65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"08" травня 2026 р.м.ОдесаСправа № 916/4358/25
Господарський суд Одеської області у складі
судді Малярчук І.А.,
секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Чабан О.О. - за ордером серія ВН № 1607161 від 07.11.2025,
від відповідача (ТОВ ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО''): Нєнов І.І. - за ордером серія ВН № 1334024 02.12.2025,
від відповідача ( ОСОБА_1 ): Левіт В.С.- за ордером серія ВН № 1556334 від 17.11.2025,
розглянувши заяву ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25, заяву ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО'' від 01.05.2026 за вх.№ 15144/26 про залишення без розгляду заяви про залишення без розгляду позовної заяви, заяву ОСОБА_1 від 05.05.2026 за вх.№ 15561/26 та клопотання ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО''від 06.05.2026 за вх.№ 15665/26 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО'' (68400, Одеська обл., Болградський р-н., м. Арциз, вул. Бондарєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 40834548), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визначення статутного капіталу та часток учасників у ньому,
Ухвалою ГСОО від 14.11.2025 суддею ОСОБА_3 було прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4358/25; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачам подати відзиви на позов та докази в обґрунтування своїх позицій з урахуванням вимог ст.ст.80,165 ГПК України в строк до 08.12.2025.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями ГСОО від 17.12.2025 справу №916/4358/25 було розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв'язку з чим, ухвалою суду від 22.12.2025 вказана справа була прийнята до провадження суддею Малярчук І.А. на стадії підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 10.04.2026 закрито підготовче провадження по справі №916/4358/25 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 24.04.2026 о 11:00.
23.04.2026 за вх.№ 14207/26 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
01.05.2026 за вх.№ 15144/26 до суду від ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО'' надійшла заява про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 по справі №916/4358/25, у зв'язку із тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2026 підготовче провадження по справі №916/4358/25 було закрито та справу було призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 24.04.2026, в той час як на виконання п. 5 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Крім того, відповідач вважає, що дії позивача, які мали місце при розгляді справи №916/4358/26 містять ознаки зловживання процесуальними правами, відтак, заявлення клопотання про залишення позову без розгляду може свідчити про намір позивача повторно звернутись із цим же позовом до цих же відповідачів і заявити аналогічні позовні вимоги, які є абсолютно безпідставними.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Так, Верховний суд у справі № 683/1861/19 зазначив, що суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті. Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22 (ЄДРСРУ № 107651717).
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
Частиною 3 ст. 201 ГПК встановлено, що з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Отже, зазначеними нормами процесуального права визначений момент початку розгляду справи по суті, а саме з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17, від 13.10.2021 у справі № 903/126/21).
На підставі викладеного, з урахуванням того, що закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу, а також ураховуючи те, що суддею не було проголошено про початок розгляду справи №916/4358/25 по суті, а тому початок розгляду справи по суті не настав, що підтверджується вищевикладеними висновками Верховного суду, судом не підлягає задоволенню заява ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО'' від 01.05.2026 за вх.№ 15144/26 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 по справі №916/4358/25 та суд залишає без розгляду позовну заяву від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО'', ОСОБА_1 про визначення статутного капіталу та часток учасників у ньому.
Водночас слід зазначити, що оскільки позов ОСОБА_2 не розглядався судом по суті, твердження ТОВ «Сільськогосподарське підприємство “САЛАГ АГРО»» про безпідставність позову є передчасними та необґрунтованими. Висновки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог можуть бути зроблені судом лише за результатами розгляду справи по суті та ухвалення відповідного судового рішення. Крім того, з огляду на подання позивачем клопотання в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відсутні підстави кваліфікувати вчинення останнім такої процесуальної дії як зловживання процесуальними правами.
Поряд із цим, 05.05.2026 ОСОБА_1 та 06.05.2026 ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО'' подали до суду заяви за вх.№№ 15561/26, 15665/26 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Суд враховує, що під час розгляду справи позивачем уточнювались та змінювались підстави заявлених вимог, що зумовило необхідність для відповідачів здійснювати підготовку відповідних заперечень, правових позицій та інших процесуальних документів з метою належного захисту своїх прав та інтересів. При цьому суд бере до уваги обсяг наданої представниками відповідачів професійної правничої допомоги, кількість підготовлених процесуальних документів, а також час, витрачений на формування та підтримання правової позиції у справі з урахуванням процесуальної поведінки сторін під час її розгляду. З огляду на викладене, а також враховуючи подані сторонами процесуальні заяви та положення ч. 5 ст. 130 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача витрат відповідачів на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що заява ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 не містить обґрунтувань щодо її заявлення, у зв'язку з цим, підлягають вирішенню судом з цього приводу заяви відповідачів про розподіл судових витрат, з врахуванням наступних положень законодавства.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).
Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Між тим, як зазначила Об'єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Так, 05.05.2026 за вх.№ 15561/26 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25, на підставі ч. 5. ст. 130 ГПК України, а саме гонорару у розмірі 100 000,00грн, визначеного у наявному в матеріалах справи договорі про надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2025, зокрема, в п. 5 цього договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, виснувала про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Наразі, дослідивши матеріали справи №916/4358/25, судом встановлено, що 17.11.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом - Левіт Віктором Семеновичем був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого адвокат вповноважений представляти Клієнта у місцевих та апеляційних загальних та спеціалізованих (у тому числі, господарських та адміністративних) судах України, Верховному Суді, в першій, апеляційній та касаційній інстанціях з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, що заявляє або не заявляє самостійних вимог, включаючи право подавати позови або інші заяви, апеляційні та касаційні скарги та/або заяви, змінювати позовні вимоги або відмовлятися від них, визнавати позовні вимоги або укладати мирові угоди, знайомитися з матеріалами справи, знайомитися з будь-якими іншими документами в будь-яких інших органах, підприємствах, установах, організаціях, що стосуються доручення клієнта, робити з них матеріалів (документів) копії та виписки, а також отримувати копії судових рішень, наказів, виконавчих листів з правом подання (пред'явлення) їх до виконання. Гонорар за виконання доручень, визначених у п. 2 договору, визначається у розмірі 100000,00 грн, який сплачується адвокату у наступному порядку - протягом 30 календарних днів з дня завершення розгляду справи судом першої інстанції.
Адвокатом ОСОБА_4 було подано до суду відзив від 24.11.2025 за вх.№ 37233/25, складений на 10 аркушах, заперечення від 04.02.2025 за вх.№ 4172/26, складені на 3 аркушах, відзив від 05.03.2026 за вх.№ 7919/26, складений на 12 аркушах, пояснення від 04.05.2026 за вх.№ 15386/26, складені на 8 аркушах.
Також, адвокат Левіт В.С. приймав участь у підготовчих та судових засіданнях суду, які відбулися - 09.12.2025, 19.01.2026, 02.02.2026, 16.02.2026, 09.03.2026, 03.04.2026, 10.04.2026 та 24.04.2026.
Крім того, предметом розгляду справи №916/4358/25 є корпоратині правовідносини щодо визначення статутного капіталу та часток учасників у ньому. Дана категорія справ є складною, потребує детального аналізу чинного закандоваства та судової практики, вирішення такого спору передбачає детальний аналіз значного обсягу доказів, зокрема статутних документів, протоколів загальних зборів учасників, реєстраційних дій, відомостей ЄДР, правовстановлюючих документів щодо набуття або зміни часток у статутному капіталі, а також перевірку дотримання порядку прийняття відповідних рішень та їх правових наслідків для учасників товариства.
Враховуючи викладене, оцінивши характер та категорію спору, рівень його складності, обсяг наданої правничої допомоги, тривалість розгляду справи, а також беручи до уваги необхідність перевірки не лише факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, але й їх розумності, співмірності та необхідності у конкретних обставинах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог відповідача щодо стягнення з позивача витрат на правничу допомогу. З урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації, витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн, які є співмірними із обсягом виконаної адвокатом Левітом В.С. роботи, кількістю витраченого часу та складністю наданих правничих послуг у межах даної справи.
Щодо клопотання ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО''від 06.05.2026 за вх.№ 15665/26 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи №916/4358/25 вбачається, що 03.11.2025 між Адвокатом Нєновим І.І. та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Сагат Агро» (Клієнт) був укладений договір № 0000/37/2025 про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну правову допомогу, пов'язану із здійсненням захисту та представництва Клієнта. Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги. Гонорар встановлюється відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вартість надання правової допомоги Адвокатом складається з суми гонорару та суми фактичних витрат, необхідних для виконання цього Договору. Розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги за цим Договором складає суму, визначену у додатку до цього Договору. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Фактичні витрати, понесені Адвокатом у зв'язку з наданням правової допомоги за Договором, що підлягають відшкодуванню Клієнтом Адвокату, включають, зокрема, витрати на відрядження (наприклад, вартість авіаквитків, проживання і харчування), добові, транспортні витрати, а також інші витрати, понесені у зв'язку з наданням правової допомоги за цим Договором (п.п. 2.1., 5.1. договору).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 03.11.2025 до договору №0000/37/2025 від 03.11.2025 вартість правничої допомоги складена у наступному вигляді: зустрічі, консультації Клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позиції - 10 000,00 грн; збір документів, детальний аналіз та вивчення первинної документації, підготовка копій - 20 000,00 грн; аналіз судової практики у подібних правовідносинах - 10 000,00 грн; написання відзиву на позовну заяву, аналіз нормативного регулювання - 20 000,00 грн; підготовка всіх необхідних у ході судового розгляду заяв та клопотань (у тому числі заперечень проти заяв та клопотань інших учасників справи), які сприятимуть вирішенню спору - 10 000,00 грн; участь у судових засіданнях по справі - 30 000,00 грн.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 30.04.2026 за договором №0000/37/2025 від 03.11.2025, адвокатом у період з 03.11.2025 по 30.04.2026 було надано клієнту професійну правничу допомогу у межах господарської справи №916/4358/25 за позовом ОСОБА_2 про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у ньому, а саме: зустрічі, консультації клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позиції - на суму 10 000,00 грн; збір документів, детальний аналіз та вивчення первинної документації, зокрема позовної заяви, підготовка копій - на суму 20 000,00 грн; аналіз судової практики у подібних правовідносинах - на суму 10 000,00 грн; написання відзиву на позовну заяву, аналіз нормативного регулювання спірних правовідносин - на суму 20 000,00 грн; підготовка всіх необхідних у ході судового розгляду заяв та клопотань, у тому числі заперечень проти заяв та клопотань інших учасників справи, які сприятимуть вирішенню спору - на суму 10 000,00 грн; участь у судових засіданнях по справі - на суму 30 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг професійної правничої допомоги склала 100 000,00 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що адвокатом Нєновим І.І. складалися та подавалися до суду відзив від 02.12.2025 за вх.№ 38378/25, складений на 18 аркушах, заперечення від 29.01.2026 за вх.№ 3411/26, складені на 11 аркушах, заперечення від 29.01.2026 за вх.№ 3414/26, складені на 6 аркушах, пояснення від 02.04.2026 за вх.№ 11342/26, складені на 4 аркушах, заперечення від 01.05.2026 за вх.№ 15144/26, складені на 5 аркушах.
Крім того, адвокат Нєнов І.І. приймав участь у підготовчих та судових засіданнях суду, які відбулися - 09.12.2025, 19.01.2026, 02.02.2026, 16.02.2026, 09.03.2026, 03.04.2026, 10.04.2026 та 24.04.2026.
Отже, з огляду на встановлене судом вище, а саме те, що справа №916/4358/25 є складною, потребує детального аналізу чинного закандоваства та судової практики, вирішення такого спору передбачає детальний аналіз значного обсягу доказів, зокрема статутних документів, протоколів загальних зборів учасників, реєстраційних дій, відомостей ЄДР, правовстановлюючих документів щодо набуття або зміни часток у статутному капіталі, а також перевірку дотримання порядку прийняття відповідних рішень та їх правових наслідків для учасників товариства, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації, витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн, які є співмірними із обсягом виконаної адвокатом Нєновим І.І. роботи, кількістю витраченого часу та складністю наданих правничих послуг у межах даної справи.
Керуючись п.5 ч.1 ст.226, ст.ст. 123, 126, 129, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО''від 01.05.2026 за вх.№ 15144/26 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 по справі №916/4358/25.
2. Задовольнити заяву ОСОБА_2 від 23.04.2026 за вх.№ 14207/26 про залишення без розгляду позовної заяви від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 по справі №916/4358/25.
3. Залишити без розгляду позовну заяву від 28.10.2025 за вх. № 4480/25 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО'' (68400, Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Бондарєва, будинок 25), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визначення статутного капіталу та часток учасників у ньому.
4. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 від 05.05.2026 за вх.№ 15561/26 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн витрат на правничу допомогу.
6. Задовольнити частково клопотання ТОВ ,,СП ,,САЛАГ АГРО''від 06.05.2026 за вх.№ 15665/26 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4358/25.
7. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО'' (68400, Одеська обл., Болградський р-н., м. Арциз, вул. Бондарєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 40834548) 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн витрат на правничу допомогу.
8. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 08.05.2026 та згідно ч.2 ст.254, п.14 ч.1 ст.255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
9. Повну ухвалу складено 11.05.2026.
Суддя І.А. Малярчук