вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" травня 2026 р. Справа №918/822/23(918/847/24)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши скаргу розпорядника майна Козирицького А.С. на дії старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії - Вероніки Миколаївни у справі
позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"
про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні майном
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"
до відповідача-1 ОСОБА_1
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
про зобов'язання утриматись від вчинення дій щодо перешкоджання користування майном та виконання умов договору
в межах справи заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
про банкрутство
в засіданні приймали участь:
розпорядник майна: Козирицький А.С. (в режимі ВКЗ)
Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна", в якому просив визнати Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" недійсним, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
Рішенням Господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) від 04 грудня 2024 року позов розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" задоволено. Визнано Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" недійсним, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" на користь розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича по 3 028 грн 00 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судовий збір за розгляд зустрічного позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна".
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" від 30.12.2024 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) залишено без змін.
25.03.2025 на виконання рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 видано накази про примусове виконання рішення.
22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла скаргу на рішення та дії Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить:
- визнати протиправним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 13.04.2026 Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни;.
- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 13.04.2026р. Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії-Вероніки Миколаївни;
- зобов'язати Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: відкрити виконавче провадження з виконання Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) на підставі наказу №918/822/23(918/847/24), виданого 25.03.2025, про що винести відповідну постанову; виконати рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), в частині зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Евєрвелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс";
- зобов'язати Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання Ухвали про задоволення скарги повідомити суд про її виконання.
Ухвалою суду (суддя Марач В.В.) від 27.04.2026 матеріали справи №918/822/23(918/847/24) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні майном, зокрема, і Скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення та дії Старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа № 918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
Ухвалою суду від 28.04.2026 прийнято справу № 918/822/23(918/847/24) разом зі скаргою розпорядника майна Козирицького А.С. на дії старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії - Вероніки Миколаївни до розгляду. Призначено розгляд скарги на 07.05.2026.
06.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли пояснення щодо скарги та клопотання про проведення судового засідання без її участі.
В судовому засіданні 07.05.2026 розпорядник майна подану скаргу підтримав та просив задовольнити її повністю. Інші учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.
Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити судове засідання за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.
В судовому засіданні 07.05.2026 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення її по суті, суд встановив наступне.
За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відтак, рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі № 918/822/23(918/847/24), яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Так, частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 позов розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" задоволено, в тому числі - визнано Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" недійсним, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
25.03.2025 на виконання рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 видано накази про примусове виконання рішення.
При цьому, суд враховує, що зі змісту постанов державного виконавця та копії наказу, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що вірний номер наказу - 918/822/23(918/847/24), однак державним виконавцем помилково вказаний номер - 918/822/23 (тобто справи про банкрутство ТОВ "Традєкс"), без зазначення номеру справи позовного провадження, що розглядалось в межах справи про банкрутство.
Відтак, при розгляді скарги розпорядника майна Козирицького А.С. на дії державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України суд враховує, що вірний номер наказу, виданого судом та пред'явленого до виконання стягувачем - 918/822/23(918/847/24).
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі - державний виконавець) від 10.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77782376 з примусового виконання наказу № 918/822/23 від 25.03.2025.
06.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, де вказано, що 09.05.2025 державним виконавцем буде здійснюватися перевірка виконання рішення боржником, а саме щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 4а і буд. 4.
Вказаною постановою залучено працівників ВП № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців/я та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій.
В подальшому, 09.05.2025 державним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що боржником ТОВ "Елеврелле Україна" арбітражного керуючого не допущено на територію, де знаходиться майно та відповідно без поважних причин протягом десятиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно не виконано рішення суду. Зазначено, що представник боржника не з'явився.
Відтак, постановою державного виконавця від 09.05.2025 на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн.
05.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, де вказано, що 06.06.2025 державним виконавцем буде здійснюватися перевірка виконання рішення боржником, а саме щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 4а і буд. 4.
Вказаною постановою залучено працівників ВП № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців/я та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій.
В подальшому, 06.06.2025 державним виконавцем складено Акт та винесено постанову якими встановлено, що боржником ТОВ "Елеврелле Україна" без поважних причин протягом десятиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно не виконано рішення суду.
Відтак, постановою державного виконавця від 06.06.2025 на боржника накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн.
21.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій вказано, що керуючись ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно акту державного виконавця від 06.06.2025 встановлено, що боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" без поважних причин протягом десятиденного терміну не виконано рішення суду, а саме: не усунено перешкоди у користуванні рухомим/нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". На підставі вищенаведеного та керуючись ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 09.06.2025 головним державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення на адресу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
Згідно листа, долученого до пояснень державного виконавця, Стрийське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомило державного виконавця, що 02.05.2025 до Стрийського РУП надійшла ухвала слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. від 30.04.2025 (справа № 456/2211/25, провадження № 1-кс/456/519/2025) про зобов'язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою розпорядника майна ТОВ "Традекс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича від 17.04.2025. За даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141130000412 від 03 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України до яких долучено Ваше повідомлення з додатками від 09.06.2025 за №26.13-09/14260.
Звертаючись до суду зі скаргу, розпорядник майна вказує, що проаналізувавши підстави повернення виконавчого документа стягувачу, чинним законодавством не передбачено заборони на повторне звернення із заявою про відкриття нового виконавчого провадження, у разі винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі статей 26, 39, 40, 63, 75 Закону. Навпаки, Верховний Суд виснував, що невиконання боржником рішення після вжиття державним виконавцем всіх заходів, передбачених ст. 63 Закону (накладення на нього штрафу, звернення державного виконавця до правоохоронних органів із відповідним повідомленням), не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.
Відтак, розпорядник майна вважає, що державним виконавцем грубо порушено норми статтей 18 та 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Державний виконавець у своїх поясненнях зазначає, що було вжито всіх необхідних заходів у відповідності до вимог законодавства та в межах обов'язків покладених на нього.
Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені в частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, як вбачається з пояснень державного виконавця, в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника та повідомлено органи досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Як зазначено вище, статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
03.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань Стрийським РУП ГУНП у Львівській області внесено інформацію про початок досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України.
21.08.202 державним виконавцем, керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа направлено до суду.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з предмету та підстав даної скарги, необхідним є встановлення і доведення обставин, які передусім, свідчать про порушення державним виконавцем порядку виконання наказу та вжиття ним всіх заходів, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Більш того, доведення таких обставин належними і допустимими доказами покладається саме на скаржника.
Отже, встановивши фактичні обставини, суд вважає, що державний виконавець, двічі накладаючи штраф на боржника та направивши повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органу досудового розслідування, діяв в межах повноважень, на підставі та в порядку, визначеними законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, вимоги скаржника є необґрунтованими належним чином, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Крім того, суд звертає увагу розпорядника майна, що у відповідності до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що законодавцем в наведених приписах Закону України "Про виконавче провадження" надано право стягувачу звернутися з відповідною заявою до суду.
Керуючись статтями 12, 233 - 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні скарги розпорядника майна Козирицького А.С. на дії старшого державного виконавця Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швед Марії - Вероніки Миколаївни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повна ухвала виготовлена та підписана 12.05.2026.
Суддя А.М. Горплюк