12.05.2026м. СумиСправа № 920/1037/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) про розстрочення виконання судового рішення та матеріали справи №920/1037/25
за позовом Антимонопольного комітету України
(вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035,
код ЄДРПОУ 00032767)
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи
«Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021,
код ЄДРПОУ 03352432)
про стягнення 15 105 261 грн 00 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Прохоров Є.І,
від відповідача: Юрченко І.М.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Рішенням Господарського суду від 04.12.2025 у справі №920/1037/25 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 15 105 261 (п'ятнадцять мільйонів сто п'ять тисяч двісті шістдесят одна) грн 00 коп. пені із зарахуванням зазначеної суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у справі №920/1037/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі № 920/1037/25 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі № 920/1037/25 - залишено без змін.
30.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (вх.№2036) про розстрочення виконання судового рішення по справі №920/1037/25, відповідно до змісту якої просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області по справі №920/1037/25 від 04.12.2025, яке набрало законної сили 23.04.2026, шляхом сплати Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз» пені у розмірі 15 105 261,0 грн із зарахуванням зазначеної суми у дохід загального фонду Державного бюджету України рівними частинами строком на 7 місяців та затвердити наступний графік погашення суми пені:
- до 31.05.2026 - 2 160 000,00 грн;
- до 30.06.2026 - 2 160 000,00 грн.
- до 31.07.2026 - 2 160 000,00 грн;
- до 31.08.2026 - 2 160 000,00 грн;
- до 30.09.2026 - 2 160 000,00 грн;
- до 31.10.2026 - 2 160 000,00 грн
- до 30.11.2026 - 2 145 261,00 грн.
Ухвалою суду від 01.05.2026 прийнято заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) про розстрочення виконання судового рішення по справі №920/1037/25 - до розгляду; призначено розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/1037/25 у судове засідання з повідомленням сторін на 12.05.2026, 11:20.
04.05.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду пояснення (вх.№2321) на заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до змісту яких позивач зазначає, що за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, позивач просить розглянути заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду та прийняти рішення відповідно до законодавства.
11.05.2026 матеріали справи №920/1037/25 повернуто на адресу Господарського суду Сумської області.
11.05.2026 Господарським судом Сумської області на виконання рішення суду від 04.12.2025 у справі №920/1037/25 видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 15 105 261 (п'ятнадцять мільйонів сто п'ять тисяч двісті шістдесят одна) грн 00 коп. пені із зарахуванням зазначеної суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У судовому засіданні 12.05.2026 представник відповідача підтримав попередньо подану заяву (вх.№2036) про розстрочення виконання судового рішення та просив суд про її задоволення повністю.
Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2026 вказав, що при розгляді судом заяви відповідача (вх.№2036) про розстрочення виконання судового рішення у справі покладається на розсуд суду.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/1037/25, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до поданої заяви від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про розстрочення виконання рішення суду, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 920/1037/25 до 30.11.2026 згідно з запропонованим відповідачем графіком розстрочення.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що сума стягнення за вказаним рішення суду є досить значною для відповідача і її одноразова сплата ставить під загрозу виробничу діяльність підприємства.
Крім цього, як зазначає заявник, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1774 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Сумигаз» з 01 жовтня 2023 року зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19 червня 2017 року № 814, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу» ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Сумської області та села Мойка Богодухівського району Харківської області - колишньої території провадження діяльності з розподілу природного газу АТ «Сумигаз». Згідно п. 9 додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 в редакції постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 фактично діяльність з розподілу природного газу на території Сумської області та села Мойка Богодухівського району Харківської області здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії. Таким чином, за рішенням Регулятору ринку природного газу Товариство було позбавлене основного виду діяльності - розподілу природного газу, і , відповідно, основного джерела фінансування своєї діяльності. Крім цього, Товариство має можливість отримувати кошти від споживачів послуги розподілу природного газу, яка надавалась до 30.09.2023, тільки у судовому порядку.
Одним із боржників Товариства є ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (Шосткинська ТЕЦ). АТ «Сумигаз» проводило претензійно- позовну роботу щодо стягнення заборгованості із зазначеного споживача, що не є побутовим. Так, Господарським судом Сумської області були ухвалені рішення у справах № 920/433/22, № 920/1057/22 та ініційовано було справу № 920/968/23. Але відносно даного суб'єкта господарювання 05.10.2023 Господарським судом Сумської області порушено справу про банкрутство №920/1061/23, про що постановлена відповідна ухвала. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 у справі №920/1061/23 визнані вимоги АТ «Сумигаз» до ТОВ «ШП «ХАЕР» у розмірі 46 348 275,27 грн. боргу та 5 368,00 грн. судового збору. Враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство, конкурсні вимоги, що включені до реєстру кредиторів, можуть бути погашені тільки через процедури, визначені кредиторами та судом у справі про банкрутство. Вплинути на швидкість погашення заборгованості АТ «Сумигаз» не має можливості. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі №920/1061/23 введено процедуру санації ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», затверджено план санації на 10 років.
Крім того, незважаючи на проведену претензійно-позовну роботу з таким споживачем як АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМСЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ - ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ: 00205618), на виконанні знаходяться 5 наказів Господарського суду Сумської області на користь АТ «Сумигаз» на суму 8 064 556,90 грн (справи №920/968/22,920/476/23, 920/933/23, 920/1247/23,920/1121/22)., отримати кошти навіть у примусовому порядку Товариство не має можливості через те, що дане підприємство належить до підприємств оборонно-промислового комплексу. Відповідно до пункту 10-2 Розділ XIII Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, серед боржників, сума боргу якого у розмірі 5 024 698,27 грн підтверджена судовим рішення є Акціонерне товариство «Сумихімпром» (справа №920/548/25). Наказ Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 про стягнення 5 024 698,27 грн направлений на примусове виконання, але виконавче провадження зупинено у зв'язку з включенням єдиного майнового комплексу АТ «Сумихімпром» до переліку об'єктів великої приватизації. І вплинути на цей процес Товариство немає об'єктивної можливості.
Крім того, з початком воєнного стану велика кількість побутових споживачів евакуювалась як на початку військової агресії, так і за обов'язковою евакуацією. Так, наприклад в 5 км прикордонній зоні, які за розпорядженнями Сумської обласної військової адміністрації від 25.05.2023 № 206-ОД 1 підлягають обов'язковій евакуації були вимушені покинути свої домівки 9 961 побутових споживачів, які в першу чергу думали про врятування свого життя та здоров'я, а не про оплату послуг розподілу природного газу.
До того ж, відповідно до пункту 10-2 Розділ XIII Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) в Сумській області наявні території громади, які належать до зони можливих та активних бойових дій.
Таким чином, як вказує заявник, від незалежних від АТ «Сумигаз» обставин в період дії воєнного стану ускладнено отримання у повному коштів обсязі тарифних коштів , а державою в особі НКРЕКП жодних дій щодо компенсації різниці в тарифах не робилось. Крім того, на рівні держави в особі Верховної Ради України, Уряду були встановлені законодавчі норми, які не давали та не дають можливості Товариству своєчасно отримувати кошти від споживачів або спонукати їх до цього.
Окрім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що рішенням Антимонопольним комітетом України від 20.11.2025 №887-р було задоволено заяву АТ «Сумигаз» про надання розстрочки на сплату штрафу, накладеного на Товариство рішенням Антимонопольного комітету України від 24.12.2020 № 810-р, пеню за який було нараховано та стягнуто у справі №920/1037/25 до 30.09.2026 з оплатою щомісяця 1 258 660,0 грн, починаючи з листопада 2025 року. Товариство сумлінно ставиться до наданої розстрочки і щомісяця оплачує 1 260 000,0 грн., станом на 29.04.2026 Товариством не було допущено порушень графіку розстрочки і сплачені платежі по графіку по квітень 2026 року включно, додаючи до матеріалів заяви копії платіжних інструкцій.
На думку заявника, ненадання розстрочки у виконанні Рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/1037/25 щодо сплати пені в сумі 15 105 261,00 грн призведе до повного зупинення господарської діяльності Товариства, в т.ч. виконання власних зобов'язань за всіма договірними зобов'язаннями, зокрема, перед Антимонопольним комітетом України в частині виконання рішення від 20.11.2025 №887-р про розстрочку оплати штрафу, сплати податків та зборів, які оплачуються до місцевого бюджету прифронтової Сумської міської територіальної громади, виплати заробітної плати в умовах воєнного стану.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Отже, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.09.2013 у справі № 5016/2861/2012(9/88) встановлено, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках. Відповідно до пункту 7.2 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
В силу наведених приписів процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду України, підставою для розстрочки виконання рішення, можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто, розстрочення виконання судового рішення, пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Визначальним фактором, є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, то підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання судового рішення.
Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Правовий аналіз ст. 239, 331 ГПК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість розстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Необхідно відмітити, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи спірний договір відповідач усвідомлював усі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на його умови.
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Разом з цим, стаття 1 Закону України «Про підприємництво» визначає підприємництво як безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).
Суд бере до уваги той факт, що підприємство відповідача має стратегічне значення для забезпечення соціально - економічної та комунальної безпеки Сумської області. Тому примусове виконання рішення у цій справі може призвести до соціально - комунального колапсу на території Сумської області, що тягне за собою негативні наслідки правового та економічного характеру. Разом з тим, суд не може залишити поза увагою і аргументи, які навів стягувач стосовно свого фінансового стану.
З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення балансу інтересів як позивача, так і відповідача, суд дійшов висновку, що негайне виконання рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» може створити загрозу для подальшого надання комунальних послуг споживачам на території Сумської області. Розстрочення виконання рішення суду надасть можливість Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати населення наданням комунальних послуг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи значення підприємства відповідача для населення та суму їх заборгованість перед відповідачем, прийнявши до уваги запроваджений на території України режим воєнного стану, інтереси як позивача, так і відповідача, суд визнає винятковими, і такими, що дають право на розстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, задовольняє заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про розстрочення виконання рішення суду від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) у справі № 920/1037/25, розстрочивши виконання вказаного рішення на сім місяців.
Керуючись ст. 255, 256, 257, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» від 29.04.2026, б/н (вх.32036 від 30.04.2026) про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі № 920/1037/25, яке набрало законної сили 23.04.2026, шляхом стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» пені у розмірі 15 105 261 грн 00 коп. із зарахуванням зазначеної суми у дохід загального фонду Державного бюджету України рівними частинами строком на 7 місяців за наступним графіком погашення суми пені:
- до 31.05.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 30.06.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 31.07.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 31.08.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 30.09.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 31.10.2026 - 2 160 000 грн 00 коп.;
- до 30.11.2026 - 2 145 261 грн 00 коп.
3.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.05.2026.
СуддяС.В. Заєць