65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2504/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНИЯ" (65123, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корпус 1, корпус 2; код ЄДРПОУ 36921110)
до відповідача - Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410)
про визнання договору укладеним, визнання недійсними та скасування додатків до договору, зобов'язання вчинити певні дії, виключення даних засобів обліку з додатку до договору;
представники учасників справи:
від позивача - Гученко Р. А. (в режимі відеоконференції), Філіппова Е. Г.,
від відповідача - Дзиговська С. М.,
від третьої особи - не з'явився,
Суть спору:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНИЯ" (далі - позивач, ОСББ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (далі - відповідач, ДТЕК), в якому, з урахуванням останньої заяви про зміну предмета позову (вх. № 32949/25 від 20.10.2025), просить суд:
- визнати укладеним Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ДТЕК та ОСББ від 01.01.2019 № 028056 у редакції, що оприлюднена на офіційному сайті ДТЕК за посиланням: https://www.dtek-oem.com.ua/ua/file/Ym5PRMyeimduk?inline=1 з моменту приєднання, а саме з 01.01.2019;
- визнати додаток № 2 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ недійсним;
- зобов'язати ДТЕК скласти нові паспорти точок розподілу електричної енергії за кожною точкою комерційного обліку (площадкою комерційного обліку), а саме: ліфтів, освітлення, димовидалення на кожен будинок окремо, а саме: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корп. 1 та буд. 71, корп. 2, відповідно до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ;
- виключити дані засобів обліку електричної енергії, а саме: п. 1.1 (ЕІС-код точки приєднання 62Z6366553581497), п. 1.2 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7403012474778), п. 1.6 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7222434579861), п. 1.7 (ЕІС код точки приєднання 62Z6037047795899) з додатку № 3 до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, шляхом викладення в новій редакції Додатку № 3;
- зобов'язати ДТЕК скласти та підписати додаток № 6 «Акт Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності» до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між сторонами;
- визнати додаток № 14 «Відомості про приєднані електроустановки інших учасників ринку до технологічних електричних мереж споживача» Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, недійсним та скасувати;
- визнати додаток № 17 «Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних мережах споживача (Основаного споживача)» Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, недійсним та скасувати.
Процесуальні дії суду. Заяви та клопотання учасників справи.
Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування у ДТЕК Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 28056 від 01.01.2019 з Додатками до Договору, а саме:
- Заява-приєднання;
- Додаток 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Паспорт точки розподілу електричної енергії від 05.04.2024;
- Додаток 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу;
- Додаток 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Порядок розрахунків;
- Додаток 5 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень;
- Додаток 7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Однолінійна схема електропостачання Споживача;
- Додаток 8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Порядок розрахунку втрат;
- Додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць;
- Додаток 13 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) порядок припинення, обмеження електропостачання Споживача;
- Додаток 14 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Відомості про приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку;
- Додаток 15 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) обсяги транспортування електричної енергії;
- Додаток 16 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Положення щодо розрахунку витрат електричної енергії в технологічних мережах;
- Додаток 17 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 (571000024975) Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії.
У цьому ж клопотанні позивач просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергетична компанія» (далі - ТОВ "ООЕК") документи, на підставі яких здійснюється нарахування електричної енергії для ОСББ згідно рахунків, а саме Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 28056 від 01.01.2019.
Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: належних доказів надсилання копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів листом з описом вкладення; доказів доплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн; належним чином засвідчених копій письмових доказів, що додані до клопотання про витребування доказів.
03.07.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
До заяви про усунення недоліків позивач долучив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "ООЕК".
Ухвалою від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2504/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження у розумний строк (відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), підготовче засідання призначено на 08.09.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, запропоновано відповідачу до 05.09.2025 надати до суду письмові пояснення щодо клопотання позивача про витребування доказів.
Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "ООЕК", та запропонував цій особі до 05.09.2025 подати до суду пояснення по суті справи.
23.07.2025 представник відповідача подав до суду заяву про продовження строку на подання відзиву до 04.08.2025.
04.08.2025 від представника відповідач надійшов відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 115-121).
03.09.2025 до суду надійшла заява із письмовими запереченнями представника відповідача проти клопотання позивача про витребування доказів.
08.09.2025 від представника позивача надійшли заяви про надання доступу до електронної справи та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, які судом були задоволені.
Того ж дня від представника ТОВ "ООЕК" надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі.
У підготовчому засіданні 08.09.2025 суд залучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 08.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд залишив без задоволення клопотання позивача про витребування доказів. При цьому суд керувався наступними мотивами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Клопотання про витребування у ДТЕК та ТОВ "ООЕК" доказів, перелік яких зазначено вище по тексту рішення, позивач обґрунтовує тим, що неодноразово надсилав запити на отримання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, проте відповідач надав договір від 05.04.2024, а не від 01.01.2019; ТОВ "ООЕК", у свою чергу, затребувало технічну документацію для переоформлення договору, проте рахунки за електроенергію виставляє саме на підставі договору від 01.01.2019.
Відповідно до п. 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Постанова) операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Пунктом 7 цієї ж Постанови визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 2.1.5 глави 2.1 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
Оператор системи зобов'язаний розміщувати актуальну редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз'яснення щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії на сторінці свого офіційного вебсайту із розміщенням посилання на головній сторінці та у власних центрах обслуговування споживачів.
Оператор системи зобов'язаний забезпечити можливість укладення/приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації та розмістити на сторінці свого офіційного вебсайту роз'яснення щодо порядку укладення цього договору з використанням електронної ідентифікації.
На вимогу споживача оператор системи протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.
Оператор системи зобов'язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, укладеного за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації та додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов'язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному вебсайті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, з 01.01.2019 позивач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними складеної ОСР (ДТЕК) паспорту точки розподілу за об'єктами споживача, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 71, корп. 1 та 2, на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за № 028056 від 04.10.2010.
Суд зазначає, що договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ, є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил, до якого неодноразово вносилися зміни згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019, № 1219 від 26.06.2020, № 924 від 12.08.2022, № 1272 від 05.10.2022, № 244 від 07.02.2023, № 1822 від 04.10.2023, № 3 від 10.01.2024, № 1142 від 19.06.2024, № 2408 від 30.12.2024, № 890 від 18.06.2025, № 953 від 24.06.2025, № 891 від 18.06.2025.
Як вбачається із запитів ОСББ, адресованих ДТЕК, позивач прагнув отримати у паперовій формі примірник договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками саме від 01.01.2019.
На запит позивача ДТЕК надав договір, проте в редакції від 05.04.2024.
Позивач вважає, що ДТЕК надав йому не той договір, до якого він приєднався з 01.01.2019.
Проте, такі міркування позивача є необґрунтованими, оскільки, як уже було зазначено, до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії неодноразово вносилися зміни, у зв'язку з чим суд вважає, що надання договору розподілу в тій редакції, яка діє станом на час звернення споживача з відповідним запитом, є цілком правомірним та таким, що узгоджується з абзацом п'ятим п. 2.1.5 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ.
До того ж, позивач може увійти на сайт ДТЕК "https://www.dtek-oem.com.ua/ua" та без жодних перешкод завантажити саме ту редакцію договору, в отриманні якої він заінтересований.
Доказів чинення ДТЕК або іншими особами перешкод в отриманні договору у необхідній позивачу редакції матеріали справи не містять, як і не містять доказів обмеження прав позивача щодо вільного доступу до актуальної та/або попередніх редакцій договору.
За таких обставин, суд зазначає, що позивачем не доведено неможливості самостійного отримання договору, який він просить витребувати у ДТЕК та ТОВ "ООЕК".
Додаток № 2 до договору "Паспорт точки розподілу", який у розумінні ПРРЕЕ складається ОСР (ДТЕК) за наявною технічною інформацією, відповідач надав на запит позивача, а позивач долучив його до позовної заяви, у зв'язку з чим клопотання в частині витребування цього додатку є необґрунтованим.
Інші додатки до договору, як свідчать матеріали справи, між сторонами не узгоджувалися та не укладалися, про що суд більш детально зупиниться у мотивувальній частині цього рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд залишив без задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 08.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 29.09.2025.
29.09.2025 до суду надійшла перша заява представника позивача про зміну предмета позову (вх. № 30191/25; т. 2 а.с. 194-209).
Підготовче засідання, призначене на 29.09.2025, не відбулося у зв'язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ".
Ухвалою від 29.09.2025 суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання призначено на 08.10.2025.
08.10.2025 представник ТОВ "ООЕК" подав до суду заяву, в якій просив провести підготовче засідання без його участі.
08.10.2025 від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з наміром надати письмові пояснення щодо заяви представника позивача про зміну предмета позову.
Того ж дня представник позивача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою від 08.10.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи та призначив наступне підготовче засідання на 20.10.2025, про що учасники справи були повідомлені ухвалою від 09.10.2025, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.
16.10.2025 від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти першої заяви представника позивача про зміну предмета позову.
17.10.2025 до суду надійшла друга заява представника позивача про зміну предмета позову (вх. № 32790/25; т. 3 а.с. 29-48).
20.10.2025 представник ТОВ "ООЕК" подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
20.10.2025 надійшла третя (остання) заява представника позивача про зміну предмета позову (вх. № 32949/25; т. 3 а.с. 56-71).
Підготовче засідання, призначене на 20.10.2025, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 20.10.2025 суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання призначено на 03.11.2025.
Ухвалою від 03.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання з метою реалізації представниками сторін їхнього наміру подати до суду письмові пояснення щодо останньої заяви позивача про зміну предмета позову.
13.11.2025 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заяви про зміну предмета позову (т. 3 а.с. 90-92).
24.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача щодо заяви позивача про зміну предмета позову.
Протокольною ухвалою від 24.11.2025 суд прийняв до розгляду останню заяву представника позивача про зміну предмета позову та продовжив розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
Ухвалою від 24.11.2025 суд відклав підготовче засідання на 08.12.2025.
04.12.2025 представник позивача подав до суду письмові заперечення проти позиції відповідача щодо заяви про зміну предмета позову (т. 3 а.с. 109-114).
Протокольною ухвалою від 08.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2026.
Судове засідання, призначене на 12.01.2026, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 13.01.2026 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначено на 26.01.2026.
Судове засідання, призначене на 26.01.2026 було перервано через збій у роботі підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ".
Ухвалою від 27.01.2026 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначено на 09.02.2026.
09.02.2026, на стадії вступних промов, судове засідання було перервано у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 09.02.2026 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначено на 24.02.2026.
В подальшому, у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва: до 05.03.2026 та до 12.03.2026.
05.03.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом було задоволено (дата ознайомлення: 10.03.2026).
12.03.2025 від представника позивача надійшла заява із розрахунком, в якому показано обсяги спожитої електричної енергії, які враховано ДТЕК при здійсненні комерційного обліку, у тому числі по загальнобудинковим лічильникам (т. 3 а.с. 155-158).
Судове засідання, призначене на 12.03.2026, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 12.03.2026 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначено на 18.03.2026.
18.03.2026, на стадії дослідження доказів, суд за усним клопотанням представника позивача оголосив перерву у судовому засіданні до 31.03.2026.
Судове засідання, призначене на 31.03.2026, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 12.03.2026 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначено на 14.04.2026.
14.04.2026 суд завершив стадію дослідження доказів та, за усним клопотанням представника позивача про надання додаткового часу для підготовки до судових дебатів, оголосив перерву в засіданні до 21.04.2024.
У судовому засіданні 21.04.2024, представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, та просила, зокрема, застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог.
ТОВ "ООЕК" явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про розгляд справи повідомлялось належним чином.
21.04.2024 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та в порядку ст. 219 ГПК України відклав його проголошення на 30.04.2026.
30.04.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів сторін.
Як зазначає позивач, 21.01.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про заснування ОСББ.
Багатоквартирний будинок, який обслуговує ОСББ, належить співвласникам цього будинку і факт створення ОСББ не надає такій юридичній особі право власності на нього. Отже, ОСББ не може бути власником електроустановок у багатоквартирному будинку.
ОСББ є юридичною особою, яка не споживає електричну енергію для власних потреб, а використовує її для забезпечення колективних комунально-побутових потреб співвласників будинку, таких як: освітлення місць загального користування, робота ліфтів, димовидалення тощо.
При здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю правління ОСББ, ревізійна комісія провела позачергову перевірку, за результатами якої було складено Акт від 29.05.2024, котрим встановлено порушення щодо розрахунку по загальнобудинковим лічильникам, а саме:
1) загальнобудинкові комерційні лічильники встановлені не на межі поділу мережі за балансовою належністю;
2) на підставі облікових даних зазначених лічильників ОСББ сплачує за електричну енергію, в той час як лічильники обліковують одночасно електричну енергію, яка використовується різними споживачами на різні цілі, а саме:
- технічні цілі в будинку, які обліковуються окремими лічильниками у ввідно-розподільчому пристрої багатоквартирного будинку;
- на приватні цілі (побутові потреби) власників квартир;
- на приватні цілі (господарські потреби) власника нежитлового приміщення (перукарня ФОП Берзой М. С.);
- на власні потреби ОСББ (кімната, офісне приміщення ОСББ), які обліковується окремими лічильниками, по іншому тарифу і сплачуються окремо.
Сплата електричної енергії ОСББ по загальнобудинковим лічильникам, що обліковують електричну енергію іншу ніж ту, яка використовується співвласниками багатоквартирного будинку на статутні цілі (технічні цілі), суперечить статуту ОСББ та Податковому кодексу України.
01.01.2019 ОСББ автоматично приєдналося до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, текст якого розміщений ДТЕК на офіційному вебсайті за посиланням https://www.dtek-oem.com.ua/ua/file/Ym5PRMyeimduk?inline=1.
На запит ОСББ відповідач надав паперову форму Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками до нього, зокрема Додаток № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу», де зазначено, що в двох будинках по вул. Академіка Заболотного, 71 корпус 1 та 71 корпус 2 у м. Одесі відбувається облік електричної енергії в різних точках розташування та на різні потреби/цілі, а саме:
1) будинок за номером 71 корпус 1 має 5 точок:
- 2 точки - загальнобудинкові лічильники, ЕІС-код точки приєднання 62Z06366553581497, 62Z7403012474778 (згідно додатку 3 порядкові №№ 1 та 2 відповідно) з точкою встановлення засобів обліку в трансформаторній підстанції (ТП) 5190, яка належить КПЕМЗО «Одеськміськсвітло», і знаходяться за 220 м від багатоквартирного будинку. Виходячи з даних додатків № 3, 6 та 7 до договору, ці лічильники встановлені не в будинку;
- 1 точка обліку ліфтів, ЕІС-код точки приєднання 62Z8943368534242 (згідно додатку 3 порядковий № 3);
- 1 точка обліку освітлення, ЕІС-код точки приєднання 62Z7425336767412 (згідно додатку 3 порядковий № 4);
- 1 точка обліку димовидалення, ЕІС-код точки приєднання 62Z6992902700071 (згідно додатку 3 порядковий № 5);
2) будинок за номером 71 корпус 2 має 5 точок:
- 2 точки - загальнобудинкові лічильники, ЕІС-код точки приєднання 62Z7222434579861, 62Z6037047795899 (згідно додатку 3 порядкові №№ 6 та 7 відповідно) з точкою встановлення засобів обліку в ТП 5190, яка належить КПЕМЗО «Одеськміськсвітло», і знаходяться за 360 м від багатоквартирного будинку. Виходячи з даних додатків № 3, 6 та 7 до договору, ці лічильники встановлені не в будинку;
- 1 точка обліку ліфтів, ЕІС-код точки приєднання 62Z2665994981935 (згідно додатку 3 порядковий № 8);
- 1 точка обліку освітлення, ЕІС-код точки приєднання 62Z3843654759524 (згідно додатку 3 порядковий № 9);
- 1 точка обліку димовидалення, ЕІС-код точки приєднання 62Z5358083644439 (згідно додатку 3 порядковий № 10).
В точках обліку двох будинків, які підключені після загальнобудинкових лічильників, відбувається споживання електричної енергії на роботу ліфтів, освітлення місць загального користування, димовидалення, тобто споживання електричної енергії на технічні цілі (статутні цілі ОСББ) для задоволення спільних побутових потреб співвласників багатоквартирного будинку, по яким і має розраховуватись ОСББ.
Згідно додатку № 3 до договору, чотири загальнобудинкових лічильники, що мають порядкові номери 1, 2, 6, 7 в додатку № 3, обліковують всю електричну енергію, яка споживається в будинку.
Окрім електричної енергії на технічні цілі, згідно Додатку 14 до Договору є ще й інші категорії обліку споживачів, які мають різні тарифні групи та облік: побутові споживачі (власники квартир); комерційний споживач (ФОП Берзой М. С. - власник перукарні); інший споживач (ОСББ).
Комерційний облік спожитої ОСББ електричної енергії на сьогоднішній день відбувається в такому порядку: загальнобудинкові комерційні прилади обліку (лічильники) стоять не на межі розподілу та балансової належності, а знаходяться в ТП 5190, яка належить КПЕМЗО «Одеськміськсвітло», і розташована за 360 та 220 метрів від багатоквартирних будинків. Лічильники обліковують всю електричну енергію, яка входить в будинок та водночас обліковується комерційними засобами обліку (лічильниками), що обліковують електричну енергію на технічні цілі, на побутові потреби, на приватні комерційній потреби та інші потреби ОСББ. Далі, паралельно, незалежно один від одного в багатоквартирному будинку підключені/встановлені комерційні засоби обліку окремих споживачів, які споживають електричну енергію на побутові та непобутові потреби, з використанням різних тарифів, тарифних коефіцієнтів (день/ніч), різної вартості електричної енергії.
ОСББ вважає, що описана вище ситуація суперечить актам чинного законодавства України.
Лічильники, що стоять в ТП 5190, не на межі розподілу, обліковують всю електроенергію різними тарифними групами. ОСББ звернуло на це увагу після того, як почали приходити чималі рахунки від ТОВ "ООЕК" за електроенергію, яка споживалась не на технічні (статутні) цілі.
25.01.2024 позивач надіслав відповідачу лист з проханням направити представника ДТЕК для вияснення місця встановлення лічильників та порядку зняття показів з них. Проте, вже 13.03.2024 на адресу ОСББ було направлено попередження про припинення постачання електроенергії, які надходять і зараз щомісячно.
10.01.2025 ОСББ направило відповідачу лист із вимогою внести зміни в договір шляхом виключення з додатку № 3 ЕІС-кодів, які не належать ОСББ. У відповідь на цей лист відповідач повідомив, що для внесення змін в додаток потрібно надати погоджену проєктну документацію.
Позивач наголошує, що розрахунки за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання спільної сумісної власності в багатоквартирному будинку, яке призначено для задоволення спільних побутових потреб співвласників будинку та по яким розраховується споживач. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, димовидалення тощо.
Виконання укладеного з ДТЕК договору, на переконання позивача, є можливим за умови виключення з додатку № 3 загальнобудинкових засобів обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта, а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування, комерційні об'єкти, приватні офіси тощо).
Використання загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії, які містить додаток № 3 до договору, суперечить пункту 2.3.2 Правил, п. 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, і в такий додаток мають бути внесені зміни.
Додаток № 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії», який містить лише один ЕІС-код 62Z8867255728600, на думку позивача, суперечить вимогам ККОЕЕ та ПРРЕЕ, так як складений ОСР за одним кодом на фактично два об'єкти, два багатоквартирні будинки за різними адресами. Вказана точка розподілу/передачі електричної енергії враховує точки, через які проходить вся електроенергія, що постачається на територію будинку і загальнобудинковими лічильниками, і на технічні цілі, і на нежитлове приміщення, і на всі квартири в будинках. Такі точки не є точками приєднання ОСББ, а електроенергія, яка постачається через зазначені точки, постачається різним власникам.
Позивач вважає, що додаток 2 до договору має містити 6 Паспортів точок розподілу на площадки комерційного обліку, що відповідають точкам приєднання електроустановок на технічні цілі будинку, за функціонування яких, відповідно до Статуту, відповідальне ОСББ.
В додатку № 6 до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності» сторін зазначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан обслуговування електромереж та установок встановлюється до ввідних клем вузлів вимірювань № 04643621, № 04643619, № 04643623, № 04643625, № 04645538, № 04643627 (лічильники на технічні потреби будинку). Крім того, в запропонованій ОСББ редакції додатку № 6 (саме так зазначено позивачем у змісті позовної заяви) міститься схема, відповідно до якої відповідальність за стан внутрішньобудинкових мереж від вводу в будинок та до індивідуальних лічильників квартир встановлена за ОСББ, що узгоджується з п.10.2.2, п.2.2.5 та п.2.2.8 ПРРЕЕ.
Оскільки ОСББ не має власних мереж, то відповідно до них не може ніхто приєднуватись, у зв'язку з чим позивач вважає додаток № 14 до договору "Відомості про приєднані електроустановки інших учасників ринку до технологічних електричних мереж споживача" недійсним і таким, що підлягає скасуванню.
Також, оскільки ОСББ не є власником мереж та основним споживачем, а власниками внутрішньобудинкових електричних мереж є співвласники багатоквартирного будинку, позивач вважає додаток № 16 до договору "Положення щодо розрахунку втрат електричної енергії в технологічних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановках інших учасників роздрібного ринку" недійсним і таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, так як ОСББ не є основним споживачем, а власники квартир та власник офісу не є субспоживачами, на дату подання позову між ДТЕК та ОСББ не укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, позивач вважає, що не має складати баланс електричної енергії в технологічних електричних мережах, які у нього відсутні, з огляду на що додаток № 17 до договору "Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних мережах споживача (основаного споживача)" вважається позивачем недійсним і таким, що підлягає скасуванню.
Так, позивач зазначає, що змушений звернутися до суду за захистом порушених прав, адже фактичне нарахування за загальнобудинковими лічильниками спожитої електричної енергії ОСББ, яку позивач не використовує на статутні цілі, порушує майнові права співвласників багатоквартирного будинку.
Позивач наголошує, що розрахунки за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показів лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що знаходиться у власності ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо. Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта (електрообладнання ОСББ), а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між ДТЕК та ОСББ.
Крім іншого, позивач зазначає, що ОСББ не є колективним побутовим споживачем, оскільки фізичні особи мають прямі договори, окремі розрахунки, існують прямі договори з ФОП, також наявний окремий договір з ОСББ на офісне приміщення.
Позивач стверджує, що відповідач істотно порушує умови договору, оскільки розраховує електроенергію на підставі показів загальнобудинкового лічильника, чим фактично змушує ОСББ сплачувати за електроенергію, яка ним не споживається та перевищує обсяги розподіленої електроенергії на об'єкти ОСББ по договору, згідно якого об'єктами ОСББ є місця загального користування, димовидалення, ліфт. Однак, відповідач застосовує дані загальнобудинкових лічильників, покази яких не відповідають показам лічильників, встановлених на об'єкті позивача. Вказані порушення, на переконання позивача, суперечать положенням ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу та Закону України "Про ринок електричної енергії", що є підставою для внесення змін до договору
Позиція відповідача зводиться до наступного:
- позивач приєднався до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за № 028056 від 04.10.2010;
- позивачем не доведено обставин недодержання в момент укладення додатку № 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до договору вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України , зокрема невідповідність ЦК, іншим актам цивільного законодавства, оскільки під час укладення означеного правочину було визначено єдину площадку комерційного обліку з ЕІС кодом 62Z8867255728600, що узгоджується з приписами п. 54 п.1.2., 4.4.1, 4.4.4 Кодексу комерційного обліку, а отже сторони дотрималися порядку укладення додатку № 2 до договору;
- скласти нові паспорти точок розподілу електричної енергії за кожною точкою комерційного обліку (площадкою комерційного обліку) є неможливим, оскільки площадка комерційного обліку вже створена та ідентифікована з ЕІС кодом 62Z8867255728600, обґрунтованість її створення обумовлюється п. 4.4.4 Кодексу комерційного обліку з підстав використання різних тарифів - різної вартості електричної енергії для окремо визначених комерційними обліками - ліфтів, освітлення тощо;
- підписуючи заяву приєднання до договору, позивач підтвердив волевиявлення споживати електричну енергію за діючою схемою електроживлення, змонтованою на підставі проєктних рішень, що діяли між сторонами з 04.10.2010; таким чином, позивач визначився з точками комерційного обліку, переліченими у п.п. 1.1, 1.2, 1.6, 1.7 додатку № 3, що фіксують обсяг електричної енергії, розподіленої на територію всього будинку (ів) (загальнобудинкові лічильники), зокрема, місць загального користування, житлових та нежитлових приміщень. Вказані лічильники встановлені та введені в експлуатацію відповідно до технічних умов та на підставі проєктних рішень (проєкту), що узгоджується з п. 5.2.2. Кодексу комерційного обліку;
- вимога позивача про зобов'язання ДТЕК скласти та підписати додаток № 6 є безпідставною, оскільки ДТЕК не є власником ТП 5190 та кабельних ліній, до яких приєднано житлові будинки. Власником є КП ЕМ ЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО», яке навіть не є учасником дійсної справи;
- вимога про визнання недійсним та скасування додатку № 14 до договору є необґрунтованою, оскільки вказаний додаток містить інформацію про субспоживача ФОП Берзой М. С., який приєднався до електричних мереж (поверхневий щит) будинку та інформацію про засоби обліку побутових споживачів;
- додаток № 17 до договору є інформативним та не містить жодного змістовного навантаження на позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
21.01.2010 відбулась державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРМОНИЯ" як юридичної особи.
ОСББ, відповідно до п. 1.1. його Статуту, створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 71, корп. 1 та 2, що розташований по вул. Академіка Заболотного у м. Одесі.
Основним та єдиним видом діяльності ОСББ є: 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
ДТЕК є ліцензіатом з розподілу електричної енергії споживачам (постанова НКРЕКП від 06.11.2018 № 1345) та надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам, об'єкти енергоспоживання яких розташовані у Одеській області та місті Одеса.
До 01.01.2019 між ОСББ (споживач) та ВАТ ЕК "Одесаобленерго", правонаступником якого є ДТЕК (постачальник), діяв Договір про постачання електричної енергії № 028056 від 04.10.2010 (т. 2 а.с. 124-127), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.
У матеріалах справи наявні додатки до договору № 028056 від 04.10.2010 (т. 2 а.с. 128-130, 132), а саме:
- додаток № 2 "Графік зняття показів обліку електричної енергії";
- додаток № 5 "Порядок розрахунків";
- додаток № 7.1 "Однолінійна схема електропостачання ОСББ";
- додаток № 10 "Перелік об'єктів споживача".
У п. 8 додатку № 2 до договору № 028056 від 04.10.2010 йдеться про чотири площадки вимірювання електричної енергії, а саме:
1) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01534868;
2) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01157820;
3) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01157874;
4) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069149.
Додаток № 10 до договору № 028056 від 04.10.2010 містить зазначення найменувань об'єктів ОСББ, їх адрес, видів точки обліку, № та тип лічильників тощо.
Згідно з вказаним додатком ОСББ має наступні об'єкти:
1) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01534868;
2) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01157820;
3) житловий будинок (ліфт) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01163387;
4) житловий будинок (освітлення) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01164512;
5) житловий будинок (димовидалення) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01167801;
6) житловий будинок (побут.) по вул. Заболотного, 71/1, № -;
7) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01157874;
8) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069149;
9) житловий будинок (ліфт) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01163381;
10) житловий будинок (освітлення) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01163570;
11) житловий будинок (димовидалення) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069145;
12) житловий будинок (побут.) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника -;
Як вбачається з додатку № 7.1. до договору № 028056 від 04.10.2010, загальнобудинкові комерційні прилади обліку (лічильники №№ 01534868, 01157820, 01157874, 01069149) розташовуються в ТП № 5190, яка належить КП ЕМЗО "Одеськміськсвітло", і знаходиться за 360 м та 220 м від відповідного корпусу багатоквартирного будинку. Вказані лічильники обліковують всю електроенергію, яка входить в будинок.
З 01.01.2019 ОСББ приєдналося до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії № 028056 від 04.10.2010.
Цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору. Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти цей договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи розподілу, за відсутності заперечень оператора системи (п. 1.1. Договору).
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 (зі змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх Споживачів (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (зі змінами та доповненнями) та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до цього Договору та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії» до цього Договору (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Згідно з п. 3.1. Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі Електропостачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим Договором забезпечує електропостачальник Споживача.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу (п. 2.1.4. ПРРЕЕ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (абз. 2 п. 2.1.6. ПРРЕЕ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У матеріалах справи наявна заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (т. 1 а.с. 83), яка містить підпис та печатку ОСББ лише в полі "Відмітка про згоду Споживача на обробку персональних даних". Поле "Відмітка про підписання Споживачем цієї заяви-приєднання" не містить підпису та печатки ОСББ. В цій заяві відсутня також і дата її підписання. Відтак, суд приходить до висновку, що Договір з 01.01.2019 укладено не на підставі наявної у матеріалах справи заяви-приєднання, а за фактом подальшого (з 01.01.2019) споживання ОСББ електричної енергії та здійснення оплати за її споживання.
01.01.2019 ДТЕК склав Паспорт точки розподілу електричної енергії, в якому зазначено технічні параметри точки підключення ОСББ та який є додатком № 2 до Договору (т. 1 а.с. 84-85).
Додатком № 2 до Договору визначено, зокрема: EIC-код площадки комерційного обліку - 62Z8867255728600; вид об'єкта електрифікації - житловий будинок; адреса об'єкта електрифікації - м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корп. 1 та 2; дозволена потужність за площадкою комерційного обліку - 250 кВт тощо.
Як вбачається з відповіді ДТЕК від 23.01.2025 № 21/45 на адвокатський запит представника позивача, EIC-код складної площадки комерційного обліку "62Z8867255728600" включає всі прилади обліку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 71 корп. 1 та 2, які зазначені в додатку № 3 до Договору (т. 1 а.с. 174-175).
Отже, за наявності складеного Паспорта точки розподілу електричної енергії, ДТЕК не мав права відмовити ОСББ у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що прямо передбачено абзацом четвертим пункту 2.1.4 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ (в редакції станом на час приєднання ОСББ до умов Договору).
Відтак, Договір було укладено 01.01.2019, що не заперечується обома сторонами, а навпаки підтримується ними у поданих до суду заявах по суті справи.
Крім додатку № 2 до Договору, у матеріалах справи також наявні інші додатки до Договору (т. 1 а.с. 87-96; 98-103), які містять підпис та печатку ДТЕК, а саме:
- № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії";
- № 4 "Порядок розрахунків";
- № 5 "Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень";
- № 7 "Однолінійна схема електропостачання Споживача";
- № 8 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі Споживача";
- № 13 "Порядок припинення, обмеження електропостачання Споживача/субспоживача, приєднаного до електричних мереж Споживача";
- № 14 "Відомості про приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку до технологічних електричних мереж Споживача";
- № 15 "Обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку";
- № 16 "Положення щодо розрахунку витрат електричної енергії в технологічних мережах Споживача (основного споживача), пов'язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку";
- № 17 "Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах Споживача (основного споживача)" з продовженням цього додатка "Дані про лічильники для визначення обсягів розподіленої електроенергії в ТЕМ основного споживача у разі її вироблення субспоживачем".
З боку ОСББ додатки №№ 3-5, 7, 8, 13-17 до Договору не підписані.
Вказані додатки зі своїм підписом та печаткою ДТЕК надав на запит ОСББ супровідним листом від 05.04.2024 № 19874/19 (т. 1 а.с. 125-126).
Також, у матеріалах справи наявний ще один додаток № 4 "Акт № 5190-1-С 22.07.2010 р. Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (т. 1 а.с. 120).
Зі змісту цього додатка вбачається, що він стосується договору № 5190-1-С від 22.07.2010, який укладено між ОСББ (споживачем) та особою, яка не є учасником справи, - КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло" (власником мереж).
Проте, у правому верхньому кутку вказаний додаток містить відмітку "Додаток № 6 до договору споживача про надання послуг з розподілу ел. ен.". Відмітку здійснено шляхом допису від руки невідомою особою, без зазначення ПІБ, дати, посадового становища тощо. Відтак, вказана відмітка не розцінюється судом як така, що свідчить про віднесення цього додатка до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСББ та ДТЕК з 01.01.2019.
При цьому суд встановив, що договір № 5190-1-С від 22.07.2010, який укладено між ОСББ та КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло" (т. 2 а.с. 149-150), є договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.
За умовами п. 1.1. договору № 5190-1-С від 22.07.2010 власник мереж (КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло") забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу (ОСББ) в обсягах згідно з договором про постачання електроенергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії.
Пунктом 1.2. договору № 5190-1-С від 22.07.2010 передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точках продажу, визначених згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії, на кінцівках кабелів живлення в РУ - 0,4 кВ ЗТП 5190. Приєднана потужність електроустановок споживача - 250 кВт, дозволена потужність електроустановок споживача - 250 кВт.
Додатками до договору № 5190-1-С від 22.07.2010 (а.с. 151-152), крім додатка № 4, є також: додаток № 1 "Однолінійна схема"; додаток № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; додаток № 3 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах власника мереж та споживача".
В наявному у матеріалах справи додатку № 3 до Договору, підписаному ДТЕК, фігурують наступні прилади обліку електричної енергії, яку споживає ОСББ:
№ п/пАдресаEIC-код№ засобу облікуСторона, відповідальні за збереження і цілісність засобів обліку та пломбТочка встановлення засобів облікуВид навантаження
1м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 71, корп. 162Z0636655358149712494910КПЕМЗО "Одесміськсвітло"в ТП 5190Загальний облік
2 62Z740301247477812494914КПЕМЗО "Одесміськсвітло"в ТП 5190Загальний облік
3 62Z894336853424204643621Споживач ВРУ житлового будинкуЛіфт (відрах від заг.сп.ліч. 12494910, 12494914)
4 62Z742533676741204643619СпоживачВРУ житлового будинкуОсвітлення (відрах від заг.сп.ліч. 12494910, 12494914)
5 62Z699290270007104643623СпоживачВРУ житлового будинкуДимовидалення (відрах від заг.сп.ліч. 12494910, 12494914)
6м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 71, корп. 262Z722243457986112494893КПЕМЗО "Одесміськсвітло"в ТП 5190Загальний облік
7 62Z603704779589912029265КПЕМЗО "Одесміськсвітло"в ТП 5190Загальний облік
8 62Z266599498193504643625СпоживачВРУ житлового будинкуЛіфт (відрах від заг.сп.ліч. 12494893, 12029265)
9 62Z384365475952404645538СпоживачВРУ житлового будинкуОсвітлення (відрах від заг.сп.ліч. 12494893, 12029265)
10 62Z535808364443904643627СпоживачВРУ житлового будинкуДимовидалення (відрах від заг.сп.ліч. 12494893, 12029265)
Суд також зазначає, що за змістом абз. 6 п. 2.1.4. ПРРЕЕ (в редакції станом на момент приєднання ОСББ до умов Договору) та абз. 6 п. 2.1.5. ПРРЕЕ (в чинній редакції), за ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
Втім, як свідчать матеріали справи, жодна зі сторін не ініціювала укладення Договору в паперовій формі.
Натомість ОСББ, користуючись правом, передбаченим абз. 5 пункту 2.1.5 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ, просило ДТЕК надати підписаний останнім примірник укладеного Договору у паперовій формі, що і було зроблено оператором системи.
Отже, з вищенаведених обставин суд констатує:
- ОСББ приєдналося до умов Договору з 01.01.2019 на умовах договору № 028056 від 04.10.2010;
- підписаний з боку ДТЕК примірник укладеного Договору у паперовій формі було надано позивачу на його запит;
- укладення Договору в паперовій формі сторони не ініціювали, у матеріалах справи відсутній Договір та додатки до нього, підписані обома сторонами.
З 01.01.2019 ОСББ приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії (постачальник - ТОВ "ООЕК"), про що свідчить підписана позивачем заява-приєднання (т. 1.а.с. 84).
У березні, квітні 2024 р. ТОВ "ООЕК" направляло до ОСББ попередження про припинення електропостачання у зв'язку з наявною заборгованістю за спожиту електроенергію (т. 1 а.с. 122, 128)
Листами від 15.03.2024 № 49, від 15.04.2024 № 60, від 13.08.2024 № 211 позивач просив відповідача провести перерахунок некоректного нарахування за електроенергію (т. 1 а.с. 123, 127, 153).
У відповідь на лист ОСББ від 15.04.2024 № 60 відповідач листом від 08.05.2024 № 26967/19 проінформував, що наразі проводиться робота по зміненню схеми розрахунків КП ЕМЗО "Одесміськсвітло" (основного споживача, від трансформаторної підстанції № 5190 якого підключені об'єкти ОСББ) та що це надасть можливість проводити розрахунки споживачам незалежно від власника мереж (т. 1 а.с. 133).
На лист ОСББ від 15.04.2024 № 60 відповідач надав ще одну відповідь (лист від 14.05.2024 № 101/29/03-3370), згідно з якою сповістив, що по лічильникам, які враховують споживання електроенергії на внутрішньобудинкові потреби, не можуть окремо вестись розрахунки за електричну енергію, бо це суперечить умовам Договору та ПРРЕЕ (т. 1 а.с. 134).
Листом від 22.04.2024 № 587/09-02-1732 ТОВ "ООЕК" повідомило ОСББ про те, що рахунки за розрахунковий період, починаючи з грудня 2023 р., сформовані на підставі обсягів спожитої електроенергії, визначених ОСР, із зазначенням показів лічильників, отриманих від ОСР, та з урахуванням тарифів, визначених нормативними актами (т. 1 а.с. 129-130).
Листом від 02.05.2024 № 104 позивач просив відповідача внести зміни у Договір в частині комерційного обліку, які б дозволяли здійснювати облік електроенергії лише по лічильникам, що обліковують електричну енергію на технічні цілі будинку - №№ 04643621 (ліфт), 04643619 (освітлення), 04643623 (димовидалення), 04643625 (ліфт), 04645538 (освітлення) та 04643627 (димовидалення) (т. 1 а.с. 131).
У відповідь на лист ОСББ від 02.05.2024 № 104 відповідач листом від 22.05.2024 № 19/31-84-1 проінформував позивача про те, що для внесення змін у Договір у частині комерційних приладів обліку необхідно надати погоджену проєктну документацію, із зазначенням типу, марки, технічних характеристик, місця встановлення розрахункових засобів вимірювальної техніки (т. 1 а.с. 139).
29.05.2024 відбулось засідання ревізійної комісії ОСББ, за результатами якого було складено Акт від 29.05.2024 (т. 1 а.с. 249). Згідно з вказаним актом ревізійна комісія дійшла наступних висновків:
- у ОСББ відсутнє право вести розрахунки за електричну енергію по загальнобудинковим лічильникам №№ 12494910, 12494914, 12494893, 12029265;
- розрахунки мають здійснюватися лише по комерційним лічильникам №№ 04643621 (ліфт), 04643619 (освітлення), 04643623 (димовидалення), 04643625 (ліфт), 04645538 (освітлення) та 04643627 (димовидалення);
- заборонити Правлінню ОСББ розраховуватися за спожиту електричну енергію по загальнобудинковим лічильникам № 12494910 та № 12494914, так як ОСББ не має сплачувати за будь-яку іншу електроенергію крім тієї, яка споживається на технічні цілі будинку;
- рекомендувати Правлінню ОСББ привести у відповідність Договір споживача про розподіл електричної енергії.
Листом від 03.06.2024 № 154 позивач повідомив відповідача та ТОВ "ООЕК", що з 01.06.2024 сплачуватиме за спожиту електроенергію лише по лічильникам, котрі враховують електроенергію виключно на власні потреби ОСББ, а саме: №№ 04643621 (ліфт), 04643619 (освітлення), 04643623 (димовидалення), 04643625 (ліфт), 04645538 (освітлення) та 04643627 (димовидалення) (т. 1 а.с. 140).
Листом від 25.06.2024 № 590/01-02-524 ТОВ "ООЕК" надало відповідь на лист позивача від 03.06.2024 № 154, у якій наголосило на необхідності найскорішого врегулювання з ДТЕК питання щодо обсягів спожитої електроенергії. Також ТОВ "ООЕК" проінформувало ОСББ про необхідність погашення у найкоротший строк заборгованості за спожиту електроенергію на суму 17 142,32 грн (т. 1 а.с. 143-145).
У червні 2024 року позивач звернувся до НКРЕКП зі скаргою на дії ДТЕК, в якій просив прийняти рішення про припинення останнім порушень чинного законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг, припинення порушення прав та законних інтересів ОСББ та співвласників багатоквартирного будинку, а також зобов'язати ДТЕК привести облік електроенергії у відповідність до діючих норм та правил шляхом вилучення з додатку № 3 до Договору чотирьох лічильників, які знаходяться у ТП № 5190, а саме: №№ 12494910, 12494914, 12494893, 12029265 (т. 1 а.с. 141-142).
За результатами розгляду скарги НКРЕКП, проаналізувавши виниклу ситуацію із комерційним обліком електроенергії, яку споживає ОСББ, листом від 22.08.2024 № 9491/17.3.1/7-24 проінформувало позивача, що якщо між сторонами не досягнуто згоди щодо внесення змін до умов Договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (т. 1 а.с. 154-157).
В подальшому між сторонами продовжилось листування щодо внесення змін до Договору, котре, як вбачається з матеріалів справи, не призвело до позитивних для обох сторін результатів (т. 1 а.с. 176-192).
Як вбачається із наданих позивачем рахунків за спожиту електроенергію за грудень 2022 р., січень, лютий, грудень 2023 р., січень, лютий 2024 р., лютий 2025 р. (т. 1 а.с. 158-164), виставлених постачальником електроенергії - ТОВ "ООЕК", комерційний облік спожитої ОСББ електричної енергії ведеться, у тому числі, по загальнобудинковим лічильникам, які знаходяться в трансформаторній підстанції № 5190, що належить КП ЕМЗО «Одеськміськсвітло» та знаходиться за декілька сотень метрів від багатоквартирного будинку.
Також, з наявних матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив, що до електромереж ОСББ приєднані мешканці квартир (співвласники / побутові споживачі) та ще один споживач - ФОП Берзой М. С. (перукарня), які мають окремі договори з ДТЕК про надання послуг з розподілу електричної енергії та, відповідно, окремі засоби обліку електричної енергії. При цьому, електроенергія, яка споживається побутовими споживачами та ФОП Берзой М. С., обліковується лічильниками, що підключені після загальнобудинкових лічильників, по яким (у тому числі) ведеться комерційний облік електроенергії, яку споживає ОСББ (№№ 12494910, 12494914, 12494893, 12029265).
Так, позивач вважає, що загальнобудинкові засоби обліку не можуть бути розрахунковими, розрахунки за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показів лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що знаходиться у власності ОСББ. До такого електрообладнання, як вказує позивач, відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, димовидалення тощо.
Предметом позову у даній справі є вимоги ОСББ про:
- визнання укладеним Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ДТЕК та ОСББ від 01.01.2019 № 028056 у редакції, що оприлюднена на офіційному сайті ДТЕК за посиланням: https://www.dtek-oem.com.ua/ua/file/Ym5PRMyeimduk?inline=1 з моменту приєднання, а саме з 01.01.2019;
- визнання додатку № 2 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, недійсним;
- зобов'язання ДТЕК скласти нові паспорти точок розподілу електричної енергії за кожною точкою комерційного обліку (площадкою комерційного обліку), а саме: ліфтів, освітлення, димовидалення на кожен будинок окремо, а саме: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корп. 1 та буд. 71, корп. 2, відповідно до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ;
- виключення даних засобів обліку електричної енергії, а саме: п. 1.1 (ЕІС-код точки приєднання 62Z6366553581497), п. 1.2 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7403012474778), п. 1.6 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7222434579861), п. 1.7 (ЕІС код точки приєднання 62Z6037047795899) з додатку № 3 до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, шляхом викладення в новій редакції Додатку № 3;
- зобов'язання ДТЕК скласти та підписати додаток № 6 «Акт Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності» до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між сторонами;
- визнання додатку № 14 «Відомості про приєднані електроустановки інших учасників ринку до технологічних електричних мереж споживача» Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, недійсним та його скасування;
- визнання додатку № 17 «Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних мережах споживача (Основаного споживача)» Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 028056 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК та ОСББ, недійсним та його скасування.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються Законом від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс систем розподілу), ККОЕЕ, ПРРЕЕ.
Статтею 4 Закону "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу та передачі електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи, до 01.01.2019 між ОСББ (споживач) та ВАТ ЕК "Одесаобленерго" (постачальник), правонаступником якого є ДТЕК, діяв Договір про постачання електричної енергії № 028056 від 04.10.2010 (т. 2 а.с. 124-127), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.
У матеріалах справи наявні додатки до договору № 028056 від 04.10.2010 (т. 2 а.с. 128-130, 132), а саме:
- додаток № 2 "Графік зняття показів обліку електричної енергії";
- додаток № 5 "Порядок розрахунків";
- додаток № 7.1 "Однолінійна схема електропостачання ОСББ";
- додаток № 10 "Перелік об'єктів споживача".
У п. 8 додатку № 2 до договору № 028056 від 04.10.2010 йдеться про чотири площадки вимірювання електричної енергії, а саме:
1) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01534868;
2) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01157820;
3) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01157874;
4) житловий будинок (заг. облік) за адресою: вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069149.
Додаток № 10 до договору № 028056 від 04.10.2010 містить зазначення найменувань об'єктів ОСББ, їх адрес, видів точки обліку, № та тип лічильників тощо.
Згідно з вказаним додатком об'єктами ОСББ є:
1) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01534868;
2) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01157820;
3) житловий будинок (ліфт) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01163387;
4) житловий будинок (освітлення) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01164512;
5) житловий будинок (димовидалення) по вул. Заболотного, 71/1, № лічильника 01167801;
6) житловий будинок (побут.) по вул. Заболотного, 71/1, № -;
7) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01157874;
8) житловий будинок (заг. облік) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069149;
9) житловий будинок (ліфт) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01163381;
10) житловий будинок (освітлення) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01163570;
11) житловий будинок (димовидалення) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника 01069145;
12) житловий будинок (побут.) по вул. Заболотного, 71/2, № лічильника -.
Як вбачається з додатку № 7.1. до договору № 028056 від 04.10.2010, загальнобудинкові комерційні прилади обліку (лічильники №№ 01534868, 01157820, 01157874, 01069149) розташовуються в ТП № 5190, яка належить КП ЕМЗО "Одеськміськсвітло", і знаходиться за 360 м та 220 м від відповідного корпусу багатоквартирного будинку. Вказані лічильники обліковують всю електроенергію, яка входить в будинок.
06.11.2018 НКРЕКП прийняла постанову № 1345 "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Пунктом 3 цієї постанови було зобов'язано АТ "Одесаобленерго" до 01.01.2019 укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії АТ «Одесаобленерго», та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01.01.2019.
Так, з 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ "Одесаобленерго", який надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно із постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1345 "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", з урахуванням змін, внесених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2020 № 1796, відповідно до якої слово "Одесаобленерго" замінено словами "ДТЕК Одеські електромережі".
За змістом пункту 1.2.4 ПРРЕЕ договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.
Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з таким споживачем (пункт 2.1.2 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).
Відповідно до положень пункту 2.1.3 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу.
За змістом пункту 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" послуга з розподілу електричної енергії надається виключно на підставі договору про надання послуг з розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, форма якого затверджується Регулятором.
Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно з пунктом 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР; та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Аналогічні положення наведені в пункті 2.1.6 ПРРЕЕ, за якими розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, відповідно до якого фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
На виконання приписів вищевказаних нормативно-правових актів, відповідачем було розроблено та розміщено на сайті ДТЕК текст договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до статті 633 ЦК України публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.
Ознаки публічного договору: наявність зобов'язання сторони договору - особи, що діє у сфері публічного договору; особа, яка діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.
Умови публічного договору: стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності; зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК України сформульовано невичерпно; вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів). Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (частина шоста статті 633 ЦК України).
З 01.01.2019 ОСББ приєдналося до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії № 028056 від 04.10.2010.
Цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору. Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти цей договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи розподілу, за відсутності заперечень оператора системи (п. 1.1. Договору).
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу (п. 2.1.4. ПРРЕЕ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (абз. 2 п. 2.1.6. ПРРЕЕ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У матеріалах справи наявна заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (т. 1 а.с. 83), яка містить підпис та печатку ОСББ лише в полі "Відмітка про згоду Споживача на обробку персональних даних". Поле "Відмітка про підписання Споживачем цієї заяви-приєднання" не містить підпису та печатки ОСББ. В цій заяві відсутня також і дата її підписання. Відтак, суд приходить до висновку, що Договір з 01.01.2019 укладено не на підставі наявної у матеріалах справи заяви-приєднання, а за фактом подальшого (з 01.01.2019) споживання ОСББ електричної енергії та здійснення оплати за її споживання.
01.01.2019 ДТЕК склав Паспорт точки розподілу електричної енергії, в якому зазначено технічні параметри точки підключення ОСББ та який є додатком № 2 до Договору (т. 1 а.с. 84-85).
Вказаним додатком № 2 до Договору визначено, зокрема: EIC-код площадки комерційного обліку - 62Z8867255728600; вид об'єкта електрифікації - житловий будинок; адреса об'єкта електрифікації - м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корп. 1 та 2; дозволена потужність за площадкою комерційного обліку - 250 кВт тощо.
З відповіді ДТЕК від 23.01.2025 № 21/45 на адвокатський запит представника позивача вбачається, що EIC-код складної площадки комерційного обліку "62Z8867255728600" включає всі прилади обліку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 71 корп. 1 та 2, які зазначені в додатку № 3 до Договору (т. 1 а.с. 174-175).
Отже, за наявності складеного Паспорта точки розподілу електричної енергії, ДТЕК не мав права відмовити ОСББ у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що прямо передбачено абзацом четвертим пункту 2.1.4 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ (в редакції станом на час приєднання ОСББ до умов Договору).
Відтак, Договір було укладено 01.01.2019, що не заперечується обома сторонами, а навпаки підтримується ними у поданих до суду заявах по суті справи.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що за змістом абз. 6 п. 2.1.4. ПРРЕЕ (в редакції станом на момент приєднання ОСББ до умов Договору) та абз. 6 п. 2.1.5. ПРРЕЕ (в чинній редакції), за ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
Втім, як свідчать матеріали справи, жодна зі сторін не ініціювала укладення Договору в паперовій формі.
Натомість ОСББ, користуючись правом, передбаченим абз. 5 пункту 2.1.5 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ, просило ДТЕК надати підписаний останнім примірник укладеного Договору у паперовій формі, що і було зроблено оператором системи.
Отже, з вищенаведених обставин суд констатує:
- ОСББ приєдналося до умов Договору з 01.01.2019 на умовах договору № 028056 від 04.10.2010;
- підписаний з боку ДТЕК примірник укладеного Договору у паперовій формі було надано позивачу на його запит;
- укладення Договору в паперовій формі сторони не ініціювали, у матеріалах справи відсутній Договір та додатки до нього, підписані обома сторонами.
Так, щодо вимоги ОСББ про визнання укладеним Договору з 01.01.2019 суд зазначає, що суб'єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування певних способів захисту. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.09.2025 у справі № 914/2023/24, від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі № 914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.
Право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання Договору укладеним з 01.01.2019 не узгоджується із критерієм ефективності способу захисту, жодним чином не поновлює та не захищає права позивача, оскільки, як свідчать матеріали справи, ОСББ з 01.01.2019 приєдналося до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який наразі є чинним. При цьому сам відповідач не заперечує факт укладення з позивачем Договору саме з 01.01.2019.
Щодо інших позовних вимог ОСББ суд зазначає наступне.
Крім додатку № 2 до Договору, про який суд зазначав вище по тексту рішення, у матеріалах справи також наявні інші додатки (т. 1 а.с. 87-96; 98-103), які містять підпис та печатку ДТЕК й були надані позивачу за його запитом, а саме:
- № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії";
- № 4 "Порядок розрахунків";
- № 5 "Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень";
- № 7 "Однолінійна схема електропостачання Споживача";
- № 8 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі Споживача";
- № 13 "Порядок припинення, обмеження електропостачання Споживача/субспоживача, приєднаного до електричних мереж Споживача";
- № 14 "Відомості про приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку до технологічних електричних мереж Споживача";
- № 15 "Обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку";
- № 16 "Положення щодо розрахунку витрат електричної енергії в технологічних мережах Споживача (основного споживача), пов'язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку";
- № 17 "Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах Споживача (основного споживача)" з продовженням цього додатка "Дані про лічильники для визначення обсягів розподіленої електроенергії в ТЕМ основного споживача у разі її вироблення субспоживачем".
З боку ОСББ вказані додатки №№ 3-5, 7, 8, 13-17 до Договору не підписані.
Також, у матеріалах справи наявний ще один додаток № 4 "Акт № 5190-1-С 22.07.2010 р. Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (т. 1 а.с. 120).
Зі змісту цього додатка вбачається, що він є невід'ємною частиною договору № 5190-1-С від 22.07.2010, який укладено між ОСББ (споживачем) та особою, яка не є учасником справи, - КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло" (власником мереж).
Проте, у правому верхньому кутку вказаний додаток містить відмітку "Додаток № 6 до договору споживача про надання послуг з розподілу ел. ен.". Відмітку здійснено шляхом допису від руки невідомою особою, без зазначення ПІБ, дати, посадового становища тощо. Відтак, вказана відмітка не розцінюється судом як така, що свідчить про віднесення цього додатку до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСББ та ДТЕК з 01.01.2019.
При цьому суд встановив, що договір № 5190-1-С від 22.07.2010, який укладено між ОСББ та КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло" (т. 2 а.с. 149-150), є договором про технічне забезпечення електропостачання споживача. За умовами п. 1.1. цього договору власник мереж (КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло") забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу (ОСББ) в обсягах згідно з договором про постачання електроенергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії.
Вимоги позивача, які є предметом судового розгляду, стосуються додатків №№ 2, 3, 6, 14, 17 до Договору.
Додаток № 2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії" до Договору позивач просить визнати недійсним. Водночас просить зобов'язати відповідача скласти нові паспорти точок розподілу електричної енергії за кожною точкою комерційного обліку (площадкою комерційного обліку), а саме: ліфтів, освітлення, димовидалення на кожен будинок по вул. Академіка Заболотного, № 71 корп. 1 та № 71 корп. 2 окремо.
З додатку № 3 до Договору позивач просить виключити дані засобів обліку електричної енергії, а саме: п. 1.1 (ЕІС-код точки приєднання 62Z6366553581497), п. 1.2 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7403012474778), п. 1.6 (ЕІС-код точки приєднання 62Z7222434579861), п. 1.7 (ЕІС код точки приєднання 62Z6037047795899). При цьому позивач наполягає на викладенні цього додатку в новій редакції.
Також позивач просить зобов'язати ДТЕК скласти та підписати додаток № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності".
Свої редакції додатків №№ 2, 3, 6 до Договору позивач при цьому не пропонує.
Додатки № 14 "Відомості про приєднані електроустановки інших учасників ринку до технологічних електричних мереж споживача" та № 17 "Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних мережах споживача (Основаного споживача)" до Договору позивач просить визнати недійсними та скасувати.
З приводу обраних позивачем способів захисту його прав суд зазначає, що реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача в цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 16.09.2025 у справі № 914/2023/24, від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.
Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Разом з тим, свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду висновувала про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц).
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах докази, проаналізувавши не лише останню, а й попередні редакції позовних вимог ОСББ та їх обґрунтування, приділивши окрему увагу листуванню, яке здійснювалося між ОСББ та ДТЕК, ТОВ "ООЕК", НКРЕКП, суд зазначає, що вимоги позивача у даній справі фактично спрямовані на приведення нарахувань розміру плати за спожиту ОСББ електроенергію у відповідність до вимог законодавства та виключення з додатків до Договору загальнобудинкових лічильників, які не можуть вважатися розрахунковими.
Отже, позивач фактично намагається вирішити спір щодо укладення додатків до Договору на умовах позивача.
Про це свідчить і те, що у позовній заяві, листуванні з ДТЕК та НКРЕКП позивач неодноразово згадує саме про необхідність внесення змін до Договору (додатків до нього).
Процедура укладання договору споживача про розподіл електричної енергії з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, як договору приєднання, умови якого є однаковими для всіх споживачів, не призводить до автоматичної визначеності таких індивідуальних умов для кожного споживача, як точки розподілу та комерційні засоби обліку, які об'єктивно не можуть визначатися як єдині для всіх на відповідному сайті ОСР, що узгоджується із вимогами п. 3.5. розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі Кодекс).
Однак, позовні вимоги ОСББ не спрямовані на укладення Договору (додатків до Договору) на умовах, у яких зацікавлений позивач, які б містили іншу схему електропостачання житлового будинку та фіксували положення, на яких наполягає позивач при визначенні обсягів спожитої ним електроенергії.
Таке право позивача передбачено положенням ПРРЕЕ, відповідно до яких сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії (абзац четвертий пункту 2.1.5 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).
До аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 910/10404/21, залишаючи без змін рішення попередніх інстанцій, які відмовили Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік" у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про припинення надання електропостачальнику даних комерційного обліку обсягів фактично спожитої об'єднанням електричної енергії, що включають обсяги споживання будь-яких інших споживачів - співвласників багатоквартирного будинку по вул. Олександра Мішуги, 2 в місті Києві, або користувачів приміщень цього будинку, які уклали договори з електропостачальниками.
У п. 64 постанови від 30.07.2025 у справі № 902/709/24 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додатку до договору розподілу електричної енергії, також звертав увагу, що скаржник (ОСББ "Космонавтів-77") в межах цієї справи (№ 902/709/24) не просив суд укласти додаток № 3 до Договору в запропонованій ним редакції із зазначенням лічильника (лічильників), який, на його думку, має вимірювати обсяг електричної енергії на об'єкті споживача.
Правові висновки щодо можливості викладення додатків до Договору, у тому числі додатку № 2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії", в редакції, запропонованій позивачем, та, відповідно, щодо ефективності способу захисту у спірних правовідносинах шляхом викладення додатків до Договору у запропонованій позивачем редакції, містяться також у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 922/3886/23.
Втім, позивач у даній справі не просить визнати укладеним додаток № 2 до Договору у запропонованій ним редакції, а заявляє вимоги про визнання його недійсним, що, на переконання суду, у даному конкретному випадку не є належним способом захисту прав ОСББ у спірних правовідносинах.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як вже неодноразово зазначалось судом, 01.01.2019 ДТЕК склав Паспорт точки розподілу електричної енергії, в якому зазначено технічні параметри точки підключення ОСББ та який є додатком № 2 до Договору (т. 1 а.с. 84-85).
Вказаним додатком до Договору визначено, зокрема: EIC-код площадки комерційного обліку - 62Z8867255728600; вид об'єкта електрифікації - житловий будинок; адреса об'єкта електрифікації - м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 71, корп. 1 та 2; дозволена потужність за площадкою комерційного обліку - 250 кВт тощо.
Отже, за наявності складеного Паспорта точки розподілу електричної енергії, ДТЕК не мав права відмовити ОСББ у приєднанні з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що передбачено абзацом четвертим пункту 2.1.4 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ (в редакції станом на час приєднання ОСББ до умов Договору).
Тобто, починаючи з 01.01.2019 та дотепер договірні відносини між ОСББ та ДТЕК щодо розподілу електричної енергії існують саме за технічними параметрами паспорта точки розподілу, який 01.01.2019 склав ДТЕК та проти якого станом на момент укладення Договору позивач не заперечував.
Визнання вказаного додатка до Договору недійсним призведе до правової невизначеності, адже стане незрозумілим, за якими саме параметрами точки підключення споживача відбувався розподіл електричної енергії, яка споживалася ОСББ з 01.01.2019.
Крім того, вимоги позивача про виключення даних засобів обліку електричної енергії з додатка № 3 до Договору та зобов'язання відповідача скласти та підписати додаток № 6 до Договору також спрямовані на приведення договірних відносин до умов, які прагне втілити позивач.
Між тим, свого бачення редакції додатків №№ 3, 6 до Договору у прохальній частині позову ОСББ не надає.
Згідно із частиною 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проєкт договору.
Тобто, вирішуючи таку категорію спорів господарські суди в рішеннях повинні зазначати, зокрема, в рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проєкт цього договору. Однак, позивач не надав до матеріалів справи проєкти додатків до Договору, повний текст яких (у разі задоволення позову) має бути зафіксовано в резолютивній частині рішення суду. Не містить запропонованих редакцій додатків до Договору і прохальна частина позову.
Щодо інших спірних додатків до Договору (№№ 14, 17) суд зазначає, що в контексті висновків, викладених у п.п. 5.41., 5.42. постанови Верховного Суду від 12.01.2022 № 922/717/21, оскільки вказані додатки не узгоджувалися між сторонами та не підписувалися з боку обох сторін, відповідно вони не можуть вважатися укладеними, з огляду на що вимога про визнання їх недійсними не може бути задоволена судом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання додатку № 2 до Договору недійсним, зобов'язання ДТЕК скласти нові паспорти точок розподілу електричної енергії, виключення даних засобів обліку електричної енергії з додатку № 3 до Договору, зобов'язання ДТЕК скласти та підписати додаток № 6 до Договору, визнання недійсними та скасування додатків №№ 14, 17 до Договору задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд водночас звертає увагу сторін на таке.
Згідно з пунктом 11.1.7 розділу XI Кодексу систем розподілу договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок користувача на території відповідного оператора систем розподілу (далі - ОСР), а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або операторами малої системи розподілу (далі - ОМСР).
Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов'язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані.
Побутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки приєднання електроустановок зобов'язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані.
Для забезпечення розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі ОСР електричними мережами, що не належать ОСР, між ОСР та відповідним власником мереж, який не є ОСР (та ОМСР), відповідно до цього Кодексу укладається договір щодо спільного використання електричних мереж відповідно до ПРРЕЕ.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1 розділу I ПРРЕЕ розрахункові засоби вимірювання - засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків; технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо.
Пунктом 1.2.4 глави 1 розділу I ПРРЕЕ передбачено, що точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Оператор системи покриває всі витрати, пов'язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.
ОСР укладає договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником мереж.
Пунктом 2.3.3 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (пункт 2.3.2 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ).
Пунктом 10.2.14 глави 10.2 розділу Х ПРРЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку, встановлених на території колективного побутового споживача, та пломб на засобах обліку покладається на колективного побутового споживача.
Пломбування і передача на збереження колективному побутовому споживачу розрахункових засобів обліку, що йому не належать, та пломб на всіх засобах обліку, установлених на території колективного побутового споживача, здійснюється відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до пункту 5.1.19 ККОЕЕ у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об'єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один засіб комерційного обліку (далі - ЗКО) для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.
Згідно з пунктом 5.1.21 ККОЕЕ розділення обліку та встановлення окремих ЗКО на об'єкті користувача системи (зокрема споживача) здійснюється у разі:
1) створення додаткових площадок комерційного обліку на об'єкті для забезпечення окремого комерційного обліку на побутові та непобутові потреби або використання різних тарифів, тарифних планів, тарифних коефіцієнтів, різної вартості електричної енергії тощо;
2) поділу або виділу в натурі частки/часток з об'єкта нерухомого майна, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників) та належить їм на праві спільної власності, для забезпечення окремого комерційного обліку споживання електроустановок кожного власника відповідних часток об'єкта.
Відповідно до пункту 5.1.10 ККОЕЕ для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об'єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень.
Отже, з урахуванням наведених положень Кодексу систем розподілу, ПРЕЕ, ККОЕЕ розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об'єкта нерухомості.
Згідно визначення пункту 1.2 Правил улаштування електроустановок, точкою продажу електричної енергії є межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. У багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї.
З урахуванням зазначеного постачання/розподіл електричної енергії здійснюється споживачам-мешканцям будинку, в якому створено ОСББ, на підставі окремих/самостійних договорів з кожним зі споживачів і здійснення обліку такої електричної енергій за показами внутрішньоквартирних приладів обліку.
Сторони не заперечують того факту, що електрична енергія мешканцям квартир багатоквартирного будинку, який обслуговує ОСББ, постачається на підставі індивідуальних договорів з кожним власником квартири. Окремі договори на постачання та розподіл електричної енергії має також і власник нежитлового приміщення в будинку - ФОП Берзой М. С.
Враховуючи викладене, суд констатує, що у будинку є три типи споживачів: власники квартир, ОСББ та ФОП Берзой М. С. У власників квартир та ФОП Берзой М. С. є свої окремі лічильники електроенергії та договори на розподіл електричної енергії, укладені з ДТЕК.
Отже, розрахунки за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі окремих лічильників, приєднаних до об'єктів електроспоживання кожного конкретного споживача.
ОСББ також має окремий Договір з ДТЕК, укладений 01.01.2019, та окремі лічильники електричної енергії, що обліковують спожиту електроенергію на статутні цілі ОСББ, а саме: № 04643621 (EIC-код 62Z8943368534242), № 04643619 (EIC-код 62Z7425336767412), № 04643623 (EIC-код 62Z6992902700071), № 04643625 (EIC-код 62Z2665994981935), № 04645538 (EIC-код 62Z3843654759524), № 04643627 (EIC-код 62Z5358083644439).
У свою чергу, використання загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії з метою обліку спожитої ОСББ електроенергії суперечить пункту 2.3.2 ПРЕЕ, пункту 5.1.10 ККОЕЕ.
Суд зазначає, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача електроустановки (квартири, будинку тощо). Це означає, що розрахунки між сторонами за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що забезпечує виконання статутних цілей ОСББ та обов'язок із забезпечення роботи якого покладено на ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, димовидалення тощо.
Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта електрообладнання ОСББ, а навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії від багатьох споживачів (квартири, нежитлове приміщення ФОП Берзой М. С.), не можуть використовуватися для розрахунків з ОСББ. Втім, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії в будинку в цілому. Це не суперечить вимогам п. 5.1.10 Кодексу, оскільки відповідає змісту робочої документації, схем електрозабезпечення та обліку електроустановок в зазначеному багатоквартирному будинку.
З цього приводу судом враховуються наступні правові висновки Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 922/2699/21 йдеться про те, що розрахунки між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Салтівський 264К" за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ "Салтівський 264К". Так, до такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо. Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта (електрообладнання ОСББ), а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), отже не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Салтівський 264К". Зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об'єкті (в будинку) в цілому".
У постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 920/208/17 та від 18.07.2018 у справі № 920/422/17 зазначено, що використання лічильників, які обліковують електроенергію на технічні цілі ОСББ, як розрахункових, за умови наявності їх у проєктних рішеннях, можливе без внесення будь-яких змін до проєктних рішень щодо виключення з них загальнобудинкових лічильників. Загальнобудинкові лічильники, зазначені в проєктних рішеннях з електрифікації будинку, можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії в будинку.
У постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 920/178/19 викладено висновки про те, що згідно з ПКЕЕ дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником (абзац 2 пункту 3.6 ПКЕЕ), тому ОСББ не повинно розраховуватися за лічильником, який обліковує дві різні групи споживання.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 922/717/21 сформульовано висновок про те, що загальнобудинковий лічильник, який передбачений проєктним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.
Отже, загальнобудинкові засоби обліку не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між сторонами договору, оскільки враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування, комерційні об'єкти тощо).
Відтак, з огляду на усталену практику Верховного Суду, з урахуванням приписів ПРРЕЕ та ККОЕЕ, позивач цілком обґрунтовано зазначає, що використання відповідачем загальнобудинкових лічильників № 12494910 (EIC-код 62Z06366553581497), № 12494914 (EIC-код 62Z7403012474778), № 12494893 (EIC-код 62Z7222434579861) та № 12029265 (EIC-код 62Z6037047795899) як розрахункових суперечить, зокрема, пунктам 1.1.2 ПРРЕЕ та пунктам 5.1.10, 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ.
Поряд з цим суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що позивач у даній справі обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, про що детально зазначається вище по тексту рішення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСББ задоволенню не підлягають.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3 та 4 ст. 267 ЦК України).
Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Таким чином, лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З урахуванням викладеного, оскільки суд дійшов висновку про наявність самостійних підстав, за яких позов у даній справі не підлягає задоволенню, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності судом не розглядається.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30 квітня 2026 р. Повне рішення складено та підписано 11 травня 2026 р.
Суддя Р.В. Волков