну ділянку, площею 2 га за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985.
Як з'ясовано судом, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 у справі № 921/346/24 задоволено позов керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації до Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду, шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6122689500:01:001:1983 у Державному земельному кадастрі. Одночасно, судом задоволено позовну вимогу про усунення перешкод власнику - Тернопільській обласній військовій адміністрації шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності Тернопільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689500:01:001:0266, припинивши право комунальної власності на вказану ділянку. Вказане судове рішення станом на даний час не набрало законної сили, оскільки переглядається судом апеляційної інстанції (ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено судове засідання).
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зокрема справедливе вирішення спору (ч. 1 - 2 ст. 2 ГПК України), а справедливість судового розгляду - є складовою ч. 1 ст. 6 Конвенції.
За даних обставин, зважаючи на те, що предметом позову у справі №921/776/25 є усунення перешкод Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні частиною земель природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Серетський» шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 2 га за кадастровим номером 6122689500:01:001:1985, в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно; повернення частини земельної ділянки, площею 1,6384 га з кадастровим номером 6122689500:01:001:1985, яка утворилася шляхом поділу земельної ділянки із кадастровим номером 6122689500:01:001:0266, усунення перешкод якою власнику - державі в особі Тернопільської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні частиною території природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" шляхом: скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності Тернопільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689500:01:001:0266, припинивши право комунальної власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2031237761226) визнано законним згідно судового рішення у справі №921/346/24, яке не набрало ще законної сили, суд робить висновок, що рішення суду у справі №921/346/24 безпосередньо впливає на вирішення спору у справі №921/776/25. Встановлені в рішенні суду у справі 921/346/24 обставини щодо власника земельної ділянки із кадастровим номером 6122689500:01:001:0266, в результаті поділу якої утворилася спірна земельна ділянка, мають визначальне значення для правильного та об'єктивного вирішення спору у справі №921/776/25.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі №921/776/25 до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній справі №921/346/24.
Разом з цим, суд зауважує, що зупинення провадження у цій справі є виправданим, адже забезпечить ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечить захист прав як позивача, так і відповідачів, сприятиме дотриманню принципу правової визначеності та справедливості.
Керуючись ст.4, 6, 10, 12, 42, 46, 47, 50, 53, 69, 98, 99, 104, 106, п.5 ч.1 ст.227, п.4 ч.1 ст.229, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні клопотання без номеру від 10.04.2026 (вх.№2870 від 13.04.2026) Тернопільської міської ради про призначення у справі комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, - відмовити.
2. Клопотання без номера від 13.04.2026 (вх.№2880 від 13.04.2026) Тернопільської міської ради про виклик судового експерта Олійника В.Л. в судове засідання по розгляду справи по суті для надання пояснень щодо висновку експертизи від 06.03.2026 № 151/26-22, - задоволити.
3. Зупинити провадження у справі №921/776/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/346/24.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в частині зупинення провадження до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 11.05.2026.
Суддя Н.О. Андрусик